Постанова № 87193877, 22.01.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20235/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області, поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області рядового поліції Суднікової Аліни Олегівни про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області, поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області рядового поліції Суднікової Аліни Олегівни про скасування постанови, в якому просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 238521 від 19.10.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19.10.2019 Відповідачем була складена Постанова серії ДП18 №238521 (далі - Постанова), згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 340 грн. 00 коп.

Відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необгрунтованою, незаконною, а отже підлягає скасуванню з таких підстав. Відповідач не має спеціальних знань та не ознайомлений з вимогами конструкції його транспортного засобу, а тому не може самостійно визначити невідповідність вимогам п.п. «а» п.31.4.3 ПДР, адже це повноваження експерта зі спеціальними знаннями та повноваженнями. Відповідач під час складання Постанови не пред`явив жодних доказів вчинення правопорушення, не зазначив жодних відомостей про технічний засіб (зокрема, модель, номер тощо), яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), а тому не має права посилатися у майбутньому на будь-які докази. Відповідач не роз`яснив права.

Ним були заявлені клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, про необхідність залучення захисника, адже йому був необхідний професійний захист дипломованого юриста, який би зміг аргументовано відстояти його права. Ці клопотання відповідач залишив взагалі без розгляду і знехтував його правами.

Відповідач порушив процесуальний порядок розгляду справи, встановлений КУпАП, обмежився лише формальним складанням Постанови без дотримання встановленої законом процедури, чим порушив ст.ст. 276, 277, 277-2, 278, 279, 280,281 КУпАП. Ухвалою суду від 30.10.2019 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження призначено розгляд справи з викликом сторін, визначено сторонам строк для подання відзиву та заперечень. В судове засідання позивач не з`явився. Згідно поданої заяви ОСОБА_1 просив розглядати справу у його відсутність в порядку письмового провадження. Відповідачі в судове засідання не з`явилися. Представник відповідачів Кухарська О.В. подала до суду відзив на позов, в якому вказала, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, поліцейський мав всі законні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів, оскаржувана постанова винесена на підставі та в порядку передбаченому законодавством. Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. До відзиву долучила відеозапис та фотознімки з місця вчинення та розгляду справи про а/п, що було записане на носій інформації DVD-R диск як доказ по справі. Згідно ч.9 ст. 205 КАС України,якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Дослідивши надані сторонами докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Предметом доказування, згідно з частиною першою статті 138 КАСУ, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи, та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. З`ясуванню і перевірці доказами підлягають також причини і умови, які сприяли правопорушенню або виникненню спору. Судом встановлено, що 19.10.2019 року поліцейським роти № 4 батальйону УПП у Волинській області була винесена постанова серії ДП 18 № 238521 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно позивача ОСОБА_1 .

Як зазначено у вказаній постанові, 19.10.2019 року о 20 год. 20 хв. в м.Луцьку, вул. Відродження, 24 водій керував ТЗ в темну пору доби з непрацюючим світлом габаритних ліхтарів, а також мав неосвічений державний номерний знак, чим порушив п.п. 31.4.3 «а» ПДР та п.п.2.9 «в» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 121 та ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП, і на нього, відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Частиною 1 ст.121 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби). Диспозиція ч. 6 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм, транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням, матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим., що не дозволяє чітко визначити, символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим. З висновком про порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху та вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення суд погодитися не може, оскільки вважає його недоведеним та необґрунтованим. Як вбачається з письмових пояснень позивача зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 не визнав правопорушення в його діях, вказуючи, що правил дорожнього руху не порушував. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показниками технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи у вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З огляду на те, що прохання позивача про ознайомлення його з доказами вчиненного правопорушення до уваги взяті не були, позивача було позбавлено можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі а також позбавлено останнього права на юридичну допомогу. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в рамках повноважень і в спосіб передбачений Конституцією України та Законами України.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків. Однак, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім постанови про адміністративне правопорушення, що розцінюється судом як односторонність та неповнота при складанні вищевказаної постанови.

Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина 2 статті 33 Кодексу).

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як слідує з наданих представником відповідачів та оглянутих судом відеозаписів з нагрудного відеореєстратора інспектора, зроблених на місці події, вказаний відеозапис не відображає відомостей вчиненого правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови, тому не може вважатись належним та допустимим доказом порушення правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом в темну пору доби з непрацюючим світлом габаритних ліхтарів та неосвіченим державним номерним знаком.

Тому, жодного з доказів, перелічених у статті 251 КУпАП, які містять фактичні дані, на основі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідач суду не надав.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. (Правовий висновок Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2018 року по справі №263/15738/16- а)

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні(Правовий висновок Верховного Суду у Постанові від 30 травня 2018 року по справі №337/3389/16- а)

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутністю будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. (Правовий висновок Конституційного Суду України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Через відсутність доказів про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,6 ст. 121 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова інспектора за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без достатніх доказів, факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху належним чином не доведений і не встановлений, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 238521 від 19.10.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,6 ст.121 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області, місце знаходження: 43005, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач: Поліцейський роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області рядового поліції Суднікова Аліна Олегівна, місце знаходження: місце знаходження: 43005, м. Луцьк, вул.. Залізнична, 15, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення виготовлено 27.01.2020 року.

Суддя: О.В.Панас