Постанова № 87191, 15.08.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2006 р.

Справа № 11/239-05-6977

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду складі:

Головуючого: Петрова М.С.

Суддів: Колоколова С.І.

Разюк Г.П.

при секретарі судового засідання: Сем’яновій К.А., Федорові В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Барабаш Т.А., довіреність № 96/2006 від 21.07.2006 р.

від відповідачів 1; 2 в судове засідання не з’явилися, про причини неявки в судове засідання не повідомили, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляли

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Микморспецбуд” (далі по тексту ТОВ „Микморспецбуд”);

на рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2006 р.

у справі № 11/239-05-6977

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакоса” (далі по тексту ТОВ „Лакоса”);

до відповідачів: 1. ТОВ „Ремонтно-будівельний трест Чорноморського

морського пароплавства”;

2. ТОВ „Микморспецбуд”;

про стягнення 286 064, 36 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

19.07.2005 р. ТОВ „Лакоса” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з:

- ТОВ «Рембудтрест ЧМП»безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 1000, 00 грн.,

- ТОВ „Микморспецбуд” 125056 грн. основного боргу, несплаченого останнім за користування орендованим катером по договору оренди № 29/2 від 30.04.2002 р., а також штрафних санкцій у розмірі 5% від простроченої суми боргу, що складає 6252,8 грн., 3% річних у сумі 12299,21 грн., збитки від інфляції у сумі 40543,15 грн.; 85122,23 грн. основного боргу за виконані роботи по договору підряду від 01.02.04 р., 13237,27 грн. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 2553 грн. за прострочення оплати цього основного боргу.

Згідно із останніми уточненнями до позовних вимог ТОВ «Лакоса»просило стягнути з:

- ТОВ «Рембудтрест ЧМП»безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 1000, 00 грн.,

- ТОВ „Микморспецбуд” 120160 грн. основного боргу несплаченого останнім за користування орендованим катером по договору оренди № 29/2 від 30.04.2002 р., а також штрафних санкцій у розмірі 5% від простроченої суми боргу що складає 6008 грн., 3% річних у сумі 16771,65 грн., збитки від інфляції у сумі 43533,97 грн.; 77422,23 грн. основного боргу за виконані роботи по договору підряду від 01.02.04 р., 21507,9 грн. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 4515,65 грн. за прострочення оплати цього основного боргу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.2006 р. (суддя Власова С.Г.) позов ТОВ „ЛАКОСА” задоволено частково, з ТОВ «Микморспецбуд»стягнуто:

- 120160 грн. основного боргу несплаченого останнім за користування орендованим катером по договору оренди № 29/2 від 30.04.2002 р., з огляду на те що позивач довів належними доказами факт використання ТОВ «Микморспецбуд»орендованого катеру протягом 71 дня;

- штрафні санкції у сумі 6008 грн., 3% річних у сумі 11993,84 грн., збитки від інфляції у сумі 43533,97 грн. за несвоєчасну оплату основного боргу у сумі 120160 грн.;

- 77422,23 грн. основного боргу за виконані роботи по договору підряду від 01.02.04 р., який підтверджено позивачем актами прийому виконаних робіт на цю суму; 21507,9 грн. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 4515,65 грн. за прострочення оплати основного боргу.

Щодо позовних вимог про стягнення з ТОВ «Рембудтрест ЧМП»безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 1000 грн. місцевий господарський суд відмовив у їх задоволенні, оскільки вказані грошові кошти позивачем сплачені ТОВ «Рембудтрест ЧМП»за виконані останнім роботи по договору № 8 від 28.03.04 р.

Крім того, господарським судом Одеської області відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 4777,81 грн. за прострочення основного боргу по договору оренди № 29/2 від 30.04 02 р., з тих підстав, що відповідачем не враховані дати виставлення рахунків на сплату основного боргу, відносно яких розраховуються строки оплати основного боргу у сумі 120160 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Микморспецбуд” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, при цьому яке рішення повинен прийняти апеляційний суд скаржник не вказує.

Однак, як вбачається із змісту апеляційної скарги ТОВ «Микморспецбуд не погоджується із стягнутими з нього збитками від інфляції та 3% річних за прострочення оплати 100576 грн. по договору оренди № 29/2 від 30.04.02 р., оскільки на його думку по даній сумі основного боргу з його боку не має прострочення оплати тому, що позивач вручив йому рахунок на сплату цієї суми лише у липні 2005 р.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Лакоса»просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржене рішення без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

ТОВ „Ремонтно-будівельний трест ЧМП” відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явилися, хоча про час і місце судового засідання належним чином повідомлені, про причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляли, тобто відповідачі не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю їх представників.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

28.03.2004 року між ТОВ «Лакоса»(Замовник) та ТОВ „Ремонтно-будівельний трест ЧМП” (Виконавець) укладено договір № 8 на виконання робіт по підбору матеріалів та технічної документації для складання електронних карт та складання проекту проведення днопоглиблювальних робіт плавкраном. Згідно із п.1.2 договору робота виконується Виконавцем відповідно із технічним завданням Замовника.

За умовами п.4.1. вищевказаного договору вартість робіт за підбор технічної документації на одному об’єкті складає одну тисячу гривен, у т.ч. ПДВ 20%.

ТОВ „Ремонтно-будівельний трест ЧМП” виконало роботу по підбору матеріалів та технічної документації для складання електронних карт та складання проекту проведення днопоглиблювальних робіт в порту Сочі у період з лютого 2004р. по червень 2004р. на суму 1000 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 04.07.2005р., підписаним обома сторонами договору.

На підставі вказаного акту ТОВ „Ремонтно-будівельний трест ЧМП” виставив позивачу рахунок від 28.04.2004року на суму 1000,00 грн., який оплачено позивачем.

05.08.2005 р. Позивачем та ТОВ „Ремонтно-будівельний трест ЧМП” проведено звірку виконаних робіт за період з 01.03.2004 р. по 01.08.2005 р., якою встановлено виконання та оплату роботи за договором № 8 від 28.03.2004р. (т.1а.с.36).

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що ТОВ „Ремонтно-будівельний трест ЧМП” отримав від позивача 1000 грн. за виконані ним роботи по договору № 8 від 28.03.04 р. і місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Лакоса»про стягнення з ТОВ „Ремонтно-будівельний трест ЧМП” безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 1000 грн.

30 квітня 2002 року між ТОВ „Лакоса” (Орендодавець) та ТОВ „Микморспецбуд” (Орендар) укладено договір оренди № 29/2, згідно з яким Орендодавець передав Орендареві в оренду катер „Міраж” для забезпечення робіт водолазної станції на будівництві причалу в порту Іллічівськ, а орендар прийняв цей катер в оренду та зобов’язався сплатити вартість оренди згідно із ст.ст.3-4 цього договору.

Згідно із актом про надання послуг з оренди катеру «Міраж»(т.1. а.с.15) та виписки з судового журналу катеру «Міраж»(т.1 а.с.14) відповідач використовував катер „Міраж” в період з 31.05.2002 р. по 09.08.2002 р. для забезпечення робіт водолазної станції на будівництві причалу в порту Іллічівськ. Строк використання цього катеру відповідачем складає 71 день.

Відповідно до п.3.1 договору оренди № 29/2 від 30.04.2002 року, орендар зобов’язався виплачувати орендодавцеві орендну ставку у розмірі 2448,00 грн. за добу. Таким чином, вартість оренди катера за 71 день склала 173808,00 грн.

Стаття 286 ГК визначає, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Із наявних матеріалів справи не вбачається зміни сторонами умов договору, щодо розміру орендної плати, тому місцевий господарський суд правильно визначив заборгованість орендаря за 71 день оренди катеру.

Згідно із пунктами 4.1-4.4 договору оренди, орендар зобов’язався сплачувати оренду судна авансовими платежами, підставою для першої оплати являється підписаний договір та рахунок Позивача, а для здійснення подальших платежів орендодавець додатково надає виписку з судового журналу та двосторонній акт. ТОВ «Лакоса»виконало умови вказаних пунктів договору і в підтвердження боргу орендаря надало двосторонній акт про використання катеру «Міраж»та виписку із судового журналу.

Платіжним дорученням № 9 від 10 липня 2002 р. орендар перерахував на рахунок Позивача 53648 грн., вказавши в призначенні платежу „за оренду катера згідно договору від 30.04.02 р.”. Таким чином, орендар достроково сплатив орендну плату у сумі 53648 грн., оскільки позивачем на вказану суму рахунок не виставлявся, а згідно із умовами договору (п.4.4) строки оплати відраховуються виходячи з дати виставлення рахунку і платіж здійснюється протягом 7 банківських днів з дня виставлення рахунку. На залишок боргу у сумі 120160 грн. позивач виставляв рахунки на сплату цього боргу.

Так, 15.08.02 р. позивач виставив ТОВ «Микморспецбуд»рахунок № 18/НМ на суму 100576 грн., який позивач отримав в той же день і повинен був сплатити згідно із умовами договору по 23.08.02 р.

Доводи ТОВ «Микморспецбуд»про те, що воно отримало цей рахунок лише у липні 2005 р. спростовується підписом його головного бухгалтеру на цьому рахунку. Головним бухгалтером не проставлено дату отримання рахунку, але це свідчить тільки про те, що рахунок отримано в день його виписки, інакше головним бухгалтером була б проставлена дата його отримання.

Вказана обставина підтверджується також відзивом ТОВ «Микморспецбуд»на позов, в якому останній не погоджується із позовними вимогами про стягнення суми боргу за оренду катера з тих підстав, що позивач пропустив строк позовної давності, тобто з цього відзиву випливає, що у випадку отримання ТОВ «Микморспецбуд»рахунку у липні 2005 р., позивач ніяким чином не міг пропустити строк позовної давності щодо заявленої суми боргу по орендній платі.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи другий рахунок № 28 від 18.07.05 р. на суму 24480 грн. за оренду катера позивач направив поштою (а.с.37-38). В поштовому повідомленні експрес пошти вказано, що ТОВ «Микморспецбуд»отримало 18.07.05 р. один рахунок № 28 від 18.07.05 р., а не два рахунка. В той же час ТОВ «Микморспецбуд»в апеляційній скарзі зазначало, що воно отримало рахунок на суму 100576 грн. також у липні 2005 р., але ж будь-яких доказів на підтвердження цього не надало.

За таких обставин судова колегія вважає, що посилання ТОВ «Микморспецбуд»на те, що його представник отримав рахунок на суму 100576 грн. у липні 2005 р. є спробою ухилитися від відповідальності за прострочення сплати своїх грошових зобов’язань по договору оренди.

ТОВ «Микморспецбуд»крім доказів сплати 53648 грн., інших доказів на сплату залишку боргу у сумі 120160 грн. не надало, тому місцевий господарський суд правомірно у відповідності із умовами договору оренди та положеннями ст.526 ЦК України, 193 ГК України стягнув з ТОВ «Микморспецбуд»основний борг по орендній платі у сумі 120160 грн.

Відповідно до п.4.4 договору оренди № 29/2 від 30.04.2002 року орендар оплачує рахунки не пізніше 7-ми банківських днів з дня їх виставлення та зобов’язується у випадку несвоєчасної оплати сплатити штрафні санкції у розмірі 0,5% від суми прострочення за кожний день прострочки.

Із змісту цього пункту договору вказана штрафна санкція за своєю правовою природою відповідно із ст.549 ЦК України є пенею. Згідно із вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ «Микморспецбуд»на підставі п.4.4 договору штрафних санкцій у сумі 6008 грн. підлягають частковому задоволенню, а не в повному обсязі.

Як зазначалося вище, рахунок № 18/НМ на суму 100576 грн. виставлено Позивачем 15.08.2002 р. (т.1 а.с.16), строк оплати якого спливає 23.08.02 р. Враховуючи наведене, а також вимоги п.1 ч.2 ст.258 ЦК України строк позовної давності (один рік) щодо стягнення пені за прострочення оплати 100576 грн. сплинув, що відповідно із ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні цих вимог.

Щодо боргу у сумі 19584 грн. (120160 грн. –100576 грн. = 19584 грн.), то штрафні санкції у вигляді пені за прострочення його оплати підлягають стягненню за період з 27.07.05 р. по 27.01.06 р. у сумі 1858,6 грн., тобто за 6 місяців, оскільки ст.232 ГК України передбачено, що штрафні санкції за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За позовом ТОВ «Лакоса», останнє просить стягнути з ТОВ «Микморспецбуд»43533,97 грн. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 16771,65 грн. за несвоєчасну сплату боргу у сумі 120160 грн. за період з вересня 2002 р. по травень 2006 р.

Вказані вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалося вище позивач виставив рахунок на сплату 100576 грн. 15.08.02 р. із строком сплати у 7 банківських днів, тобто 23.08.02 р.

З 24.08.02 р. починається прострочка по даній сумі. 18.07.05 р. позивач виставив рахунок на сплату 19584 грн. залишку боргу з 120160 грн. Строк оплати 19584 грн. спливає на 7 банківський день з дня виставлення рахунку тобто 26.07.05 р. З 27.07.05 р. починається прострочка по сумі 120160 грн.

Таким чином, по сумі 100576 грн. за період з вересня 2002 р. по липень 2005 р. індекс інфляції складає 133,6099 %, збитки від інфляції за цей період –33803,99 грн. (100576 грн. х 133,6099 % = 134379,49 грн. –100576 = 33803,99 грн.); по сумі 120160 за період с серпня 2005 р. по травень 2006 р. складає 106,35%, збитки від інфляції за цей період –7632,16 грн. (120160 х 106,3 5% = 127792,16 грн. –120160 = 7632,16 грн.)

Загальна сума збитків від інфляції дорівнює 41436,15 грн. ( 33803,99 грн. + 7632,16 грн. = 41436,15 грн.)

Вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ «Микморспецбуд»3% річних у сумі 16771,65 грн. за період з вересня 2002 р. по травень 2006 р., також підлягають частковому задоволенню у сумі 11814,24 грн., виходячи з дат виставлення двох вищезазначених рахунків на сплату 100576 грн. та 19594 грн. Відповідно із цим 3% річних по сумі 100576 грн. складають 8762,51 грн. за період з 1.09.02 р. по 26.07.05 р. (100576 грн. х 3% : 365 : 100 х 1060 дн. = 8762,51 грн.); по сумі 120160 грн. 3% річних за період з 27.07.05 р. по 31.05.06 р. складають 3051,73 грн. (120160 х 3% : 365 : 100 х 309 дн. = 3051,73 грн.). Загальна сума 3% річних складає 11814,24 (8762,51 + 3051,73 грн. = 11814,24 грн.).

01.02.2004 р. між позивачем та ТОВ „Микморспецбуд” також було укладено договір підряду б/н, за умовами якого замовник –ТОВ „Микморспецбуд” доручив, а підрядник –ТОВ „Лакоса” прийняв на себе зобов`язання по виконанню робіт гідрографічного забезпечення ПК „Спецбуд-16” при проведенні днопогли-блювальних робіт в порту Сочі. Замовник, в свою чергу, зобов`язався провести остаточний розрахунок з підрядником на підставі акту приймання виконаних робіт (п.3.2 договору). Відповідно до п.3.1 договору підряду б/н від 01.02.2004 року, вартість робіт, проведених за місяць складає 23100,00 грн.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст.853 ЦК України)

Відповідно до умов вищевказаного договору, Відповідач –ТОВ „Микморспецбуд” прийняв виконані позивачем роботи за період з 01.02.2004 р по 23.05.2004 р., що підтверджується актами приймання виконаних робіт на загальну суму 77422,23 грн. Після підписання кожного акту ТОВ «Лакоса»виставляло відповідні рахунки, а саме № 1/НМ від 2.03.04 р. на суму 23100 грн., № 2/НМ від 5.04.04 р. на суму 16393,55 грн., № 3/НМ від 5.05.04 р. на суму 20790 грн., № 4/НМ від 3.06.04 р. на суму 17138,68 грн.

Як вбачається з договору підряду від 1.02.04 р., сторонами не визначені остаточні строки оплати прийнятих робіт по актам прийому цих робіт.

Відповідно із ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Враховуючи дату виставлення останнього рахунку за виконані роботи (рахунок № 4/НМ від 3.06.04 р.) ТОВ «Микморспецбуд»повинно було сплатити загальну суму боргу за виконані роботи по 09.06.04 р.

Таким чином, на час пред’явлення позову основний борг ТОВ «Микморспецбуд»за договором підряду від 1.02.04 р. складав 77422,23 грн., тому місцевий господарський суд правомірно у відповідності із ст.837 ЦК України стягнув цей борг з ТОВ «Микморспецбуд».

З огляду на те, що ТОВ «Микморспецбуд»прострочило оплату основного боргу у сумі 77422,23 грн. по договору підряду від 01.02.04 р. позивач відповідно із ст.625 ЦК України просить стягнути з ТОВ «Микморспецбуд»також збитки від інфляції у сумі 21507,9 грн. та 3% річних у сумі 4515,65 грн. за період з червня 2004 р. по травень 2006 р.

Згідно із виставленими позивачем рахунками на оплату виконаних робіт за договором підряду ТОВ «Микморспецбуд»повинно було сплатити останній платіж по сумі 77422,23 грн. по 9.06.04 р. У зв’язку із цим та у відповідності із ст.625 ЦК України з ТОВ «Микморспецбуд»підлягають стягненню за період з 10.06.04 р. по 31.05.06 р. збитки від інфляції у сумі 17752,68 грн. (77422,23 грн. х 122,9297 % = 95174,91 грн. - 77422,23 грн. = 17752,68 грн.); 3% річних у сумі 4515,65 грн., тобто суму, яку просив стягнути позивач, хоча фактично за вказаний період 3% річних складають 4588,06 грн. (77422,23 грн. х 3 % : 365 х 721 = 4588,06 грн.).

За вищенаведених обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Микморспецбуд»підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 22.06.06 р. зміні.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ТОВ «Микморспецбуд»з підстав, наведених вище у мотивувальний частині цієї постанови.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу ТОВ «Микморспецбуд»задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2006 р. змінити, виклавши його в наступній редакції:

«Позов ТОВ «Лакоса»задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Микморспецбуд»(54001,м.Миколаїв,вул.К.Лібкнехта,7, р/р 26001301431432 в Центральному відділенні ПІБ м. Миколаїв, МФО 30900210,ЄДРПОУ 30900210) на користь ТОВ «Лакоса»(65101, м. Одеса, пр-т Маршала Жукова,3/2,кв.17, р/р 26007301455442 в Одеському Центральному відділенні ПІБ м. Одеси, МФО 328135, ЄДРПОУ 22464792) по договору оренди № 29/2 від 30.02.02 р. основний борг у сумі 120160 грн.00коп., пеню у сумі 1858 грн. 60 коп., 3% річних у сумі 11814 грн. 24 коп., збитки від інфляції у сумі 41436 грн. 15 коп.; по договору підряду від 1.02.04 р. –основний борг у сумі 77422 грн. 23 коп., збитки від інфляції у сумі 17752 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 4515 грн. 65 коп.; витрати по сплаті держмита у сумі 2749 грн. 59 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 111 грн. 41 коп..

В решті позову відмовити.»

2. Стягнути з ТОВ «Лакоса»(65101, м. Одеса, пр-т Маршала Жукова,3/2, кв.17, р/р 26007301455442 в Одеському Центральному відділенні ПІБ м. Одеси, МФО 328135, ЄДРПОУ 22464792) на користь ТОВ «Микморспецбуд»(54001, м. Миколаїв, вул. К.Лібкнехта,7, р/р 26001301431432 в Центральному відділенні ПІБ м. Миколаїв, МФО 30900210,ЄДРПОУ 30900210) витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги у сумі 33 грн.11 коп..

3.Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов