Вирок № 87194162, 28.01.2020, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/3411/19

Пр. № 1-кп/621/84/20

ВИРОК

Іменем України

28 січня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Шахової В.В.;

секретаря – Міненко Н.Є.;

прокурора – Колот Н.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження № 12019220300000757 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пасіки Зміївського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, із неповною середньою освітою, громадянина України, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2, 3 статті 185 Кримінального кодексу України

у с т а н о в и в :

В період з 18.08.2019 по 25.08.2019, в нічний час, більш точної дати та часу в ході судового слідства встановити не надалося можливим, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув до території дачного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 , та зайшов через пройм у паркані на територію вказаного домоволодіння, де реалізуючи свій умисел, скориставшись тим, що його дії ніким помічені не будуть, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, протиправно, шляхом пошкодження покрівлі дачного будинку, проник до його приміщення, з якого викрав майно, що належить ОСОБА_2 , а саме:

- зварювальний інвертор ТМ "ПОТОН ВДИ-200Е DC MMA", вартістю 2980 грн;

- цифровий ефірний підтримувач ТМ «STRONG» SRT 8501, вартістю 450 грн;

- цифровий супутниковий приймач TM «Sat integral» sp-1229 HD PYXIS, вартістю 203 грн;

- цифровий приймач TM «DV3 s2 SATELLITE» 1218, вартістю 300 грн;

- бензопилу цепну TM «PAULER» БП-45-3.5, вартістю 1239 грн;

Заволодівши викраденим майном ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 5172 грн.

Крім того, 13.10.2019, близько 01:00 години, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув на вулицю Широнінців, в с. Безпалівка Зміївського району Харківської області, де в посадці, поблизу будинку 131, за вказаною адресою, знаходилась акумуляторна батарея «Solar S12/85 А», що використовувалася для здійснення сейсморозвідувальних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ».

З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_1 , в той же день та час, перебуваючи за вказаною адресою, скориставшись тим, що його дії ніким помічені не будуть, повторно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу, викрав акумуляторну батарею «Solar S12/85A», вартістю 4654,97 грн, що належить ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ».

Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ», майнову шкоду на загальну суму 4654,97 грн.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчинених ним діяннях, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких йому пред`явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, судом відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні злочинів.

Вина обвинуваченого у скоєнні вищезазначених кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло та за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України, кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим відносяться до тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості.

Вивченням особи ОСОБА_1 судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується як особа, відносно якої сільська рада компрометуючими матеріалами не володіє, не одружений, не працює.

Відповідно досудової доповіді, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України враховує, що ним скоєно тяжкий злочини та злочин середньої тяжкості, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій частини 3 статті 185, частини 2 статті 185 Кримінального кодексу України.

Призначаючи остаточне покарання ОСОБА_1 , суд керується правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, передбаченими частиною 1, 2 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, дійшовши висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції частини 3 статті 185 Кримінального кодексу України.

При цьому, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки діяння, тяжкість злочину, дані про особу ОСОБА_1 , згідно яких він має постійне місце проживання, характеризується за місцем проживання як особа, відносно якої сільська рада компрометуючими матеріалами не володіє, не одружений, не працює, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин що обтяжують покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без реального відбування покарання у виправній установі, та дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши статтю 75 Кримінального кодексу України.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, а також є достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

На період іспитового строку суд покладає обов`язки на ОСОБА_1 передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування не обирався.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Долю речових доказів за цим кримінальним провадженням вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.

Процесуальні витрати за цим кримінальним провадженням підлягають стягненню з обвинуваченого.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді від 08 листопада 2019 року про арешт тимчасово вилученого майна належить скасувати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368 - 371, 373, 374, 376 Кримінального кодексу України суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

- за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі частини 1, 2 статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

У відповідності до вимог статті 76 Кримінального кодексу України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 08.11.2019, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 1) цифровий ефірний підтримував, чорного кольору модель ТМ «Strong» STR 8501; 2) цифровий супутниковий приймач, чорного кольору, в коробці, з пультом ТМ «Sat integral», модель sp – 1229 HD PYXIS; 3) цифровий приймач, червоного кольору, ТМ «DV3 S2 TM «DV3 s2 SATELLITE» 1218, зварювальний інвертор ТМ "ПОТОН ВДИ-200Е DC MMA", які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 , вважати повернутими законному володільцю; акумуляторна батарея «Solar S12/85 А», яка знаходиться на зберіганні у потерпілого, вважати повернутим законному володільцю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статті 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: В.В. Шахова