Рішення № 8718532, 24.06.2008, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

СПРАВА № 2-1287/08

РІШЕННЯ

іменемукраїни

24 червня 2008 року м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого- судді Куропятник О.М.

при секретарі Шелельо Р.І.

з участю представника позивача: Глагола Г. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Стар» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 1320 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Стар» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 1320 грн. посилаючись на те, що відповідач 21.10.2003 року вчинив ДТП, чим спричинив ОСОБА_3 шкоду, яку у позасудовому порядку вона оцінила в 4320 грн. Дана сума була виплачена потерпілій від ДТП ДП «Стар». Відповідачем частково повернуто відшкодовану матеріальну шкоду в розмірі ДП «Стар», однак у звязку із звільненням відповідач заборгував ДП «Стар» 1320 грн..

В судовому засіданні позивач позов та його мотиви підтримав повінстю, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, просила позов задоволити.

В судове засідання відповідач не зявився повторно, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до наказу № 178 від 14.08.2003 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу водієм автомобіля з 14.08.2003 року згідно заключного контраку.

Службовою запискою ОСОБА_2 від 28.10.2003 року, угодою зобовязанням про відшкодування завданої шкоди від 24.11.2003 року, наказом № 259 по підприємству «Стар» підтверджується факт ДТП 21.20.2003 року, під час якої було збито ОСОБА_3, а також те, що матеріальна шкода становить 4320, 00 грн., яку відповідач зобовязувався відшкодувати із заробітної плати.

Наказом № 545 по підприємству «Стар» від 31.12.2004 року, ОСОБА_2 звільнено з роботи з 31.12.2004 року згідно ст.. 36 п.2 КЗпП України у звязку з закінченням строку дії контрактної угоди.

Відповідно до карток-рахунків ОСОБА_2, останній оплатив 3000, 00 грн..

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє

транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.

Відповідно до вимог ч. 1 п.1 ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що позов є обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України з боржника на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в сумі 81 грн. 00 коп., які складаються з 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, ст. ст.. ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172, ч.2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ч. 1 ст. 130, ч. 1 п.1 ст. 134 КЗпП України, суд, -

РІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства «Стар», код ЄДРПОУ 03344645, р/р 26000301236270 в Відділенні Промінвестбанк м. Мукачево, МФО 312174, заборгованість в розмірі 1320 (одну тисячу триста двадцять) грн.; а також судові витрати в розмірі 81 (вісімдесят однієї) грн. 00 коп., всього до стягнення підлягає 1401 (одну тисячу чотириста одна ) грн..00 коп..

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.