Рішення № 87182131, 20.01.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020 справа № 914/2343/19

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ», Донецька область, м. Добропілля, м.Білицьке,

до відповідача: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів,

про: стягнення заборгованості в розмірі 72 212,59 грн

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Полянського А.П.

Представники учасників справи:

позивач: не з`явився;

відповідач: Гачак І.О.-представник.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» до Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Львівська залізниця» про стягнення заборгованості в розмірі 72 212,59 грн.

Ухвалою суду від 19.11.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №914/2343/19 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті на 16.12.2019 р.

Ухвалою суду від 29.11.2019р. задоволено клопотання відповідача про витребування доказів у справі (вх.№ 49675/19), витребувано у Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» оригінали документів відправника, що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу за накладною № 50638345, встановлено Публічному акціонерному товариству «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» строк для надання витребуваного доказу до 16.12.2019.

Ухвалою суду від 16.12.2019р. зобов`язано Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» надати оригінал Договору №607-ПУ-ПТП від 28.01.2017р., укладеного між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» - для огляду у судовому засіданні, належним чином засвідчену копію вказаного Договору-для долучення до матеріалів справи. Повторно витребувано у Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» оригінали документів відправника, що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу за накладною № 50638345. Встановлено Публічному акціонерному товариству «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» строк для надання витребуваного доказу до 10.01.2020р.

Через канцелярію Господарського суду Львівської області 16.12.2019р. від представника позивача надійшла заява, у якій представник позивача, на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2019р. по справі №914/2342/19 повідомив, що оскільки вантажовідправник Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» не є власником вантажу, що був відправлений у вагонах №62086178, №63524185, №63783849, №63813703 по накладній №50638345, вартість вантажу була визначена на підставі довідки власника вантажу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».

Згідно з довідкою відправника ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» №1/4731 від 01.08.2019р. вартість 1 тони відвантаженого вугілля у вагонах №62086178, №63524185, №63783849, №63813703 по накладній №50638345 становить 3577, 36 грн., з урахуванням ПДВ.

Ухвалою суду від 13.01.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 20.01.2020 р.

В судові засідання 16.12.2019 р., 13.01.2020 р., 20.01.2020р. представник позивача не з`явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується долученими до матеріалів справи поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

В судове засідання 20.01.2020 р. представник відповідача з`явився, позовні вимоги заперечив, просить суд в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 20.01.2020р., визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).

Застосовуючи статтю 3 ГПК України, статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

А тому, оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, явка сторін не визнавалася обов язковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.01.2020 р. за відсутності представника позивача.

Зміст та підстави вимог позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, через втрату вантажу заподіяно позивачу збитки в розмірі 72 212,59 грн.

Зміст та підстави заперечень відповідача.

Відповідач, скориставшись процесуальним правом, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України 27.11.2019р., подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечує та вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на те, що Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження незабезпечення Відповідачем схоронності вантажу, наявності слідів доступу до вантажу, а комерційний акт, складений по прибуттю потягу до станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці не містить відомостей щодо причин виникнення незбереженості вантажу. Позивачем не надано суду доказів оплати спірного вантажу за ціною відправника. Суть спірних правовідносин у цій справі, як зазначає Відповідач у відзиві на позовну заяву, виходячи із позовної заяви, полягає у вирішенні питання щодо стягнення боргу за поставку товару, а не з договору перевезення вантажу.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

28.12.2017 між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - Замовник) та ПАТ «ДТЕК

ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» (далі Виконавець, Позивач) був укладений договір №607-ПУ-ПТП (далі-Договір), відповідно до якого Замовник зобов`язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця, пов`язані зі збагачення вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобов`язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат Замовнику, в строки та на умовах, обумовлених дійсним договором та/або Специфікаціями (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.1.3. Договору Виконавець зобов`язується прийняти вугілля, збагатити його на ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ»., та передати (поставити) отриманий товар в результаті збагачення вугілля концентрат Замовнику на його умовах: «DAF, поставка до кордону: місце поставки» та/або «FCA, залізнична станція «Родинська» Донецької залізниці «Укрзалізниці» та/або «DDP, місце призначення» залізнична станція Ладижин» Одеської залізниці та/або залізнична станція «Бурштин» Львівської залізниці та/або залізнична станція Енергодар» Придніпровської залізниці та/або залізнична станція «Добротвор» Львівської залізниці та іншої станції Вантажоотримувача, узгодженій сторонами в відповідних Специфікаціях, згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року, з урахуванням умов цього Договору.

До Договору ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» було укладено Додаткову угоду від 28.01.2017р., в ґкій зазначено, що Сторони по Договору дійшли згоди щодо продовження терміну дії Договору до 23.04.2020р.

Також між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» було укладено Специфікацію до Договору 607-ПУ-ПТП від 28.12.2017р.

На виконання попередніх домовленостей, ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам`яне марки ДГ 0-100:

- у полувагон №62086178 в кількості 67600 кг по накладній №50638345 від 11.07.2019р.,

- у полувагон №63524185 в кількості 64900 кг по накладній №50638345 від 11.07.2019р.,

- у полувагон №63783849 в кількості 65000 кг по накладній №50638345 від 11.07.2019р.

- у полувагон №63813703 в кількості 63900 кг по накладній №50638345 від 11.07.2019р. та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці. Згідно з накладними поверхня вантажу маркована у формі поперечних смуг трикутної форми катка ущільнювача.

Згідно з основною відправкою №50638345 та досилочними накладними №45089331, №45089315, №45093754, №45089430 Залізниця прийняла у ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці для перевезення вказане вугілля і зобов`язалась доставити його на станцію Здолбунів Львівської залізниці на адресу ПрАТ «ДИКЕРГОФФ ЦЕМЕНТ Україна».

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці 16.07.2019р. був

складений комерційний акт №450003/166.

Відповідно до комерційного акту №450003/166, згідно актів загальної форми ст.

Покровськ Донецької залізниці №54547, №54548, №54549, №54550 від 13.07.2019р., ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №5911, 5912, №5913, №5914 від 15.07.2019р. проводилось комісійне переваження вагонів №62086178, №63524185, №63783849, №63813703, що прибули за відправкою, вказаною на звороті цього акту.

При переважуванні вагонів в статичному режимі у присутності заст. ДС Клюєва, АРВ Кузьміч, представників ВП Кушнир, Вохор Солодовника, виявилось:

-у вагоні №62086178 вага брутто - 86500кг, тара за документом - 23500 кг, вага нетто - 63000кг, що менше ваги, вказаної в документі на 4600кг;

-у вагоні №63524185 вага брутто - 81800кг, тара за документом - 23400кг, вага нетто - 58400кг, що менше ваги, вказаної в документі на 6500кг;

-у вагоні №63783849 вага брутто - 81800кг, тара за документом - 23500кг, вага нетто - 58300кг, що ваги, вказаної в документі на 6700кг;

-у вагоні №63813703 вага брутто - 82500кг, тара за документом 23600 кг, вага нетто - 58900кг, що ваги, вказаної в документі на 5000кг.

Навантаження вантажу на рівні бортів, вкатане катком, маркування у формі поперечних смуг трикутної форми. За рухом поїзду маються поглиблення: у вагоні №62086178 праворуч над 1-6 люками довжиною-900-950 см, шириною 280 см, глибиною 10-20см, у вагоні №№63524185 над 1-7 люками довжиною 1050-1150 см, шириною 240-280 см.

Відповідно до переуступного напису, зробленого на накладних №45089331, №45089315, №45093754, №45089430 за підписами генерального директора С.І. Дудзяного та головного бухгалтера О.М. Сітала ПрАТ «ДИКЕРГОФФ ЦЕМЕНТ Україна» право на пред`явлення позову передано ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ».

Оскільки вантажовідправник ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» не є власником вантажу, що був відправлений у вагонах №62086178, №63524185, №63783849, №63813703 по накладній № 50638345, вартість вантажу була визначена на підставі довідки власника вантажу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ». Відповідно до пункту 2.7 Роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Позивачем в позовній заяві здійснено розрахунок нестачі вантажу з врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%.

Таким чином, нестача вантажу у вагонах становить :

№ 62086178 4600-667=3924кг.

№ 63524185 6500-649=5851кг.

№ 63783849 6700-650=6050кг.

№ 63813703 5000-639=4361кг.

Згідно з довідкою відправника ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» № 1/4731 від 01.08.2019р. вартість 1 тони відвантаженого вугілля по накладній № 50638345 становить 3577,36грн. з урахуванням ПДВ.

З урахуванням наведено, згідно розрахунку позивача, вартість недостачі, виявленої у вагоні №62086178 з урахуванням норми природної втрати складає 14037,56грн. із розрахунку: 3924кг. (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) X 3577,36грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

Вартість недостачі, виявленої у вагоні №63524185 з урахуванням норми природної втрати складає 20931,13грн. із розрахунку: 5851кг. (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) X 3577,36грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

Вартість недостачі, виявленої у вагоні №63783849 з урахуванням норми природної втрати складає 21643,03грн. із розрахунку: 6050кг. (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) X 3577,36грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

Вартість недостачі, виявленої у вагоні №63813703 з урахуванням норми природної втрати складає 15600,87грні із розрахунку: 4361кг. (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) X 3577,36грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

За розрахунком Позивача, загальна вартість недостачі у вказаних вагонах (з урахуванням норми природної втрати) становить 72 212,59 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до положень ч.1,2 ст. 908 Цивільного Кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського Кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. № 01-8/917 Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства право звернення до залізниці з претензією або з позовом, з підстав, що випливають із Статуту залізниць України або договору перевезення вантажу, пункту 130 Статуту залізниць України надає сторонам у договорі перевезення вантажу вантажовідправнику або вантажоодержувачу у відповідних випадках, передбачених Статутом. Власник вантажу (якщо він не є відправником або одержувачем вантажу) не має права від свого імені заявляти позов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення.

Згідно ст. 133 Статуту залізниць України передача права на пред`явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним підписом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції).

Оскільки вантажовідправник ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» не є власником вантажу, що був відправлений у вагонах №62086178, №63524185, №63783849, №63813703 по накладній № 50638345, вартість вантажу була визначена на підставі довідки власника вантажу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ». Відповідно до пункту 2.7 Роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 72 212,59 грн., як збитки, що виникли у зв`язку з незбереженням залізницею відповідачем вантажу при перевезенні.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує її інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов`язань причиною.

Відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу регулюється Статутом залізниць України, норми якого є спеціальними у сфері залізничних перевезень і не суперечать положенням Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт» перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України, статті 314 Господарського кодексу України та статей 114 та 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за збереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 «Правила оформлення перевізних документів», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Згідно з п. 3.20. роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 за змістом ст. 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Згідно з п. 3.21. роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 3 1 Статуту придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснювалось його засобами.

Статтею 37 Статуту передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником.

Згідно ст. 32 Статуту відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до п. 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, під час перевезення у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин (п. 2 Правил).

Згідно п. 9 згаданих Правил зазначено, що у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Відповідно до відомостей, що містяться у комерційному акті №450003/166, складених по прибуттю потягу на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці 16.07.2019р., вагони в технічному відношенні були справними. Вагони бездверні, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течії вантажу немає. При повторному зважуванні вагонів вага підтвердилась. Вантаж, якого бракує, в вагонах вміститися зміг би.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що незбереженість вантажу виникла від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, відтак вартість нестачі вугілля у сумі 72 212, 59 підлягає до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Львівська залізниця».

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79007, Львівська обл., місто Львів, Галицький район, вул. Гоголя, будинок 1, ідентифікаційний код 40081195) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ», (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, вул. Красноармійська, будинок 1А, ідентифікаційний код 00176549) 72 212,59 грн.вартості нестачі вугілля.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79007, Львівська обл., місто Львів, Галицький район, вул. Гоголя, будинок 1, ідентифікаційний код 40081195) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ», (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, вул. Красноармійська, будинок 1А, ідентифікаційний код 00176549) 1 921,00 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 27.01.2020 р.

Суддя Синчук М.М.