Ухвала суду № 87189062, 27.01.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9928/19

(2-з/199/6/20)

УХВАЛА

іменем України

27.01.2020 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: судді Спаї В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву відповідача про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.

Від відповідача надійшла заява про застосування зустрічного забезпечення, в якій він просить застосувати зустрічне забезпечення по забезпеченню позову відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська по цивільній справі № 199/9928/19 від 19.12.2019 року та зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 протягом 10 днів з дня постановлення ухвали внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 105100 грн.

Заява обґрунтовується тим, що поданий ОСОБА_1 позов про визнання права власності на належну йому квартиру є зловживанням наданими їй правами, адже заявник хоче спростувати обставини справи, які відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК мають преюдиційне значення, адже вони були встановлені рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №199/2895/19, у якій ОСОБА_1 приймала участь, де предметом позову була та ж сама належна йому квартира.

Відповідач зазначає, що поки діють заходи забезпечення позову у вигляді арешту на належну йому квартиру, він позбавлений можливості розпоряджатися квартирою, яка є предметом спору, й відповідно він не має права здавати її в оренду, тобто внаслідок забезпечення позову йому, пенсіонеру, щомісяця спричиняються збитки у формі упущеної вигоди, адже він не має можливості здавати квартиру в оренду й відповідно не може отримати прибуток.

Також він вже поніс збитки внаслідок оплати ним гонорару 10 000 грн. його адвокату Бардаченку В.В. за ведення ним справи №199/8791/19 в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська, у якій ОСОБА_3 теж ввела суд в оману по штучному спору, створеному нею з її колишнім чоловіком з єдиною метою накласти арешт на квартиру. Та збитки внаслідок оплати ним гонорару 10000 грн. його адвокату Бардаченку В.В. за ведення ним цієї справи.

Відповідно, на переконання відповідача, йому має бути гарантована реальна можливість того, що він зможе отримати відшкодування завданих йому збитків, які вже спричинені забезпеченням позову та розмір яких щомісяця збільшується.

Відповідач просить зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду 105100 грн., що відповідає 50 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб та цивільно-процесуальне законодавство відносить дані справи до категорії малозначних й відповідно це не завдасть істотної шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 , натомість зможе забезпечити відшкодування збитків, які можуть бути спричинені внаслідок обраного виду забезпечення позову.

На переконання відповідача, дане зустрічне забезпечення є співмірним із заходами забезпечення позову, адже арешт було накладено на всю квартиру вартістю 663 000 грн., а він просить встановити зустрічне забезпечення у розмірі, який в 6 разів менший за вартість арештованого майна.

Також при постановленні ухвали відповідач просить врахувати ту обставину, що у ОСОБА_1 відсутнє будь-яке нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРПНМ від 16.01.2019, а тому без зустрічного забезпечення у нього не буде реальної можливості забезпечити виконання майбутнього судового рішення про відшкодування йому ОСОБА_1 збитків, після того як суди відмовлять їй у задоволенні її завідомо безпідставного позову по даній справі.

Також відповідач зазначає, що в провадженні Індустріального районного суду перебуває цивільна справа № 199/8791/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 150 000 грн. та ухвалою Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.10.2019 року по справі 199/8791/19 було накладено арешт на нерухоме майно належне ОСОБА_1 , тому відповідач вважає, що існують підстави для встановлення зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у сумі 105 100 грн.

Розглянув заяву відповідача про зустрічне забезпечення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову (ч. 2 ст. 154 ЦПК України).

За ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (ч. 5 ст. 154 ЦПК України).

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 6 ст. 154 ЦПК України).

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення (ч. 7 ст. 154 ЦПК України).

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення (ч. 8 ст. 154 ЦПК України).

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення (ч. 9 ст. 154 ЦПК України).

Судом встановлено, що у поданій заяві про зустрічне забезпечення відповідач посилається на п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України. Таким чином, за доведеності цих обставин застосування зустрічного забезпечення становить обов`язок суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено судом на підставі письмових доказів позивач має зареєстроване місце проживання на території України ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується Витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №1213-1224331-2018, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 31).

Доказів щодо майнового стану позивача відповідачем суду не надано (п. 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України), доказів, що дії позивача щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові також суду не надано.

Посилання відповідача на відсутність у ОСОБА_1 будь-якого майна не спростовують зазначених вище висновків суду.

Посилання відповідача на збитки, які він поніс у вигляді оплати послуг адвоката за договором про надання правової допомоги, не є тими збитками у розумінні п. 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, за наявності яких можливо зустрічне забезпечення.

Викладене свідчить про відсутність обов`язку суду застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 154, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви відповідача про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана 27січня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.В.Спаї