Рішення № 87193765, 24.01.2020, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/2512/15-ц

Номер провадження 2/555/19/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А. Ю.

при секретарі Кухарчук Л. В.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача – виконавчий комітет Березнівської міської ради Рівненської області про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 26 січня 1985 року по 14 січня 2014 року перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . Їх шлюб розірвано рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 14 січня 2014 року.

Приблизно в 1996 році вони із відповідачем розпочали будівництво одноповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 . Всі дозвільні документи на забудову земельної ділянки були оформлені на відповідача ОСОБА_3 , оскільки він постійно знаходився на заробітках на Крайній Півночі Росії. Будівництво було завершено приблизно в 1999 році, після чого вони розпочали будівництво господарських будівель двох гаражів, хліва, літньої кухні, які на протязі кількох років також були завершені будівництвом.

29 квітня 2010 року рішенням виконавчого комітету Березнівської міської ради № 747 оформлено право власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_3 з видачею свідоцтва про право власності, яке зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно 05 травня 2010 року за № 2213354. Будинок побудований із піноблоків, має загальну площу 171 кв.м., складається із п`яти житлових кімнат та підсобних приміщень.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд поділити майно набуте під час шлюбу з відповідачем, а саме виділити ОСОБА_1 Ѕ частини житлового будинку, з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Захарчук М.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Зазначили, що спірний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами було побудовано в період шлюбу сторін, а отже є спільною сумісною власністю на підставі статей 60, 61 СК України. Оскільки дружина і чоловік відповідно до положень статей 69, 70 СК України мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності і їх частки у разі поділу майна є рівними, просили в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за сторонами право власності по 1/2 частині житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 12 листопада 2019 р. позов не визнала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач не заперечує тієї обставини, що спірний житловий будинок було побудовано в період шлюбу та належить їй та позивачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.

Представник відповідача, адвокат Мельниченко Є.О. в судові засідання на з`явився, хоча був належним чином повідомлений, про час і місце розгляду справи. Подав до суду письмове клопотання про долучення до справи вступної промови та проведення засідання без участі представника. Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Мельниченко Є.О. вважає, що

позивач ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання після повернення справи на новий розгляд не вправі був змінювати підстав позову, що передбачено ч. 4 ст.49 ЦПК України.

В подальші судові засідання відповідач та представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, не з`явилися, клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності до суду не надходило.

Суд, вважає можливим розгляд справи провести у відсутності відповідача та представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи – виконавчого комітету Березнівської міської ради Рівненської області, в судове засідання не з`явився. Подав до суду письмові пояснення про те, що орган місцевого самоврядування в особі виконавчого комітету Березнівської міської ради не наділений повноваженнями надання дозвільних документів у сфері архітектурної та містобудівної діяльності. Покликається на постанову КМУ від 28.12.2016 № 1024, якою було внесено зміни до «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 № 572, згідно якої власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування свою помешкання на підставі ст.ст. 100 і 152 Житлового кодексу УРСР. Зазначає, що у відповідності до ст.ст. 100, 152 Житлового кодексу УРСР в редакції Закону № 191 -VIII від 12.02.2015 року, виконання наймачами та власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2017 року задоволено позов ОСОБА_1 та здійснено поділ будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_3 частину, до якої входять приміщення житлового будинку - кладова, коридор, котельня, ванна, кухня, дві житлові кімнати, а також надвірні будівлі і споруди ганок, вхід і підвал, дворова вбиральня, гараж, ворота №1, 1/2 огорожі №2, що становить 50,8 % спільного майна, а позивачу ОСОБА_1 виділено три житлові кімнати у житловому будинку та надвірні будівлі і споруди літня кухня, сарай, гараж, 1/2 огорожі, що становить 49,2 % спільного майна. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . 13 256 грн. компенсації за відхилення від ідеальної частки.

Постановою апеляційного суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2017 року залишено без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року, а справу направив на новий розгляд до Березнівського районного суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 11.10.2018р. прийнято до свого провадження цивільну справу № 555/2512/15 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. Розгляд справи було призначено за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 06.02.2019р. залучено виконавчий комітет Березнівської міської ради Рівненської області до участі у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

07.03.2019 року позивачем подано до суду заяву про зміну підстав позову, в якій позивач ОСОБА_1 просив суд: в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 . В порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 . Вказана заява, ухвалою суду, була прийнята до розгляду.

Представником відповідача подані письмові заперечення на заяву про зміну підстав позову від 26.03.2019р.

08.04.2019р. позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, вказана заява ухвалою суду була прийнята до розгляду.

17 квітня 2019р. представником відповідача подані письмові заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.05.2019р. витребувано із Територіально сервісного центру 5641 РСЦ МВС в Рівненській області інформацію про зареєстровані транспортні засоби та які вибули із власності ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 04.06.2019р., за клопотання позивача, призначено судову автотоварознавчу експертизу у справі, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 10.09.2019р. провадження у справі було поновлено, у зв`язку із надходженням до суду висновку експерта.

Ухвалою суду від 10.10.2019 року підготовче провадження у цивільній

справі № 555/2512/15ц закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 30.10.2019 року провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1/2 частини вартості автомобіля «ГАЗ 2705», 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , д.н.з. з ОСОБА_4 було закрито.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В судовому засіданні встановлено, що з 26 січня 1985 року по 14 січня 2014 року сторони перебували у шлюбі, під час якого за спільні кошти, спільними зусиллями побудували житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_4 . Ці обставини не заперечуються сторонами. Предметом поділу є житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами. Для вирішення питання про подільність спірного майна по справі проведено судову будівельно-технічну експертизу та повторну судову будівельно-технічну експертизу, відповідно до висновків яких поділити спірний будинок з виділенням співвласникам у натурі їх часток у спірному майні з умовою подальшого використання цих частин як двох повноцінних ізольованих квартир у будинку без необхідності переобладнання будинку, в т. ч. його комунікацій (електрообладнання, водовідведення, водопостачання, опалення) не можливо. З урахуванням чинних будівельних норм, об`ємно-планувальних і конструктивних рішень судовий експерт запропонував три варіанти поділу спірного майна у частках, наближених до рівних, з мінімальними переобладнаннями.

Позивач ОСОБА_1 погодився на будь-який варіант поділу спірного нерухомого майна, запропонованого експертними висновками. Відповідач ОСОБА_4 не погоджується із жодним із варіантів поділу.

Відповідач не заперечує тієї обставини, що спірний житловий будинок було побудовано в період шлюбу та належить їй та позивачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, сторони визнають, що даний будинок є їх спільною сумісною власністю подружжя, однак відповідач заперечує з приводу будь-якого поділу.

07.03.2019 року позивачем подано до суду заяву про зміну підстав позову, в якій позивач ОСОБА_1 просив суд: в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 . В порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися

шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч.1 ст. 65 СК.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Враховуючи, що спірне нерухоме майно набуте сторонами за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя сторін та перебуває у фактичному володінні відповідачки ОСОБА_4 , з метою захисту прав позивача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про поділ між сторонами спірного майна виходячи з правил рівності часток подружжя, визнавши за позивачем та відповідачем право власності по 1/2 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Мельниченка Є.О. про неможливість зміни підстав позову, суд зазначає наступне.

Згідно частин 3, 4 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Підстава позову – обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача. Предмет позову – матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Первісні вимоги позивача були сформульовані наступним чином: поділити майно, набуте позивачем за час шлюбу з ОСОБА_3 , виділивши йому Ѕ частину житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

В заяві про зміну підстав позову позивач ОСОБА_1 просив в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним та відповідачкою ОСОБА_4 право власності по 1/2 частці житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Суд не погоджується із доводами представника відповідача та вважає, що зміни одночасно предмету та підстав позову не відбулось. Предметом позову було і залишилось поділ спільного майна подружжя, а позивачем було змінено лише спосіб такого поділу.

Верховний Суд, скасовуючи попередні судові рішення у зазначеній справі з направленням справи на новий розгляд, зазначив, що при поділі житлового будинку в натурі його переобладнання та перепланування проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевого органу самоврядування (ст. 152 ЖК Української РСР).

Після залучення до участі в справі третьої особи на стороні відповідача – виконавчого комітету Березнівської міської ради Рівненської області, з`ясовано позицію останнього про те, що орган місцевого самоврядування в особі виконавчого комітету Березнівської міської ради не наділений повноваженнями надання дозвільних документів у сфері архітектурної та містобудівної діяльності.

Інших фактичних даних, які мають значення для справи, немає, питання про поділ земельної ділянки сторонами на розгляд суду не виносилося, такі позовні вимоги відсутні.

Таким чином суд, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини

справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про задоволення про підставність та доведеність позовних вимог, що є підставою для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258,259,263,264,265,268,272,273,352,354,355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – виконавчий комітет Березнівської міської ради Рівненської області про поділ спільного майна подружжя – задоволити.

Поділити спільне майно подружжя, а саме житловий будинок, з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на ідеальну частку у даному житловому будинку, з надвірними будівлями, а саме по 1/2 частини за кожним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Березнівським РВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживаюча АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Третя особа без самостійних вимог: виконавчий комітет Березнівської міської ради Рівненської області (34600, Рівненська область, м.Березне, вул. Київська 5, ЄДРПОУ 04387823) .

Повний текст рішення виготовлений та оголошений 28.01.2020 р., о 15:00 год.

Суддя А.Ю. Собчук