Ухвала суду № 87197660, 28.01.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 січня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/5301/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши заяву Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про скасування ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 про застосування заходів процесуального примусу (стягнення штрафу) за адміністративною справою за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання, яким позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 12945,65 грн.

На виконання вимог ст. 171 КАС України 20 грудня 2019 року судом винесено ухвалу, якою зобов`язано Управління Державної міграційної служби України у Луганській області протягом 3 (трьох) з дня отримання ухвали надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та запропоновано відповідь надіслати на електронну адресу суду inbox@adm.lg.court.gov.ua, з одночаним її надісланням засобами поштового зв`язку.

У зв`язку з невиконанням зазначеної ухвали суду 03 січня 2020 року судом до Управління Державної міграційної служби України у Луганській області застосовано заходи процесуального примусу, а саме стягнуто до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102,00 грн.

14 січня 2020 року на адресу суду від Управління Державної міграційної служби України у Луганській області за підписом ЕЦП та 15 січня 2020 року поштою надійшла заява про скасування ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 про застосування заходів процесуального примусу (стягнення штрафу).

В обгрунтування заяви зазначено, що ухвалу суду від 20.12.2019, якою витребувано інормацію щодо реєстрації місцяпроживання (перебування) ОСОБА_2 , отримано засобами електронного зв`язку 21.12.2019 та засобами поштового зв`язку 24.12.2019. Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Луганській області 24.12.2019 підготовлено, зареєстровано за вих. № 4401.1-26877/44.1-19-19 та через сектор документального забезпечення та архівної роботи УДМС у Луганській області направлено до Луганського окружного адміністративного суду відповідь на зазначену ухвалу.

Таким чином, заявник вважає що своєчасно виконано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2019.

Розглянувши заяву Управління Державної міграційної служби України у Луганській області про скасування ухвали про стягнення штрафу, суд дійшов до наступного.

Згідно із положеннями Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої, частина п`ята статті 129). Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).

Статтею 80 КАС України встановлено право суду за власною ініціативою витребувати докази, які необхідні для повного, всебічного та своєчасного розгляду справи.

Відповідно до ч.6 цієї статті будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч.7 цієї статті особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 8 цієї статті встановлено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

З аналізу зазначених норм вбачається, що застосування штрафу є заходом процесуального примусу спрямованого судом на вжиття заходів виконання ухвали суду про надання доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Згідно із ч. 6 ст. 149 КАС України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що підставою для скасування ухвали про стягнення штрафу є виконання ухвали та (або) надання доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду.

Крім того, суд зазначає, що скасування постановленої ухвали про стягнення штрафу є правом суду, а не обов`язком.

Суд зазначає, що ухвалу суду від 20.12.2019 направлено на електронну пошту Управління Державної міграційної служби України у Луганській області 21.12.2019. Також копію ухвали від 20.12.2019 отримано Управлінням Державної міграційної служби України у Луганській області 24 грудня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Тобто строк виконання ухвали суду від 20.12.2019 спливає 24.12.2019.

Дійсно, відповідь на ухвалу суду від 20.01.2019 УДМС у Луганській області зареєстровано 24.12.2019 за вих. № 4401.1-26877/44.1-19-19. Однак, сама інформація направлена до суду 30.12.2019, що підтверджується відбитком штемпелю на коверті.

Відповідно до ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 5 статті 120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Відповідно до ч.8 ст. 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Частиною 9 статті 120 КАС України визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Оскільки ухвалу суду від 20.12.2019 отримано Управлінням Державної міграційної служби України у Луганській області 21.12.2019, строк виконання ухвали сплив 24.12.2019, інформацію на виконання ухвали суду здано на пошту 30.12.2019, суд дійшов висновку, що строк виконання ухвали суду від 20.12.2019 виконано з порушенням строку, та заявником не надано суду належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку виконання ухвали суду, а тому відсутні підстави для прийняття рішення про скасування ухвали суду від 03.01.2020 про застосування заходів процесуального примусу (стягнення штрафу).

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що заява Управління Державної міграційної служби України у Луганській області про скасування ухвали суду від 03 січня 2020 року про стягнення штрафу у справі № 360/5301/19 є необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 77, 80, 118, 120, 144, 149, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про скасування ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 про застосування заходів процесуального примусу (стягнення штрафу) за адміністративною справою за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова