Ухвала суду № 87194571, 27.01.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/314/20

1-кс/415/166/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

27.01.20 року місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Березін А.Г., за участю секретаря Павлова О.В., прокурора Беднарського А.Є., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Тємєрєва М.В., погоджене з прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Беднарським А.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12020130240000083 від 13.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Лисичанськ Луганської області, громадянину України, судимого:

06 листопада 2012 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;

27 листопада 2014 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 69, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 06.11.2012, призначити кінцеве покарання у вигляді 2 років 3 місяців позбавлення волі;

13 квітня 2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

12 грудня 2019 року притягнуто до кримінальної відповідальності Лисичанським ВП ГУНП за ч. 2 ст. 190 КК України, обвинувальний акт відносно якого 18 грудня 2019 року направлено до Лисичанського міського суду;

23 грудня 2019 року притягнуто до кримінальної відповідальності Лисичанським ВП ГУНП за ч. 2 ст. 190 КК України, обвинувальний акт відносно якого 26 грудня 2019 року направлено до Лисичанського міського суду;

28 грудня 2019 року притягнуто до кримінальної відповідальності Лисичанським ВП ГУНП за ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувальний акт відносно якого 28 грудня 2019 року направлено до Лисичанського міського суду;

24 січня 2020 року притягнуто до кримінальної відповідальності Лисичанським ВП ГУНП за ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувальний акт відносно якого 24 січня 2020 року направлено до Лисичанського міського суду,

зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В клопотанні зазначено, що 12.01.2020 приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у парку біля будинку № 424 по вулиці Володимира Сосюри міста Лисичанська, побачивши раніше не знайому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка заходила на територію комунального некомерційного підприємства «Лисичанська багатопрофільна лікарня», що розташоване за адресою: Луганська область місто Лисичанськ, вулиця Володимира Сосюри, 424, керуючись раптово виниклим умислом на відкрите викрадення чужого майна, повторно, почав наздоганяти її з метою заволодіння її жіночою сумкою.

Наздогнавши ОСОБА_2 ззаду, ОСОБА_1 , шляхом ривку, вирвав з руки останньої жіночу сумку (матеріальної цінності не представляє), у якій знаходився мобільний телефон марки «Nomi» модель «і451 Twist» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 650 гривень (відповідно до висновку експерта № 19/113/9/1-103е). Після цього, ОСОБА_1 втік з місця вчинення злочину та у подальшому розпорядився викраденим майном на свій власний розсуд.

Своїми умисними діями, які полягали у відкритому викраденні чужого майна, ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди ОСОБА_2 на загальну суму 650 гривень 00 копійок.

21 січня 2020 року було винесено постанову про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 186 на ч. 2 ст. 186 КК України.

21 січня 2020 року органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

27 січня 2020 року органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

При допиті у якості підозрюваного, ОСОБА_1 вину свою визнав.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та навів підстави для застосування запобіжного заходу, підозрюваного, який заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з пункту 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду;.. 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

1)Змістом протоколу огляду місця події від 12.01.2020 у період часу з 15.10 по 15.30 годину за адресою: м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри АДРЕСА_2 , у якому зафіксовано місце вчинення злочину;

2)Змістом протоколу допиту потерпілої ОСОБА_2 , яка повідомила про обставини вчинення злочину та особу, яка заволоділа її майном;

3)Змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що у месенджері «Вайбер» він побачив, як з викраденого у ОСОБА_2 мобільного телефону, прийшло смс повідомлення про зміну номера телефону останньої та зміни її фотографії на чоловічу;

4)Змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_4 , яка повідомила, що 12.01.2020 приблизно о 15.00 годині побачила хлопця, який заходив до покинутої ділянки будинку та щось прятав під куртку, а також підозріло себе поводив;

5)Змістом протоколу пред`явлення особи для впізнання з ОСОБА_4 , у якому остання впізнає ОСОБА_1 ;

6)Змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_5 , яка повідомила, що 12.01.2020 приблизно о 14.00-15.00 годині побачила хлопця, який біг по території лікарні ЦМЛ ім. Титова за адресою: м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, 424, а у руках знаходилась жіноча сумка;

7)Змістом протоколу пред`явлення особи для впізнання з ОСОБА_5 , у якому остання впізнає ОСОБА_1 ;

8)Змістом протоколу обшуку від 17.01.2020 за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено та вилучено одяг, у якому ОСОБА_1 вчинив дане правопорушення та чек з ломбарду на ім`я ОСОБА_1 , у кому предметом застави є мобільний телефон марки «Nomi» модель «і451»;

9)Змістом протоколу огляду місця події від 17.01.2020 у період часу з 14.20 до 14.50 години, за участю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , де було виявлено та вилучено жіночу сумку;

10)Змістом протоколу пред`явлення речей для впізнання з ОСОБА_2 , у якому остання впізнає свою жіночу сумку, яку було виявлено та вилучено під час огляду події за адресою: м. Лисичанськ, вул. Костромська АДРЕСА_3 ;

АДРЕСА_4 )Змістом протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 , у якому він вину визнав та повідомив про обставини вчинення злочину;

12)Змістом протоколу проведення слідчого експерименту з ОСОБА_1 , у якому останній вказав обставини та місця вчинення злочину.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені відкритого викрадення чужого майна (грабіж), скоєного повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за який згідно до санкції даної статті карається позбавленням волі на строк від 4 до 6 років і відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, те, що він не має постійного джерела доходів, судимість якого не знята та не погашена.

Про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України свідчать ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів і знову підозрюється у вчиненні майнового тяжкого злочину, ніде не працює та не має законного джерела доходів.

Також, під час обшуку від 17.01.2020 за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, яке було викрадено 16.01.2020 неподалік його місця мешкання, за даним фактом внесено відомості до ЄРДР за № 12020130240000119, та проводиться перевірка щодо причетності ОСОБА_1 до вказаного правопорушення.

Також слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Слідчий суддя також враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, керуючись вимогами ст. ст. 40, 110, 131, 132, 176 – 178, 183, 184 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Тємєрєва М.В., погоджене з прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Беднарським А.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , обчислювати 60 днів з моменту оголошення ухвали, тобто з 27.01.2020 по 26.03.2020 включно.

Дана ухвала діє до 26 березня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає – 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) грн. (Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26297948, банк отримувача - Держказначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672).

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибути до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених обов`язків рахувати два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.Г.Березін