Рішення № 87184859, 27.01.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4537/19

Номер провадження 2/585/157/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

Справа № 585/4537/19, провадження № 2/585/157/20

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,

відповідач: ОСОБА_1

розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача: Гребенюк Олександр Сергійович, який діє на підставі довіреності № 367-К-Н-О від 31 січня 2019 року.

Встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До суду звернулося АТ КБ «Приватбанк», інтереси якого представляє Гребенюк О.С., з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № б/н від 27.01.2010 року у розмірі 127518,42 грн. та 1921 грн. сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору від 27.01.2010 року отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.3.2, п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між нею і Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язалась погашати кредит, нараховані відсотки за користування кредитом, заборгованість по перевитраті платіжного ліміту, оплачувати комісії, на умовах, передбачених Договором. ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 184,71 грн., з якої: 199, 34 грн. заборгованості за кредитом; 219769,66 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 7215,71 грн. заборгованості за пенею та комісією. Кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, таким чином заборгованість до стягнення становить 127518,42 грн. і складається з 199, 34 грн. заборгованості за кредитом та 127319,08 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 27.01.2010 по 02.12.2018.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

До позовної заяви додано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.26).

10 грудня 2019 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судовий розгляд справи призначено на 09 год. 50 хв. 03.01.2020 року (а.с.36).

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.28).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена шляхом оголошення про час і місце судового засідання на офіційному Веб-сатйі «Судова влада України». Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, суд вважає за можливе вирішити справу без її участі .

27 січня 2020 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

27 січня 2010 року ОСОБА_1 шляхом заповнення та підписання заяви отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 500 грн. на кредитній картці Приватбанку «Товары в расстрочку» «Универсальная». У вказаній заяві визначено строк дії картки до 10/13 та визначена базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на час підписання договору - 3 % на місяць з розрахунку 360 днів на рік. Строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії картки Погашення заборгованості по кредитному ліміту може проводитися шляхом внесення коштів на карту клієнтами, так і списанням банком з платіжної картки, номер якої не зазначено (а.с.10).

Разом з заявою відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням картки «Універсальна, 30 днів льготного періоду». Базова ставка на місяць у вказаній довідці визначена також у розмірі 3% та нараховується вона на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів на рік (а.с.11).

У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг (а. с. 10).

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правила надання банківських послуг, який не містить підпису відповідача (а.с. 12-17.)

Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів льотного періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору та інші умови.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 01.09.2019 становить 127518,42 грн., з якої: 199, 34 грн. заборгованості за кредитом; 127319, 08 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 27.01.2010 по 02.12.2018 (а.с.6-9).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

27 січня 2010 року між сторонами був укладений кредитний договір з кінцевим строком повернення кредитних коштів, який відповідає строку дії кредитної картки «Товари у розстрочку» «Універсальна», тобто до жовтня 2013 року.

Відповідач порушила умови укладеного кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яку остання добровільно не погашає.

У заяві позичальника від 27 січня 2010 року, на яку посилається банк у позовній заяві, та у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільговий період», яка підписана позичальником, базова процентна ставка за кредитним лімітом становить 3 % на місяць із розрахунку 360 днів у році.

Додані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису позичальника (а.с.12-17).

Відтак, у межах строку кредитування до жовтня 2013 року (строк дії картки та, відповідно договору кредиту) відповідач, не виконавши зобов`язання по кредиту, через порушення умов кредитного договору мала, зокрема, сплачувати проценти на умовах, визначених сторонами.

Так, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12 (провадження№14-10цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Підписана позичальницею 27 січня 2010 року анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку не свідчить про продовження строку дії укладеного кредитного договору на таких же або змінених умовах у межах строку дії кредитної картки, яка діяла до жовтня 2013 року, оскільки, цей документ містить лише анкетні дані відповідачки та найменування карток, які випускає банк.

До того ж, умов щодо продовження (пролонгації) дії укладеного між сторонами 27 січня 2010 року кредитного договору на тих самих або інших умовах підписаних позичальницею 27 січня 2010 року ні Анкета-заява, ні Довідка про умови кредитування з використанням Кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» не містять.

Додані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг не можуть бути взяті до уваги, оскільки позичальницею вони не підписані. Доказів на підтвердження того, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розуміла відповідач, ознайомилася і погодилась з ними, підписуючи Анкету-заяву, суду не надано. Про те, що ці умови на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови щодо продовження (пролонгації) строку дії кредитного договору, зокрема шляхом перевипуску кредитних карток, суду не доведено.

Отже, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, які знаходяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 27 січня 2010 року шляхом підписання позичальницею Анкети-заяви та Довідки про умови кредитування.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19.

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 січня 2010 року станом на 01.09.2019 становить 127518,42 грн., та складається з 199,34 грн. тіла кредиту та 127319,08 грн. заборгованості за відсотками за період з 27.01.2010 по 02.12.2018 (а.с. 6-9).

За вказаним вище розрахунком заборгованості станом на 30 вересня 2013 року, тобто у останній день дії кредитної картки, борг ОСОБА_1 по кредиту складав 199,34 гривень, по процентам за користування кредитом - 400,10 грн., вимоги щодо стягнення інших складових договору позивачем не ставляться, а тому судом питання щодо їх розміру на указану дату не досліджується.

Оскільки строк кредитування закінчився 30 вересня 2013 року, то за період з 01 жовтня 2013 року по 02 грудня 2018 року банк вже не мав права нараховувати позичальниці проценти за користування кредитними коштами, а сплачені ОСОБА_1 кошти за цей період ( 114, 29 грн. 28.07.2015 року) мали бути прийняті банком у рахунок погашення всіх складових існуючої станом на 01 жовтня 2013 року заборгованості.

Таким чином, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 199, 34 грн. та станом на 01 жовтня 2013 року не сплачених добровільно відсотків, які, за відрахуванням сплаченої ОСОБА_1 28.07.2015 суми у розмірі 114, 29 грн. становлять 285, 81 грн. ( розрахунок: 400,10 - 114,29 = 285,81), а всього в сумі 485,15 грн., а тому в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

Щодо стягнення нарахованих відповідачу відсотків після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору , то в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 7,31 грн. (розрахунок 485,15 х 1921 : 127518,42 = 7,31 ) грн. судового збору, що пропорційно до задоволених вимог.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 485 (чотириста вісімдесят п`ять) грн. 15 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 27 січня 2010 року та 7 (сім ) гривень 31 копійку судового збору, загалом 492 (чотириста дев`яносто дві) грн. 46 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача: Гребенюк Олександр Сергійович, адреса реєстрації: 74010 АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова