Рішення № 87194878, 27.01.2020, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

Справа №636/3604/19

Провадження №2/636/549/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря - Гамоліної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі по тесту - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 12.01.2011 року в розмірі 127057 грн. 55 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що відповідно до укладеного договору від 12.01.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», викладеному на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис у заяві, копії яких додано до позову. Відповідач дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідно до умов договору позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, у разі невиконання зобов`язань з повернення кредиту, оплати винагороди банку.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за даним договором та угодою виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконувала. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 15.08.2019 року утворилась заборгованість - 130057,55 грн, яка складається з:

- 0,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 15746,35 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками;

- 111311,20 грн - нарахована пеня за прострочене зобов`язання;

- 3000,00 грн - заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення всієї суми заборгованості, у зв`язку з чим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить стягнути з відповідача частину боргу в розмірі 127057,55 грн, яка складається з:

- 0,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 15746,35 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками;

- 111311,20 грн - нарахована пеня за прострочене зобов`язання.

У зв`язку з чим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить позов задовольнити в повному обсязі.

Від представника позивача разом з позовом надійшла заява, згідно якої він просив позов задовольнити та розглядати справу в його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.8).

Від відповідача до суду надійшла заява про часткове визнання позову, відповідно до якої вона позов в частині стягнення суми кредиту в розмірі 15746 грн 35 коп. визнала, позов в частині стягнення пені не визнала та просила в його задоволенні відмовити (а.с.94).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.01.2011 року між Банком та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем ОСОБА_1 анкети-заяви у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» (а.с.20,21).

З тексту заяви вбачається, що відповідач виявив бажання отримати кредитку «Універсальна». Своїм підписом відповідач підтвердив, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомився та погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також з «Тарифами Банку», які були йому надані для ознайомлення в письмовому вигляді.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем, шляхом підписання заяви, було укладено в письмовій формі кредитний договір.

Таким чином факт укладення між сторонами кредитного договору доведений належними та допустимими доказами.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Крім того, згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до вимог чинного законодавства договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (частина перша статті 634 ЦК України).

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

З матеріалів справи слідує, що банк, пред`являючи вимоги про сплату кредиту, просив у тому числі, стягнути з відповідача пеню.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи в ПриватБанку.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими документами ознайомився і погодився відповідач шляхом проставлення підпису в анкеті-заяві.

Крім того, у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту не містять підпису позичальника та при цьому банк не надав належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником.

Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.

Надані Умови та Правила надання банком кредиту, без підтвердження того, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, не повинні оцінюватися судами, як належний доказ у справах з аналогічними фактичними обставинами.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із висновками Верховного суду, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Подані банком до суду докази на підтвердження позовних вимог в частині стягнення пені є суперечливими, оскільки анкета-заява за своїм змістом цієї обставини не підтверджує, а поданий позивачем розрахунок заборгованості не можна взяти до уваги, оскільки він є лише обґрунтуванням позовних вимог щодо розміру пені, який повинен бути доведений первинними документами, що підтверджують підстави виникнення таких грошових зобов`язань. Зазначені в позові Тарифи банку взагалі не додано до нього.

За таких обставин, підстави для стягнення з боржника на користь позивача пені в розмірі 111311,20 грн відсутні.

Повно і всебічно дослідивши матеріали справи та надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення пені.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 12.01.2011 року в розмірі 15746 грн 35 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту (а.с.12-19).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує судові витрати позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (15746,35 грн х 1921 грн/127057,55 грн=238,07 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Славкине Миколаївського району Ульянівської області, на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 12.01.2011 року в розмірі 15746 (п`ятнадцять тисяч сімсот сорок шість) грн 35 коп., з яких: 15746,35 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, та судовий збір у розмірі 238 (двісті тридцять вісім) 07 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 .

Суддя: С.А. Оболєнська