Ухвала суду № 87192854, 24.01.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1013/20

Провадження № 1-кс/234/643/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

24 січня 2020 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., секретар судового засідання Літвінов А.О., за участю прокурора Краматорської місцевої прокуратури Абдуллаєвої Е.А., слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Козачок А.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Корольової О.І.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Левченко К.Я., яке погоджене з прокурором Краматорської місцевої прокуратури Абдуллаєвої Е.А.,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 29.11.2010 року Дружківським міським судом Донецької області за ч 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 2) 19.02.2016 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 18.12.2019 року по відбуттю покарання,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2020 року слідчий СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Левченко К.Я. звернулась до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Клопотання погоджене з прокурором Краматорської місцевої прокуратури Абдуллаєвою Е.А.

22 січня 2020 року ОСОБА_1 було письмово повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник отримали копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання – 23.01.2020 року о 09 годині 00 хвилин, підтвердженням вручення є особистий підпис на клопотанні.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що 11.01.2020 року приблизно об 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходився біля будинку № 170 по вул. Заводській у м. Краматорську, Донецької області, достовірно знаючи , що власники житла за місцем мешкання тривалий час відсутні. У цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , через відкриту хвіртку пройшов на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де шляхом демонтування скла віконної рами, проник до приміщення будинку, що на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщені будинку, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно,з корисливих мотивів викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме:

-LЕD – телевізора « KONKA» «LED TV» , KL 32AS528, вартістю 2635 гривень;

після чого з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення, через відкриті ним вхідні двері зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2635 гривень.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно та поєднане з проникненням в житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Так, 12.01.2020 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050390000127 від 12.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 .

22.01.2020 року слідчим СВ Краматорського ВП ГУ НП у Донецькій області Левченко К.Я. складено та вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно вчиняв вказане кримінальне правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами: протоколом огляду місця події від 11.01.2020; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом огляду предмету за участю ОСОБА_2 ; протоколом огляду предмету за участю ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів тяжких та карається покаранням у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, у зв`язку з чим до підозрюваного відповідно до вимог ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду оскільки ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, останній може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки наслідки та ризик втечі для нього можуть бути визнаними, як менш небезпечні, що тим самим допускає тяганину досудового розслідування, разом з тим невідворотність покарання за вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсзбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання, окрім цього підозрюваний на даний період часу проживає на території м. Краматорськ, Донецької області, зазначений населений пункт знаходиться неподалік зони розмежування із тимчасово непідконтрольними Україні територіями так званої «ДНР», що у свою чергу значно спрощує виїзд підозрюваного на тимчасово непідконтрольні Україні території, та надає реальні можливості ОСОБА_1 покинути територію України, виїхавши в тому числі на непідконтрольну чи окуповану територію.;

- ризик незаконного впливу на потерпілу, свідків та співучасників злочину, з метою зміни ними показань, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може спробувати переконати або домовитись, або залякати вказаних осіб щодо надання ними неправдивих свідчень, або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на потерпілу, свідків, з огляду на те, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності та відсутності у нього процесуальних обов`язків має можливість створити загрозу тиску на потерпілу, свідків у вказаному кримінальному провадженні підбурюючи їх до надання неправдивих показань, або відмови від їх надання.;

- вчинити інше кримінальне правопорушення враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 є особою раніше неодноразово судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та повторно скоїв нове умисне тяжке корисливе кримінальне правопорушення. Крім того як зазначено вище в ОСОБА_1 звільнився з місць позбавлення волі 18.12.2019 року та знову вчинив кримінальне правопорушення. Саме тому у протиправних діях підозрюваного вбачається системний характер вчинення ним кримінально караних діянь, у яких він підозрюється. Вказані обставини дають підстави вважати, що будучи позбавленим встановлених процесуальних обов`язків під час досудового слідства кримінального провадження ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 за місцем реєстрації не мешкає, в ході допиту потерпілої ОСОБА_2 , остання пояснила, що ОСОБА_1 вже з ними за адресою: АДРЕСА_3 не мешкає, а також наголосила, щодо необхідності обрання відносно її сина ОСОБА_1 , як можливо суворішої міри покарання, а також запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як останній не одноразово скоював відносно неї злочини, веде себе агресивно, та в неї є всі підстави вважати , що останній може відносно неї застосувати силу.

Тому, враховуючи викладене, застосування більш м`яких заходів забезпечення кримінального провадження не буде достатнім запобіганням щодо ризиків зазначеним у даному клопотанні.

В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання з підстав, наведених у клопотанні, та просила його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити, оскільки наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки він працює не офіційно. Він з`являється, на всі виклики слідчого та зобов`язується і у подальшому з`являтися до слідчого.

Захисник у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час. Вважає, що підозра є обґрунтованою, її підзахисний працює з органом досудового розслідування та не заперечує, що саме він скоїв дане кримінальне правопорушення. Вважає, що ризики переховування від органу досудового розслідування та впливу на потерпілу та свідків слідчим та прокурором у судовому засіданні не доведені та є не обґрунтованими. Ризик скоєння іншого кримінального правопорушення дійсно існує, але вважає, що даному ризику можливо запобігти при застосуванні домашнього арешту в нічний час.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також документи надані стороною обвинувачення та захисту, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020050390000127 від 12.01.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У рамках зазначеного кримінального провадження 22 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за викладених вище обставин.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу суд враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 11.01.2020;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2

-протоколом огляду предмету за участю ОСОБА_2 ;

-протоколом огляду предмету за участю ОСОБА_1 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий обґрунтовували наступні ризики:

1) Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

2) Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

3) Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свої злочинні дії.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 ,слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Що стосується ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду, то, слідчий суддя зазначає, що даний ризик суд хоч і не виключає, але вважає маловірогідним.

Разом з цим, суд вважає, що ризик вчинення іншого кримінального провадження підтверджується матеріалами справи.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше вже судимий за корисливі злочини. Крім того, ОСОБА_1 звільнився з місць позбавлення волі 18.12.2019 року та знову вчинив кримінальне правопорушення. Саме тому у протиправних діях підозрюваного вбачається системний характер вчинення ним кримінально караних діянь, у яких він підозрюється. Вказані обставини дають підстави вважати, що будучи позбавленим встановлених процесуальних обов`язків під час досудового слідства кримінального провадження ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення, тому суд вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Вирішуючи питання щодо заявлених прокурором ризиків, а саме впливу на потерпілу, свідків, слідчий суддя зазначає, що в даному кримінальному провадженню свідки вже допитані, необхідні документальні докази зібрані, а тому посилання прокурора та слідчого на фактично абстрактні можливості підозрюваного, без врахування вже проведеної слідством роботи, в жодному випадку не свідчать про наявність та доведеність заявленого ризику. Крім того, за змістом наявних у справі доказів, обставини інкримінованого злочину істотним чином встановлені саме з документальних доказів, на які ОСОБА_1 не здатен здійснити жодного впливу.

Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України, суд встановлює, що поняття ризику можна розуміти як прояв використання підозрюваним можливостей та спроб перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. При цьому події повинні бути підтверджені як такі, що вже відбувалися, а також що дії або бездіяльність підозрюваного, або схильність до вчинення останнім протягом досудового розслідування дають підстави прокурору вважати, що існує високий коефіцієнт настання відповідних ризиків, закріплених у ст. 177 КПК України.

Зі змісту п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» вбачається, що суд, оцінюючи докази, керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

В підтвердженні наявності ризиків можуть бути фактичні дані, які свідчать про неналежну поведінку суб`єкта кримінального процесу або можливість такої поведінки. При цьому переконання щодо можливості неналежної поведінки особи повинно ґрунтуватися на даних, які свідчать про реальний намір особи вчинити такі дії. Орган досудового розслідування в судовому засіданні таких даних не надав, тому суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків не доведений прокурором та слідчим у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Крім того, під час розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, має не зняту та непогашену в законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, ніде офіційно не працює, не має постійного джерела доходів.

Слідчим суддею оцінено, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий за корисливі злочини, 18.12.2019 року був звільнений по відбуттю покарання, має не зняту та не погашену в уставному законом порядку, вчинив тяжкий злочин, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, у зв`язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Окрім існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні пред`явленого кримінального правопорушення, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років; його вік та стан здоров`я; сімейний та матеріальний стан.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ч. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 років до 6 років.

Під час розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 хронічними захворюваннями не страждає, стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора не потребує, групи інвалідності не має.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років; вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; підозрюваний за сімейним станом не одружений, не працює, у зв`язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Тому з урахуванням обставин справи, недостатнє застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи всі обставини, а також враховуючи, що існують ризики, передбачені ч. 1 п.п. 1 та 5 ст. 177 КПК України та більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цим ризикам, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 .

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного (підозрюваний не працює, не має постійних джерел доходу), обставин кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Левченко К.Я., яке погоджене з прокурором Краматорської місцевої прокуратури Абдуллаєвою Е.А. - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6»підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме: з 24 січня 2020 року до 23 березня 2020 року включно.

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з 24.01.2020 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 23 березня 2020 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; ЄРДПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 березня 2020 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Краматорський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлений 24 січня 2020 року.

Слідчий суддя А.О. Чернобай