Ухвала суду № 87182177, 28.01.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.01.2020 Справа № 920/1258/19Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.., розглянувши матеріали справи № 920/1258/18 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: фізичної особи - підприємця Бессараб Олександри Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (40020, м. Суми, проспект Курський, 6, код ЄДРПОУ 00220434)

про стягнення 26330,00 грн.,

Представники сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - адвокат Архипенко О.І. (ордер № 1003534 від 28.01.2020)

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором на виконання робіт № 193/2018 від 17.10.2018 у розмірі 26330,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Ухвалою суду від 03.01.2020 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/1258/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено у судове засідання на 28.01.2020.

20.01.2020 відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України (вх. № 180к від 20.01.2020), посилаючись на п. 7.2. договору, згідно з яким сторони домовились, що всі спори, розбіжності або претензії, які виникають між сторонами із цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись: що стосуються його укладання, виконання, порушення (невиконання та/або неналежного виконання), припинення, дійсності/недійсності, розірвання, повернення сплачених коштів тощо, підлягає передачі та остаточному вирішенню Постійно діючим Третейським судом при Федерації роботодавців України, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору. Сторони вносячи це третейське застереження до даного договору, домовилися та підтверджують, що воно є його невід`ємною частиною та являється третейською угодою в розумінні ст.ст.12, 13 Закону України «Про третейські суди».

Позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до вказаної норми, господарський суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо: 1) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу; 2) від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору у господарському суді; 3) суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 193/2018 від 17.10.2018.

Згідно з п. 7.2. вказаного договору, сторони погодили, що всі спори, розбіжності або претензії, які виникають між сторонами із цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись: що стосуються його укладання, виконання, порушення (невиконання та/або неналежного виконання), припинення, дійсності/недійсності, розірвання, повернення сплачених коштів тощо, підлягає передачі та остаточному вирішенню Постійно діючим Третейським судом при Федерації роботодавців України, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення Договору. Сторони вносячи це третейське застереження до даного Договору, домовилися та підтверджують, що воно є його невід`ємною частиною та являється третейською угодою в розумінні ст.ст.12, 13 Закону України «Про третейські суди».

Відповідачем подано до господарського суду письмову заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України до початку розгляду справи по суті.

У вказаній заяві відповідач заперечує проти вирішення даного спору в господарському суді, у зв`язку з угодою сторін про передачу спору на вирішення третейського суду згідно з умовами договору.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди» визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про третейські суди» в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Частиною 5 статті 4 ГПК України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Спір про стягнення заборгованості за договором виконання робіт не належить до спорів, що не можуть бути передані сторонами на вирішення третейського суду.

Суд зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Положеннями ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.

Разом з цим, судом не встановлено, що третейське застереження викладене у п. 7.2. договору на виконання робіт визнане недійсним, втратило чинність та не може бути виконане.

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру громадських формувань (https://rgf.minjust.gov.ua/home/index) Постійно діючий Третейський суд при Федерації роботодавців України перебуває у відповідному реєстрі, зареєстрований 11.01.2018.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру гарантоване кожному статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена норма кореспондується у частині надання відповідних гарантій зі ст. 55 Конституції України.

За змістом положень ч.2 ст. 124 Конституції України, ст. ст. 7, 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Однак, умова правочину про розгляд спору третейським судом передбачає у випадку виникнення між сторонами спору можливість звернення з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб до третейського суду для вирішення цього спору шляхом третейського розгляду, який визнаний в Україні та врегульований Законом України «Про третейські суди».

У такому разі йдеться не про делегування функцій судів, яке не допускається згідно зі ст. 124 Конституції України, а про третейський розгляд з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про третейські суди»).

Такий спосіб вирішення можливих спорів був обраний сторонами третейської угоди свідомо і добровільно, іншого позивачем не доведено, а відтак підстав вважати його протиправним немає.

Викладене у договорі третейське застереження зобов`язує в силу добровільного погодження сторонами такої умови, не суперечить чинному законодавству та не свідчить про обмеження права позивача на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Норми Закону України «Про третейські суди» гарантують, у даному випадку, учасникам господарських відносин право розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом.

На підставі викладеного, керуючись п. 7. ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відповідного клопотання позивачем на час судового розгляду подано не було.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.

2. Позовну заяву фізичної особи - підприємця Бессараб Олександри Олександрівни до приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" про стягнення 26330,00 грн. залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.01.2020.

Суддя В.В. Яковенко