Ухвала суду № 87183047, 28.01.2020, Тиврівський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"28" січня 2020 р. 145/1363/17

1-о/145/2/2020

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Тихій О.Н.

за участі прокурора Чубика Я.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Киришова О.В. ,

розглядаючи заяву захисника засудженого ОСОБА_1 - Киришова Олександра Валерійовича про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020000000198 від 31.05.2017 року, щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 345, ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

Вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2019 року, залишеного 05 грудня 2019 року без змін Вінницьким апеляційним судом, ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 345 КК України і призначено покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України - 4 роки позбавлення волі; ОСОБА_2 визнано винним за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України і призначено покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України остаточно призначено 4 роки 6 місяців.позбавлення волі; ОСОБА_4 визнано винним за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України і призначено покарання - 3 роки 2 місяці позбавлення волі; ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України і призначено покарання - 4 роки позбавлення волі.

В судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_1 - Киришов О.В. заявив клопотання про зупинення виконання вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2019 року, до закінчення його перегляду за нововиявленими обставинами.

Засуджені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча про судове засідання повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст.466 КПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Прокурор Чубик Я.О. проти задоволення вказаного клопотання заперечив.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши доводи, викладені у клопотанні, дійшов наступного висновку:

В постанові Верховного суду України у справі № 5-254зн16 від 26 вересня 2016 року Верховний суд вказав, що відповідно до частини першої статті 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Перелік обставин, які визнаються нововиявленими, визначений частиною другою зазначеної статті. Згідно зі статтею 462 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинна відповідати ряду формальних вимог, у тому числі містити вказівку на обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, а також обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) констатував, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та повинні відображати баланс між реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Відповідно до п. 42 справа «Желтяков проти України» (заява № 4994/04) Суд вказує, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Окрім того, як зазначив Європейський суд з прав людини - повага до принципу верховенства права та поняття справедливого судового розгляду вимагає, щоб усі підстави застосування зворотної сили закону аналізувалися з особливою пильністю (рішення ЄСПЛ у справі Zielinski and Pradal & Gonzalez and Others v. France).

На даний час, відповідно до матеріалів справи, вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 26.02.2019 року набрав законної сили 05.12.2019 відповідно до розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, 10.01.2020 направлений на виконання.

Суд вважає, що зупинення виконання вироку слугуватиме повному, всебічному та об`єктивному розгляду поданої заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, оскільки створить сприятливе підґрунтя для явки засуджених в судові засідання, необхідні для такого розгляду.

При цьому, обставини, на які посилається захисник ОСОБА_1 - Киришов О.В. як на нововиявлені, є обґрунтованими та такими, що підлягають дослідженню щодо їх належності та допустимості про розгляді заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, сама заява є обґрунтованою, а її розгляду перешкоджає лише неявка засуджених.

Вказані аргументи суд вважає такими, що є підставами для задоволення поданого клопотання, оскільки його задоволення сприятиме досягненню цілей та мети кримінального провадження та реалізації загальних засад кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Крім того, суд звертає увагу, що норми Кримінального процесуального кодексу України не встановлюють переліку підстав, за яких суду надається право зупинити виконання вироку, перегляд якого є предметом заяви за нововиявленими обставинами. Тобто, в даному випадку, законодавець уповноважив суд в кожному конкретному випадку оцінювати наявність чи відсутність підстав для такого зупинення, здійснювати їх оцінку та приймати рішення щодо них, хоч і на власний, проте, на обґрунтований розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 466 КПК України суд своєю ухвалою має право зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими або виключними обставинами, до закінчення перегляду.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 26.02.2019 року до закінчення перегляду його за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного та керуючись ст.466 КПК України, суд,

ухвалив:

Зупинити виконання вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2019 року щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 345, ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, до закінчення перегляду його за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Ратушняк І. О.