Ухвала суду № 87195873, 28.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

28 січня 2020 р. Справа № 120/61/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Старшого державного інспектора Відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Марченко Євгенія Вікторовича, Начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області Соколовського Олексія Дмитровича

про: визнання протиправними та скасування акту, розрахунку, постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора Відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Марченко Євгенія Вікторовича, Начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області Соколовського Олексія Дмитровича про визнання протиправними та скасування акту, розрахунку, постанови.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Частиною 2 цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах даної адміністративної справи, окрім іншого, є складений відповідачем акт про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 04.11.2019 №035622 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 04.11.2019 №971.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, проте, ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

Оцінюючи характер спірних правовідносин суд враховує, що оскаржений розрахунок від 04.11.2019 №971 по своїй суті є додатком до акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 04.11.2019 №035622. У цьому розрахунку обчислено розмір плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим/великогабаритним транспортним засобом, який відображає позицію Укратрансбезпеки щодо розміру шкоди, завданої перевізником дорогам загального користування.

Разом з тим, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Такий документ безпосередньо не створює, не змінює/не припиняє жодних прав та інтересів позивача.

Водночас розрахунок не є рішенням (індивідуальним актом) суб`єкта владних повноважень в розумінні статей 4, 5, 19 КАС України, оскільки не породжує для перевізника прав чи обов`язків в сфері публічно-правових відносин. Як акт, так і розрахунок є носіями доказової інформації, що фіксують позицію Укратрансбезпеки щодо перевищення транспортним засобом, що належить перевізнику, допустимих вагових нормативів при проїзді автомобільними дорогами загального користування.

Сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Разом із тим, звертаю увагу на те, що оскаржувані акт та розрахунок не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому вони не можуть бути предметом спору.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому, вважаю за необхідне зазначити, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.01.2019 по справі № 803/3/18, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування акта про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 04.11.2019 №035622 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 04.11.2019 №971.

Керуючись ст.ст. 170, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора Відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Марченко Євгенія Вікторовича, Начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області Соколовського Олексія Дмитровича про визнання протиправними та скасування акту, розрахунку, постанови в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування акта про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 04.11.2019 №035622 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 04.11.2019 №971.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Томчук Андрій Валерійович