Рішення № 87181981, 23.01.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Справа № 915/2272/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. М Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)

до відповідача: Радченка Олега Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

про: стягнення 30908,25 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

14.11.2019 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 31.10.2019 (вх. № 17533/19) про стягнення з Радченка Олега Вікторовича заборгованості за Договором № б/н від 11.02.2019 в розмірі 30908,25 грн (28134,08 грн - заборгованість за кредитом; 659,19 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 514,98 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 1600,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії).

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 11.02.2019 з додатком; витягу з «Умов та правил надання банківських послуг»; банківської виписки з рахунку; застосування норм статей 51,52, 212, 509, 526, 530, 549, 598-609, 610, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статті 128, 173, 174, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України та мотивовані тим, в порушення умов кредитного договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив у повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Положеннями ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 8 цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Інформацію про відповідність наданих позивачем відомостей щодо реєстрації місця проживання Радченка Олега Вікторовича на запит Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2019 отримано 25.11.19.

З урахуванням наведеного та за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд ухвалою від 27.11.2019 прийняв вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 915/2272/19, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 17.12.2019 о 10:00; встановив для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 17.12.2019, з урахуванням дотримання процесуальних прав учасників справи, зокрема надання відповідачу можливості подати відзив на позовну заяву у встановлений судом процесуальний строк, розгляд справи по суті було відкладено на 23 січня 2020 року о 09:30.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, ухвалою суду від 27.11.2019 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву державною мовою з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Копія вказаної ухвали направлена на адресу місцезнаходження відповідача, була 11.12.2019 повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400138642204). Судом перевірено відомості щодо адреси місцезнаходження відповідача надані на запит суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області, та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

За правилами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно зі ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

З урахуванням наведеного слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.11.2019 у справі № 915/2272/19 є 11.12.2019. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву тривав до 26.12.2019 включно.

Разом з тим, ні протягом встановленого судом процесуального строку, ні станом на дату розгляду справи по суті, відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

23.01.2020 представники сторін в судове засідання не з`явилися, про причини нез`явлення суд не сповістили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином:

- копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019 у справі 915/2272/19 була отримана позивачем за його юридичною адресою (26.12.2019) та адресою для листування (23.12.2019), що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400138853000, 5400138853019;

- копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019 у справі 915/2272/19 направлена на адресу місцезнаходження відповідача, була 30.12.2019 повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400138853027). Судом перевірено відомості щодо адреси місцезнаходження відповідача надані на запит суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України у Миколаївській області, та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином сторін про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду судом даної справи.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 23.01.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частину рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2019 року Фізичною особою-підприємцем Радченком Олегом Вікторовичем було підписано, шляхом накладанням електронного цифрового підпису, Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ». Відповідно до вказаної заяви відповідач, як клієнт, на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги «КУБ», що розміщені на сайті ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» pb.ua. Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.

За правилами ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, 11.02.2019 між Фізичною особою-підприємцем Радченком Олегом Вікторовичем та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» був укладений кредитний договір б/н (далі - Кредитний договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ» від 11.02.2019 (далі - Заява) та Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови).

Умовами наведеного Кредитного договору передбачено таке.

Відповідно до Заяви від 11.02.2019 істотними умовами кредитного договору є:

- банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін.. винагород в обумовлені цим договором терміни (п. 1.1);

- розмір кредиту: 50000,00 грн (п. 1.2);

- строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів клієнту(п. 1.3);

- проценти (комісія) за користування кредитом: перші 6 місяців 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6 % від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п. 1.4);

- порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї Заяви та доступний клієнту у системі «Приват24 для бізнесу» (п. 1.5);

- у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї Заяви, Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4, сплатити банку проценти у розмірі розмір 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг (п. 1.6).

Додатком 1 до Заяви є «Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом», яким встановлено такий строк погашення кредиту (щомісячно до дати, зазначеної у п. 1.5 Заяви):

- 1 місяць (наступний за датою видачі кредиту, до дати, зазначеної у п. 1.5 Заяви): сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 900,00 грн; всього - 5066,67 грн.

- 2 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 900,00 грн; всього - 5066,67 грн.

- 3 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 900,00 грн; всього - 5066,67 грн.

- 4 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 900,00 грн; всього - 5066,67 грн.

- 5 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 900,00 грн; всього - 5066,67 грн.

- 6 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 900,00 грн; всього - 5066,67 грн.

- 7 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 800,00 грн; всього - 4966,67 грн.

- 8 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 800,00 грн; всього - 4966,67 грн.

- 9 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 800,00 грн; всього - 4966,67 грн.

- 10 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 800,00 грн; всього - 4966,67 грн.

- 11 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 800,00 грн; всього - 4966,67 грн.

- 12 місяць: сума кредиту - 4166,67 грн; сума процентів - 800,00 грн; всього - 4966,67 грн.

Відповідно до п. 3.2.8.1 Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», а також в системі Приват24.

Відповідно до п. 3.2.8.2 Умов розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50000 до 1000000 грн.

Згідно з п. 3.2.8.3.1 Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Згідно з п. 3.2.8.3.1.3 Умов остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212,651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань має право змінити умови Договору, встановити інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Відповідно до п. 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2).

Як визначено п. 3.2.8.3.3 Умов при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до п. 3.2.8.5.2 Умов клієнт зобов`язаний оплатити щомісячні відсотки за користування кредитом відповідно до п. 3.2.8.3.2

Відповідно до п. 3.2.8.5.3 Умов клієнт зобов`язаний повернути кредит та здійснити інші платежі передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

З правилами п. 3.2.8.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Як визначено п. 3.2.8.9.2 Умов нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Відповідно до п. 3.2.8.9.3 Умов сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Згідно з п. 3.2.8.10.1 Умов у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., п.3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього Договору, Клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом 3.2.8.10.3 Умов передбачено, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до п. 3.2.8.10.5 Умов терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки, пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Як визначено п. 3.2.8.11 договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача, як клієнта, заборгованості по неповернутому банківському кредиту, відсоткам, комісії та пені.

До предмету доказування у даній справі належать обставини надання позивачем кредитних коштів відповідачу та порушення відповідачем терміну повернення кредитних коштів.

Так, позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 11.02.2019 з додатком («Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом»);

- витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» Розділ 3.2.8 Умови та правила надання кредиту «Кредит КУБ» (затверджений на засіданні Правління АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.02.2017, протокол № 10);

- банківська виписка з рахунку № НОМЕР_1 Радченко О.В. ФОП з 01.01.2000 по 31.10.2019.

Відповідач, як вже було наведено вище, відзиву на позовну заяву та жодних доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Кредитного договору, 11.02.2019 позивачем було перераховано на рахунок Фізичної особи-підприємця Радченка Олега Вікторовича кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн.

Позичальником, в свою чергу, були проведені відповідні платежі за договором на загальну суму 21865,92 грн. Останній платіж проведено 21.08.2019.

Вказане підтверджується банківською випискою з рахунку № НОМЕР_1 Радченко О.В. ФОП з 01.01.2000 по 31.10.2019.

Як вбачається з вищенаведених умов Кредитний договір був укладений на умовах поворотності, строковості та платності відповідно до яких відповідач, зокрема, зобов`язався своєчасно повернути Кредит відповідно до умов Договору та своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом та комісії в порядку, передбаченому Договором.

Кредитні кошти були видані позичальнику 11.02.2019, отже кінцевим строком повернення кредиту в повному обсязі є 11.02.2020.

Судом встановлено, що 01.07.2019 Фізичною особою-підприємцем Радченком Олегом Вікторовичем було припинено підприємницьку діяльність за її рішенням, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України та ст. 202-208 Господарського кодексу України однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 роз`яснила, що відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.

Відтак, оскільки спірні правовідносини виникли з господарського договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, то вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства і після втрати особою статусу підприємця.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов`язання.

Згідно ч. 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами існують господарські зобов`язання, які виникли в зв`язку з укладанням кредитної угоди.

Наявна у справі банківська виписка по рахунку свідчить про прострочення відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим Банком цілком правомірно на підставі названих вище статей ЦК України заявлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитом.

За даними позивача, зобов`язання відповідача за Кредитним договором належним чином не виконуються та станом на 30.10.2019 заборгованість за Кредитним договором становить 30908,25 грн та складається з: 28134,08 грн - заборгованість за кредитом, 659,19 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 1600,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 514,98 грн - заборгованість з пені.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором закон покладає на позичальника.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Так, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що станом на момент звернення Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до суду з позовною заявою, відповідачем допущено порушення графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, а розмір заборгованості Радченка Олега Вікторовича за Кредитним договором становив 28134,08 грн.

Судом перевірено розрахунок заборгованості за Кредитним договором та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 28134,08 грн зазначено вірно.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах позичальником дійсно порушено умови Кредитного договору в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за наданим кредитом та нарахованими відсотками, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в сумі 659,19 грн; заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 1600,00 грн та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у сумі 514,98 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, у відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

На підставі наведеного позивач цілком правомірно нарахував та просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками та пеню.

Відповідачем розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки заборгованості за відсотками та встановлено, що позивачем суми заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 659,19 грн та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в розмірі 1600,00 грн зазначено вірно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені, яка згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом менша за суму заявлену позивачем до стягнення. Судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми Законодавство та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені за сукупний період з 11.02.2019 по 30.10.2019 є 444,77 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 70,21 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 1916,58 грн ((30838,04 / 30908,25) * 100 %= 99,77 %; 99,77 % * 1921,00 = 1916,58) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Радченка Олега Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 11.02.2019 в розмірі 30838,04 грн, у тому числі 28134,08 грн заборгованість за кредитом, 659,19 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 444,77 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 1600,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1916,58 грн судового збору.

В решті позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором в сумі 70,21 грн позивачу відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570);

Відповідач: Радченко Олег Вікторович ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено та підписано судом 28.01.2020.

Суддя О.Г. Смородінова