Ухвала суду № 87188236, 20.01.2020, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

4-с/381/4/20

381/4244/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

боржника ОСОБА_2 ,

головного державного виконавця Костецького М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Фастові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та рішень головного державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Костецького М.М. про зупинення вчинення виконавчих дій, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року заявник звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із даною скаргою. Скаргу мотивувала тим, що на виконанні у Фастівському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Київській області перебувають виконавчі провадження:

ВП№ 58392628 з примусового виконання рішення суду у справі № 381/1098/18, про стягнення на її користь з ОСОБА_2 - 7029,95 грн.;

ВП№ 58305852 з примусового виконання рішення суду у справі № 381/1098/18, про стягнення на її користь з ОСОБА_2 - 704,80 грн.;

ВП№ 56470816 з примусового виконання рішення суду у справі № 2/381/249/17, про стягнення на її користь з ОСОБА_2 - 3137,27 грн.;

ВП№ 56470474 з примусового виконання рішення суду у справі № 2/381/1705/15, про стягнення на її користь з ОСОБА_2 - 1707,60 грн.;

ВП№ 56470209 з примусового виконання рішення суду у справі № 2/381/552/16, про стягнення на її користь з ОСОБА_2 - 551,20 грн.;

ВП№ 56469975 з примусового виконання рішення суду у справі № 2/381/1705/15, про стягнення на її користь з ОСОБА_2 - 487,20 грн.;

ВП№ 56469748 з примусового виконання рішення суду у справі № 2/381/552/16 про стягнення на її користь з ОСОБА_2 - 720,12 грн.;

ВП№ 56469413 з примусового виконання рішення суду у справі № 2/381/249/17, про стягнення на її користь з ОСОБА_2 - 640,10 грн.;

ВП№ 49180169 з примусового виконання рішення суду у справі № 2/381/311/15, про стягнення на її користь з ОСОБА_2 - 41368,10 грн..

01 листопада 2019 року головним державним виконавцем у вищевказаних виконавчих провадженнях винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 5 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження». Причиною прийняття таких рішень державним виконавцем стало те, що в провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває справа № 381/2534/15-ц за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадженні.

Заявник вважає, що дії головного державного виконавця Костецького М.М. є неправомірними, оскільки справа на яку посилається головний державний виконавець не розглянута судом по суті із винесенням рішення, а у цій справі позов було залишено без розгляду, а клопотання про зупинення виконання рішення суду не задоволено. Відтак, стягувач звернулась до суду з даною скаргою та просила суд визнати неправомірними дії і рішення головного державного виконавця Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Київській області Костецького М.М. та скасувати постанови від 01.11.2019 про зупинення вчинення виконавчих дій у вищевказаних виконавчих провадженнях.

26 листопада 2019 року відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану скаргу передано до провадження судді Осауловій Н.А..

На підставі ухвали Фастівського міськрайонного суду від 09 грудня 2019 року, дану скаргу було призначено до розгляду в судовому засіданні та витребувано з Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області належним чином завірену копію зведеного виконавчого провадження №56965120.

Між тим, ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року, заяву ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Осаулової Н.А. в даній справі було передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України, який буде розглядати заяву про відвід, а провадження у справі було зупинено до вирішення питання про відвід.

У зв`язку із тим, що суддею Ковалевською Л.М. було винесено ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Осаулової Н.А. було відмовлено, провадження у даній справі ухвалою суду від 18 грудня 2019 року було поновлено та призначено судове засідання з розгляду скарги по суті.

В судовому засіданні заявник скаргу підтримала і просила суд її задовольнити в повному обсязі. Суду додатково пояснила, що головним державним виконавцем Костецьким М.М. було безпідставно винесено 01 листопада 2019 року постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у всіх виконавчих провадженнях, що вказані нею у скарзі, оскільки справа на яку посилався останній посилається за №381/2534/15-ц від 08 грудня 2015 року була залишена судом без розгляду та процесуальне рішення у ній набрало законної сили 22 грудня 2015 року. Відтак, у справі, де по суті не було винесено рішення про задоволення вимог позивача правонаступництво є неможливим, оскільки ніяких наслідків від винесення вказаного рішення ні у кого не настає.

Окрім того, звернула увагу суду на те, що станом на 09 січня 2020 року було змінено назву відділу ДВС, з Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області на Фастівський міськрайонний ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ).

Боржник в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, пояснив, можливо було допущено описку при зазначені номеру справи з заяві.

Головний державний виконавець Костецький М.М. зазначив, що всі постанови про зупинення виконавчих дій у цьому провадженні винесенні з дотриманням норм чинного законодавства. Заперечував проти задоволення скарги.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Перевіривши матеріали справи судом встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу ДВС ЦМУ МЮ України (м. Київ) Костецького М.М. перебуває зведене виконавче провадження №56965120, у рамках якого 01 листопада 2019 року винесено оскаржувані постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, у виконавчих провадженнях № 56469413, № 49180169, № 56469748, № 56469975, № 56470209, № 56470474, № 56470816, № 58305852, № 58392628.

Так, у постановах про зупинення вчинення виконавчих дій № 56469413, № 49180169, № 56469748, № 56469975, № 56470209, № 56470474, № 56470816, № 58305852, № 58392628 від 01 листопада 2019 року вказано, що сторона виконавчого провадження ОСОБА_2 звернувся до Фастівського міськрайонного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з стягувача ОСОБА_1 на малолітню доньку ОСОБА_3 . Фастівським міськрайонним судом заява прийнята до розгляду та призначено справу на 07.11.2019, згідно повістки Фастівського міськрайонного суду від 29.10.2019 за №381/2534/15-ц. При винесені даних постанов головний державний виконавець Костецький М.М. керувався п. 5 ч. 1 ст. 34, ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження».

На думку суду, вказана позиція державного виконавця є помилковою з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Частиною 5 ст.15 даного Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Крім того, згідно вимог ч.1,ч.2 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Вивчивши матеріали зведеного виконавчого провадження вбачається, що боржник ОСОБА_2 звернувся до державного виконавця Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області з заявою від 31.10.2019 року, у якій повідомив про прийняття Фастівським міськрайонним судом до провадження та призначення до слухання справу №381/2534/15-ц за його заявою в інтересах його доньки ОСОБА_3 про заміну сторони в виконавчому провадженні №56965120. У вказаній заяві боржник просив зупинити виконавчі дії по виконавчому провадженню №56965120 на підставі п. 5 ч.1 ст. 34 та ч.2 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження», на підтвердження чого надав копію повістки про виклик до суду.

Між тим, як вбачається з наданої стороною стягувача ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області ухваленої 08.12.2015 року у цивільній справі №381/2534/15-ц, позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про визначення місця проживання дитини залишена без розгляду, як свідчить відмітка ухвала набрала законної сили 22.12.2015 року.

В той же час, ні стороною боржника, ні державним виконавцем суду не було надано та судом не було самостійно через програму суду Д-3 встановлення існування у провадженні суддів Фастівського міськрайонного суду Київської області цивільної справи за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження, як підстави для зупинення виконавчих дій у відповідності до вимог п.5 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, як зазначено у ст.ст. 76, 77 ЦПК України.

Головний державний виконавець Костецький М.М. не надав суду належних і допустимих доказів звернення до суду учасників виконавчого провадження (в даному випадку боржника ОСОБА_2 ) із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у цивільній справі №381/2534/15, а саме де у справі винесено рішення по суті вимог із стягнення відповідних коштів, і як наслідок існування осіб стягувача чи боржника.

Разом з тим, годовний державний виконавець не надав жодних доказів, з яких би вбачалося, що всі виконавчі провадження, у яких останнім було зупинено вчинення виконавчих дій безпосередньо стосуються цивільної справи № 381/2534/15-ц у якій боржник ОСОБА_2 просив замінити сторону виконавчого провадження.

Так, у відповідності з ч.1 ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі як правонаступника відповідної сторонни або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 55 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13).

Відтак, враховуючи вимоги ст..ст.8, 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст..ст.512, 514 ЦК України, ст..55 ЦПК України у їх взаємозв`язку слід зазначити, що правонаступництво можливо не у будь-якій справі, а у справі де наяне судове рішення про задоволення позовних вимоги із визначенням статусів відповідних осіб як стягувача та боржника.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), ч.2 ст. 451 ЦПК.

Враховуючи вищевикладені обставини в сукупності та дослідивши докази по скарзі, суд вважає, що дії, які вчинялися на виконання своїх повноважень головним державним виконавцем Костецьким М.М. були здійснені неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства, оскільки останнім не було належним чином перевірено звернення до суду боржника із відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження, не було перевірено на підставі якого саме рішення суду, та в якій саме справі боржник ОСОБА_2 звернувся до Фастівського міськрайонного суду із даною заявою, чи набув він дійсно у даній справі статусу учасника справи з огляду на саме судове рішення, та чи дійсно можливе правонаступництво у такій цивільній справі. Більше того, не було з`ясовано, чи стосується взагалі подана ОСОБА_2 заява про заміну сторони у виконавчому провадженні, виконавчих листів, виданих на підставі взагалі за іншими судовими рішеннями, які перебувають у провадженні ОСОБА_4 на виконанні.

Головним державним виконавцем Костецьким М.М. було прийнято до уваги копію повістки про виклик до суду невідомого походження, а саме без унікального штрихкоду, що стало наслідком винесення оскаржуваних постанов та затягуванням виконання судових рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку що скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення, дії головного державного виконавця Костецького М.М. є неправомірними, наслідком чого є скасування постанов державного виконавця від 01.11.2019 року.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Керуючись ст.ст. 19, 129-1 Конституції України; ст. ст. 10, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України ; Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати дії та рішення головного державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Костецького М.М. неправомірними.

Скасувати Постанови головного державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Костецького М.М. від 01 листопада 2019 року про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях: № 56469413, № 49180169, № 56469748, № 56469975, № 56470209, № 56470474, № 56470816, № 58305852, № 58392628.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Фастівським РВ Управління ДМС України Київської області 21 січня 2014 року, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), адреса місця знаходження: вул. Суворова, буд. 1, м. Фастів, Київська область, Код ЄДРПОУ 34446916.

ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Осаулова Н.А.

Повний текст виготовлено 24.01.2020 р.