Ухвала суду № 87196098, 27.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 січня 2020 року Справа 160/12865/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2019 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просять:

- визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок і відновити виплату довічно пенсії за віком, у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, як непрацюючим пенсіонерам, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, із застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент поновлення виплати пенсії, здійснити осучаснення пенсії, у відповідності до пенсійної реформи України, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з моменту припинення виплати пенсії - 01.11.2015 року;

- визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_2 перерахунок і відновити виплату довічно пенсії за віком, у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, як непрацюючим пенсіонерам, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, із застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент поновлення виплати пенсії, здійснити осучаснення пенсії, у відповідності до пенсійної реформи України, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з моменту припинення виплати пенсії - 01.11.2015 року;

- відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення одним платежем всієї суми боргу, починаючи з 01.11.2015 року по день фактичної виплати;

- відповідно до ч.1 ст.372 КАС України, покласти обов`язок щодо забезпечення виконання рішення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

- відповідно до ч.6 ст.245, ч.1 ст.382 КАС України, зобов`язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.

Разом із позовною заявою позивачами подано заяву про обгрунтованість строку звернення до суду та виплати пенсії за минулий час.

Ухвалою суду від 26.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

16 січня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що позивачам по досягненню пенсійного віку були призначені пенсії за віком. В 2015 році позивачі виїхали з України до Ізраїлю на постійне місце проживання та 01.11.2015 виплата пенсії припинена. Таким чином, починаючи з 01.11.2015 позивачі були обізнані про рішення щодо припинення виплати пенсії, що свідчить про те, що перебіг строку позовної давності для оскарження дій суб`єкта владних повноважень почався з 01.11.2015. Однак, позивачі звернулись до суду лише у грудні 2019 року, тобто із порушенням строків, встановлених частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 статті 263 КАС України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Суд зазначає, що оскільки останній день строку ухвалення рішення - 26.01.2020 року припадає на вихідний день, рішення за результатами поданого клопотання прийнято першим робочим днем 27.01.2020 року, у відповідності до частини 6 статті 120 КАС України,

Дослідивши клопотання та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону №1058-ІV. З цього часу відповідач був зобов`язаний відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (ратифікована 11.09.1997), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом - тобто право на доступ до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузьменко проти України» (заява №49526/07) визначено, що обов`язком держави є забезпечення права на судовий захист та доступу до суду.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, основною складовою права на справедливе судочинство є право доступу до такого судочинства, в розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для вирішення спору.

Отже, наслідки пропуску строку звернення до суду не мають абсолютного характеру і не повинні застосовуватися автоматично.

Як вбачається із позовної заяви, з 2015 року позивачі постійно проживають в Ізраїлі. При цьому, на їх переконання, вчинення протиправної бездіяльності здійснюється у м.Дніпрі.

При цьому, судом встановлено, що право позивачів на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів виникло з моменту отримання відмови у поновленні пенсійних виплат, викладеній у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.11.2019 №7985/К-09.

До суду позивачі звернулись 19 грудня 2019 року, що підтверджується штампом суду про отримання вхідної кореспонденції.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача у поданому клопотанні на факт пропущення позивачами строку звернення до суду із адміністративним позовом.

Керуючись статтями 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили в строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняті за результатами розгляду справи.

Суддя І.В. Тулянцева