Рішення № 87182376, 16.01.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"16" січня 2020 р. Справа № 924/1121/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" м. Київ

до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "Велика Родина" с. Жилинці Ярмолинецького району Хмельницької області

про стягнення 525111грн. 53коп., з яких 205237грн. 80коп. заборгованості, 256640грн. 35коп. пені та 63233грн. 38коп. втрат від інфляції

За участю представників учасників справи:

від позивача: Головенько В.П. - згідно ордеру серії ВН №125726

від відповідача: Шамрай В.В. - згідно довіреності від 28.11.2019р.

16.01.2020р. в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

28.10.2019р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" м. Київ до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "Велика Родина" с. Жилинці Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 525111грн. 53коп., з яких 205237грн. 80коп. заборгованості, 256640грн. 35коп. пені та 63233грн. 38коп. втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 01.11.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1121/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14:30год. 28.11.2019р.

22.11.2019р. на адресу суду через службу діловодства від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 05-08/2659/19) про відкладення розгляду справи на іншу дату, з метою скористатись правовою допомогою адвоката, а також просить продовжити встановлений судом строк для подання відзиву на позов.

26.11.2019р. на адресу суду через службу діловодства від позивача надійшло клопотання (вх.№05-22/10203/19) з доданими до нього документами, в якому просить зарахувати до попереднього розрахунку суми судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000грн.

Ухвалою суду від 28.11.2019р. продовжено позивачу строк для подання відзиву на позов до 06.12.2019р. та відкладено підготовче засідання на 14:30год. 11.12.2019р.

09.12.2019р. на адресу суду через службу діловодства від представника відповідача надійшла заява (вх.№ 05-22/10650/19) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

09.12.2019р. на адресу суду через службу діловодства від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№ 05-22/10649/19), в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у його задоволенні. У відзиві на позов зокрема зазначає, що у зв`язку із низькими показниками врожайності, підприємство відповідача не взмозі було виконати умови договору купівлі-продажу №Ф1-07/17 від 09.03.2017р. щодо проведення оплати за отриманий товар. Крім цього, у відзиві зазначає, що позивачем невірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню та інфляційні втрати та звертає увагу суду на те, що відповідачем у повному об`ємі було сплачено позивачу суму основного боргу за отриманий товар. При цьому, відповідач просить зменшити розмір пені до 10000,00грн., оскільки позивачу не було заподіяно жодних збитків, а порушення умов договору мало місце в силу обставин, які не залежали від волі відповідача (низька врожайність у поточному році, що не дозволило отримати прогнозований дохід). До відзиву на позов додано докази надсилання на адресу позивача.

11.12.2019р. на адресу суду через службу діловодства позивачем надіслано клопотання (вх.№ 05-22/10771/19) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме, належним чином завіреної копії виписки з банківського рахунку від 12.11.2019р. Подані докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

11.12.2019р. судом постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 21.12.2019р. із занесенням до протоколу судового засідання.

Оскільки представник відповідача не брав участі в підготовчому засіданні, ухвалою суду від 11.12.2019р. його повідомлено про час, дату та місце розгляду справи.

18.12.2019р. на адресу суду через службу діловодства від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№05-22/11016/19) з доданими до неї документами. У відповіді на відзив, позивач зазначає, що у відповідності до п.п. 4.2 Договору, якщо відповідач при оплаті коштів за товар не вказав у документі номер накладної за якою здійснюється платіж, позивач самостійно визначає за який товар був здійснений платіж, таким чином позивач відносить вказану заборгованість до товару, який відповідач отримав по видатковій накладній №96 від 22.03.2017р. на суму 445859грн. 60коп. Звертає увагу суду, що відповідачем в порушенням умов укладеного договору не проведено з позивачем розрахунків за отриманий в 2017р. товар, а також вказує, що усі поставки товару відповідачу підтверджені належним чином завіреними копіями накладних, тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному об`ємі. Крім цього, зазначає, що не погоджується із зменшенням санкцій до 10000,00грн., оскільки відповідач не розрахувався за поставлений в 2017р. товар. При цьому, зазначає, що відповідач у 2018 р. отримав попередню оплату в рахунок майбутньої поставки пшениці в розмірі 1782000,00грн., протягом 2018-2019 років придбав консультаційні та посередницькі послуги на суму 528 000,00 грн. Отже, у відповідача були наявні грошові кошти, які перевищували розмір заборгованості перед позивачем. Звертає увагу, що позивач є дистриб`ютором товару і був змушений з власних коштів сплатити виробнику за передані відповідачу товари, що негативно вплинуло на діловий та майновий стан позивача. До відповіді на відзив додано докази надсилання на адресу відповідача.

Ухвалою суду від 21.12.2019р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 10:00год. 28.12.2019р.

26.12.2019р. на адресу суду через службу діловодства від представника відповідача надійшла заява (вх.№ 05-22/11272/19) про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження у даній справі на 30 днів.

Ухвалою суду від 28.12.2019р. відкладено судове засідання у даній справі на 14:30год. 16.01.2020р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2020р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, а також повідомив, що станом на 16.01.2020р. сума заборгованості не змінилась.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.01.2020р. проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у його задоволені.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників учсаників справи, висловлені в судовому засіданні, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

09.03.2017р. між ТзОВ "Агроспецінвест" (Продавець) та ППСВ "Велика Родина" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу №ФІ-07/17.

Згідно з п.п. 1.1 Договору, Продавець зобов`язується передавати узгодженими партіями Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується приймати Товар та сплачувати за нього певну грошову суму (ціну Товару). Найменування Товару (номенклатура, асортимент, сорт), його кількість і ціна, а також валютний еквівалент ціни товару, зазначаються у Специфікаціях (видаткових накладних), які є невід`ємною частиною цього Договору. Залежно від Товару, який поставляється, зазначені документи можуть не містити інформацію про сорт, асортимент та інші відомості. Специфікації (накладні) можуть містити й іншу інформацію про Товар, в тому числі категорії насіння, їх схожість, вологість. Сторони вважають за можливе погодити в зазначених документах тільки ту інформацію про Товар, яка їм необхідна. Якість Товару відповідає сертифікату якості або іншому обов`язковому документу, зазначеному у Специфікації (накладній).

У відповідності до п.п. 2.1 Договору, кількість, найменування (номенклатура, асортимент, сорт) і ціна кожної партії Товару фіксуються у відповідній видатковій накладній, яка видана на підставі Специфікації або без такої.

Загальна кількість Товарів, їх часткове співвідношення (номенклатура, асортимент, сортамент) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами Товару, який планується поставити Покупцеві може бути зафіксовано Сторонами цього Договору у Специфікації та/або в Протоколі поставок, які плануються. У разі якщо Сторони не погодили загальну кількість Товарів, їх часткове співвідношення (номенклатуру, асортимент, сортамент) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами Товару у відповідному Протоколі та/або Специфікації, то загальна кількість Товару визначається за всіма видатковими накладними, підписаними Сторонами цього Договору або їх представниками (п.п. 2.2 Договору).

За умовами п.п. 3.1.1 Договору Покупець зобов`язаний сплатити в обумовлений строк ціну товару згідно з п. 4 цього договору.

Відповідно до п.п. 4.1 Договору ціна товару повинна бути повністю сплачена продавцю покупцем на наступних умовах:

а) якщо Сторони або їх представники підписали Специфікацію, в якій міститься графік оплати Товару, то Покупець оплачує Продавцеві Товар згідно із зазначеним графіком. Графік оплати Товару може бути передбачений в окремому підписаному Сторонами або їх представниками документі, який буде також невід`ємною частиною цього договору;

б) якщо сторони або їх представники підписали специфікацію і не погодили строки (терміни) оплати товару, то покупець повинен оплатити товар продавцю до його постачання, а саме протягом трьох календарних днів з моменту підписання відповідної специфікації;

в) якщо Сторони або їх представники не підписали Специфікацію, однак Продавцем був виданий Покупцеві рахунок-фактура, в якому міститься термін "передплата", або термін "передплата" зовсім не міститься, то Покупець повинен оплатити партію Товару за таким рахунком до її постачання, а саме протягом одного календарного дня (термін дії рахунку-фактури) з моменту виписки рахунку-фактури. Якщо оплата Товару за таким рахунком-фактурою була проведена Покупцем по закінченню одного календарного дня, то Продавець зобов`язується, на свій розсуд, або повернути сплачену Покупцем суму, або поставити Товар, передбачений в рахунку-фактурі;

г) якщо поставка конкретної партії Товару не узгоджена Сторонами у відповідній Специфікації (здійснюється без Специфікації), то Покупець оплачує Продавцеві Товар за видатковою накладною протягом трьох календарних днів з дати прийняття Товару.

У п.4.2 договору сторони погодили, що Покупець при оплаті товару у платіжному дорученні повинен вказати номер, дату і назву договору, за яким здійснюється платежі, а також послатись на специфікацію, видаткову накладну або рахунок фактуру, за якими здійснюється платіж, із зазначенням номера та дати такого документа. Якщо дані відомості в платіжному документів не будуть зазначені Покупцем, то Продавець самостійно визначає документ (видаткову накладну), за яким Покупець перерахував грошові кошти Продавцю.

Сторони вирішили, що для стягнення (розрахунку) неустойки, пені, штрафу, збитків, процентів за користування чужими грошовими коштами застосовуються ціни на Товар, які зафіксовані у видаткових накладних (п. 4.7.4 договору).

За умовами п.п. 4.11 Договору грошові кошти за цим договором перераховуються в безготівковій формі в національній валюті на поточний рахунок продавця, зазначений у цьому договорі.

Підпунктом 7.1 Договору визначено, що приймання товару здійснюється Покупцем в момент його передачі Продавцем. Покупець зобов`язаний перевірити найменування товару (номенклатуру, асортимент, сорт), його кількість, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), термін придатності, цілісність упаковки, а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і упаковки. У випадку їх виявлення або виявлення яких-небудь інших відступів від договірних умов Покупець зобов`язаний негайно, до закінчення процедури прийняття товару, письмово заявити про це Продавцю, а також вказати на відступи від даного договору та/або недоліки товару у відповідній видатковій накладній. У разі відсутності такої заяви і закінчення процесу прийому товару Покупцем, що підтверджено оформленням відповідної видаткової накладної, в якій не зазначено представником Покупця та Перевізником (за наявності і експедитором) недоліки товару та/або відступи від договору, претензії від Покупця щодо недоліків товару (зовнішнього вигляду, упаковки, кількості, терміну придатності і т.п.) продавцем не приймаються, а також Покупець не може посилатися на дані недоліки та/або відступи від договору у суді.

Згідно п. 8.4.1 Договору за невиконання або неналежне виконання обов`язку, передбаченого п.п. 3.1.1 та 3.1.2 договору покупець сплачує продавцю неустойку, понад збитки, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми боргу за кожен день прострочення платежу незалежно від вини. Нарахування неустойки припиняється через три роки від дати, коли зобов`язання з оплати товару мало бути виконано покупцем. Сторони вирішили збільшити термін позовної давності щодо стягнення неустойки, передбаченої у п.п. 8.4.1 цього договору, до трьох років.

Специфікації та видаткові накладні підписуються сторонам або їх представниками. Надання Покупцем права своєму працівникові (третій особі, представнику) отримати товар у Продавця є письмовою згодою Покупця зі змістом видаткових накладних, за якими такий працівник одержав товар від Продавця, а також з тим, що такі видаткові накладні є невід`ємною частиною цього договору. Сторони цього договору вирішили, що ті специфікації, видаткові накладні, які виписані (підписані) після укладення цього договору, відповідним чином доповнюють умови цього договору, збільшують кількість товару та/або встановлюють нове найменування товару і пропорційно збільшують ціну товару за цим договором, визначену на момент його укладення (п. 9.2 договору).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання (п.п. 10.1 Договору).

Дія цього договору продовжується на тих же умовах на наступний календарний рік (тобто до 31 грудня наступного року включно), якщо в останній місяць строку дії цього договору будь хто із сторін не направить іншій стороні заяву про припинення дії цього договору (п.п.10.2 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками печатки.

У відповідності до умов Договору, між сторонами підписано специфікацію №6 від 09.03.2017р. на суму 746501грн. 02коп.

Специфікація містять графік оплати товару, а саме: до 01.09.2017р. - 30% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 223950грн. 31коп., а у випадку зміни курсу долара США - 30% від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п. 4.7 Договору купівлі-продажу; до 01.11.2017р. - 70% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 522550грн. 71коп., а у випадку зміни курса долара США - 70% від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п. 4.7 Договору купівлі-продажу.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 445859грн. 60коп. згідно видаткової накладної №96 від 22.03.2017р., який відповідач отримав, про що директор засвідчив своїм підписом на накладній.

Відповідач за отриманий товар частково розрахувався, а саме, 05.12.2018р. на суму 45859грн. 60коп.; 22.02.2019р. на суму 50000грн.; 08.04.2019р. на суму 30000грн.; 07.08.2019р. на суму 29762грн. 20коп.; 14.08.2019р. на суму 25000грн.; 23.08.2019р. на суму 20000грн.; 09.09.2019р. на суму 40000грн., що підтверджується виписками по рахунку, які знаходяться в матеріалах справи.

Також позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних по усім поставкам в межах даного договору договір купівлі - продажу №ФІ-07/17 від 09.03.2017р. за період з 16.03.2017р. по 10.07.2017р. на загальну суму 1575236грн. 87коп., та докази оплати відповідачем поставок в межах даного договору на суму 1369999грн. 07коп. за період 03.05.2017р. по 09.09.2019р.

Доказів в підтвердження оплати боргу за отриманий товар в розмірі 205237грн. 80коп. учасниками судового розгляду не надано, що підтверджує факт прострочення виконання грошового зобов`язання зі сторони відповідача на зазначену суму.

У зв`язку із тим, що відповідач в установлені Договором строки та у повному об`ємі не розрахувався з позивачем за отриманий товар, позивач просить суд стягнути борг в примусовому порядку.

Крім цього, відповідачем, в обгрунтування зменшення розміру штрафних санкцій надано лист - вимогу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" №130-4-19/6142 від 02.10.2019р. до відповідача у даній справі проханням поставити зерно пшениці; звернення відповідача до вищевказаної корпорації від 04.10.2019р., довідку управління агропромислового розвитку екології та природних ресурсів Ярмолинецької районної державної адміністрації № 02/265 від 28.08.2019р. видану відповідачу про те, що урожайність озимої пшениці останнього у 2018 році становила 75,0 га, у 2019 році - 23,5 га, а також акт обстеження посівів сільськогосподарських культур від 26.06.2019р., згідно якого встановлено, що внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов 2018 року, посіви озимої пшениці увійшли у зиму зрідженими, з березня по травень 2019 року була надмірна кількість опадів, яка спричинила розвиток хвороб, що призвело до низької урожайності посівів озимої пшениці.

Позивач в заперечення щодо зменшення штрафних санкцій подав в матеріали справи дистриб`юторський договір №02/01-АСІ/ТДН від 02.01.2018 року, укладений між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Нертус", ухвалу Печерського районного суду міста Києва у справі №757/42332/19-к від 12.08.2019р.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що 09.03.2017р. між сторонами укладено договір купівлі- продажу №ФІ-07/17, за умовами кого позивач зобов`язався передавати узгодженими партіями товар у власність відповідача, а відповідач зобов`язався приймати товар та сплачувати за нього певну грошову суму.

Також в п.п. 1.1 Договору сторони визначили, що найменування Товару (номенклатура, асортимент, сорт), його кількість і ціна, а також валютний еквівалент ціни товару, зазначаються у Специфікаціях (видаткових накладних), які є невід`ємною частиною цього Договору. Залежно від Товару, який поставляється, зазначені документи можуть не містити інформацію про сорт, асортимент та інші відомості. Специфікації (накладні) можуть містити й іншу інформацію про Товар, в тому числі категорії насіння, їх схожість, вологість. Сторони вважають за можливе погодити в зазначених документах тільки ту інформацію про Товар, яка їм необхідна.

У відповідності до умов Договору, між сторонами підписано специфікацію №6 від 09.03.2017р. на суму 746501грн. 02коп.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 445859грн. 60коп. згідно видаткової накладної №96 від 22.03.2017р., який відповідач отримав, про що директор засвідчив своїм підписом на накладній.

Крім цього, як стверджує позивач, ним були здійснені інші поставки товару відповідачу згідно видаткових накладних, які відповідачем частково оплачено, проте враховуючи що відповідачем при оплаті коштів за товар не вказано у документі номер накладної за якою здійснюється платіж у відповідності до п.п. 4.2 Договору, позивач самостійно визначає за який товар був здійснений платіж, що спростовує доводи відповідача, що ним у повному об`ємі оплачено отриманий товар.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

За умовами п. 3.1.1 договору покупець зобов`язаний сплатити в обумовлений строк ціну товару згідно з п. 4 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару повинна бути повністю сплачена продавцю покупцем на наступних умовах, зокрема: а) якщо Сторони або їх представники підписали Специфікацію, в якій міститься графік оплати Товару, то Покупець оплачує Продавцеві Товар згідно із зазначеним графіком. Графік оплати Товару може бути передбачений в окремому підписаному Сторонами або їх представниками документі, який буде також невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до умов Договору, між сторонами підписано специфікацію №6 від 09.03.2017р. на суму 746501грн. 02коп.

Специфікація містять графік оплати товару, а саме: до 01.09.2017р. - 30% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 223950грн. 31коп., а у випадку зміни курсу долара США - 30% від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п. 4.7 Договору купівлі-продажу; до 01.11.2017р. - 70% від загальної ціни товару, за специфікацією, а саме 522550грн. 71коп., а у випадку зміни курса долара США - 70% від доларового еквіваленту загальної ціни товару, згідно з п. 4.7 Договору купівлі-продажу.

Наявними в матеріалах справи доказами (виписками по рахунку) підтверджено, що на виконання умов Договору, відповідачем протягом 2017р.-2019р. частково оплачено отриманий товар.

На час розгляду справи, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за отриманий товар у сумі 205237грн. 80коп.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку зі сплати вартості поставленого товару, позивач заявив та заявлено до стягнення з відповідача 63233грн. 38коп. втрат від інфляції за період прострочення з листопада 2017р. по липень 2019р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дати поставки товару, граничні терміни оплати поставленого товару, визначені умовами п.п. 4.1 Договору та Специфікації, провівши перерахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає правомірним нарахування інфляційних втрат в розмірі 58603грн. 12коп. за період прострочення з грудня 2017р. по липень 2019р., з огляду на що позовні вимоги в цій сумі підлягають задоволенню. У решті заявлених до стягнення інфляційних втрат в розмірі 4630грн. 26коп. у позові необхідно відмовити.

Під час проведеного перерахунку інфляційних втрат судом враховано положення п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", яким роз`яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 256640грн. 35коп. пені за період прострочення з 02.11.2017р. по 24.09.2019р.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони у п. 8.4.1 договору передбачили, що за невиконання або неналежне виконання обов`язку, передбаченого п.п. 3.1.1 та 3.1.2 договору покупець сплачує продавцю неустойку, понад збитки, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми боргу за кожен день прострочення платежу незалежно від вини. Нарахування неустойки припиняється через три роки від дати, коли зобов`язання з оплати товару мало бути виконано покупцем.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені у сумі 255828грн. 93коп. за період з 02.11.2017р. по 24.09.2019р., тому в цій частині позов підлягає задоволенню. У стягненні 811грн. 42коп. пені у позові належить відмовити, у зв`язку з безпідставністю її нарахування.

Відповідач у відзиві на позов від 09.12.2019 вказує на наявність підстав для зменшення суми штрафних санкцій до 10000,00грн.

Суд зазначає, згідно ч. 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана стаття кореспондується зі ст.233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18 суд вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена також у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.

Суд приймає до уваги, що розмір пені, який обґрунтовано заявлений позивачем до стягнення, становить 255828грн. 93коп. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння позивачу збитків в розмірі, співмірному із сумою заявлених до стягнення штрафних санкцій. Поданий позивачем дистриб`юторський договір № 02/01-АСІ/ТДН від 02.01.2018р. свідчить лише про наявність договірних відносин між ТОВ "Торговий дім "Нертус" та позивачем, а також про здійснення останнім підприємницької діяльності з розповсюдження на території України засобів захисту рослин, насіння і т.д., яка згідно норм ст. 42 ГК України є самостійною та здійснюється на власний ризик. При цьому проведення оплати за отримані від ТОВ "ТД "Нертус" препарати згідно розділу 4 дистриб`юторського договору мало здійснюватись у погоджені сторонами строки незалежно від отримання коштів від інших осіб, в тому числі і від відповідача.

Також суд враховує, що крім пені позивач нарахував відповідачу та заявив до стягнення втрати від інфляції у сумі 63233грн. 38коп. Нарахування і стягнення вказаної суми є способом захисту майнового права й інтересу позивача, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Усі вищевказані обставини дають підстави для висновку про відсутність збитків внаслідок прострочення поставки товару відповідачем та неспівмірність вимог про стягнення пені в порівнянні з вартістю переданого та неоплаченого товару за договором, тому суд вважає за можливе зменшити заявлений до стягнення розмір пені.

В той же час суд приймає до уваги, що відповідач не вживав заходів щодо належного виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу № ФІ-07/17 від 09.03.2017р. При цьому посилання відповідача на низький показник врожайності суд не приймає до уваги, оскільки відповідач зобов`язаний був оплатити отриманий товар у строк до 01.11.2017р., а низька врожайність посівів озимої пшениці мала місце у 2019 році.

Зважаючи на викладене, суд, враховуючи визначені ст. 3 ЦК України засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, вважає за необхідне зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені до 127914грн. 47коп. (50% від правомірно нарахованої суми). В решті позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 205237грн. 80коп. заборгованості, 127914грн. 47коп. пені, 58603грн. 12коп. втрат від інфляції. У решті суми позову належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Крім цього, позивач у клопотанні (вх.№ 05-22/10203/19 від 26.11.2019р.) просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 4000грн. витрат на правничу допомогу.

При розподілі судових витрат суд враховує, що згідно з вимогами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач заявив до стягнення 4000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що надання адвокатом Головеньком В.П. адвокатських послуг в господарському суді Хмельницької області у справі №924/1121/19 підтверджується договором про надання правової допомоги №б/н від 07.11.2019р., укладеним між адвокатом та ТОВ "Агроспецінвест", Додатками №№1, 2 від 07.11.2019р. до Договору; Актом виконаних робіт за договором на суму 4000,00грн., випискою з рахунку від 12.11.2019р., згідно якої ТОВ "Агроспецінвест" перерахувало на рахунок АБ "Віталія Головенько" 4000,00грн. в якості оплати за послуги адвоката. Судом встановлено, що представник позивача адвокат Головенько В.П. приймав участь в підготовчих засіданнях 11.12.2019р., 21.12.2019р. та в судовому засіданні під час розгляду справи по суті 16.01.2020р.

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/1121/19, у зв`язку із чим заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00грн. є підтвердженими та підлягають відшкодуванню в сумі 3958грн. 40коп. з урахуванням часткового задоволення позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 123, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" м. Київ до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "Велика Родина" с. Жилинці Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 525111грн. 53коп., з яких 205237грн. 80коп. заборгованості, 256640грн. 35коп. пені та 63233грн. 38коп. втрат від інфляції задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "Велика Родина"(Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Жилинці, код ЄДРПОУ 38283176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" (м. Київ, вул. М. Раскової, офіс 1109, код ЄДРПОУ 36862239) 205237грн. 80коп. (двісті п`ять тисяч двісті тридцять сім гривень 80копійок) заборгованості, 127914грн. 47коп. (сто двадцять сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 47 копійок) пені, 58603грн. 12коп. (п`ятдесят вісім тисяч шістсот три гривні 12 копійок) втрат від інфляції, 7795грн. 05коп. (сім тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 05 копійок) витрат по оплаті судового збору, 3958грн. 40коп. (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 40копійок) витрат на правничу допомогу.

Видати наказ.

У решті заявлених вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2020р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1-до справи,

2-позивачу ТзОВ "Агроспецінвест" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, оф. 1109),

3-відповідачу ПП СВ "Велика Родина" (31345, Хмельницька обл., Ярмолинецький район, с. Жилинці).

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.