Рішення № 87181565, 20.01.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/57/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020 Справа № 908/2031/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2031/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод № 1" (69006, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 6-А)

про стягнення 150 239,78 грн.

за участю представників:

від позивача - Зіменко І.А., ордер серія ЗП № 094340 від 29.11.2019, адвокат

від відповідача: не з`явився

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 06.11.2019, 13.11.2019, 28.11.2019, 09.01.2020 та 20.01.2020 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів - програмно-апаратного комплексу «Оберіг» та комплексу «Акорд».

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 07/08/19/1 від 07.08.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод № 1" про стягнення боргу в сумі 95250,00 грн., пені в сумі 16560,45 грн., інфляційних втрат в сумі 15316,20 грн., трьох відсотків річних в сумі 4063,13 грн. та штрафу в сумі 19050,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги № 03/09 від 03.09.2015, що разом складає 150239,78 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 13.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2031/19, присвоєно справі номер провадження 12/57/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

09.10.2019 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить зупинити провадження у справі № 908/2031/19 до вирішення та набрання законної сили судового рішення у справі № 908/2726/19. Вказане клопотання мотивоване приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, а саме об`єктивною неможливістю розгляду справи № 908/2031/19 до вирішення та набрання законної сили рішення у справі № 908/2726/19, предметом розгляду якої є вимоги про визнання договору поворотної фінансової допомоги № 03/09 від 03.09.2015 недійсним. Вказує, що оспорювання в судовому порядку договору поворотної фінансової допомоги від 03.09.2015 № 03/09 та відсутність висновків суду щодо недійсності (дійсності) цього правочину за наслідком вирішення справи № 908/2726/19 перешкоджають подальшому розгляду справи № 908/2031/19.

Ухвалою суду від 10.10.2019 на підставі ч. 6 ст. 250 ГПК України ухвалено перейти до розгляду справи № 908/2031/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.11.2019 о 14:45.

Ухвалою суду від 06.11.2019 відкладено підготовче засідання на 13.11.2019 о 16:00.

13.11.2019 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі № 908/2031/19, в яких останній зазначає, що сама лише наявність спору у іншій справі про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги № 03/09 від 03.09.2015 не виключає об`єктивної можливості на підставі наявних доказів суду самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Окрім того, в матеріалах справи наявні оригінали платіжних доручень про перерахування суми поворотної фінансової допомоги, що беззаперечно підтверджують її перерахування відповідачу. Вважає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Вказує, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі спрямоване виключно на затягування строків її розгляду, а його задоволення порушить право позивача на справедливий суд. Просить відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

В підготовчому судовому засіданні 13.11.2019 оголошено перерву до 28.11.2019 о 16:00, про що винесено відповідну ухвалу.

Безпосередньо в судовому засіданні 13.11.2019 суд розглянув клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 908/2031/19 та дійшов висновку, що на даний час немає підстав для зупинення провадження у справі за зазначеними у клопотанні обставинами. Під час розгляду вказаного клопотання встановлено, що в якості додатків до нього відповідач надав копію першої сторінки позовної заяви до відповідача: ТОВ «Запорожснабпромконтакт» про визнання недійсним договору від 03.09.2015 № 03/09 зі штампом реєстрації вхідної кореспонденції господарським судом та копію ухвали про відкриття провадження у справі № 908/2726/19. Однак, зі змісту вказаних документів не вбачається на яких підставах ТОВ «Механічний завод № 1» просить визнати договір від 03.09.2015 № 03/09 недійсним, а відтак не вбачається які обставини свідчать про об`єктивну неможливість розгляду справи № 908/2031/19 до прийняття рішення у справі № 908/2726/19. Саме по собі зазначення про наявність спору щодо визнання договору не дійсним не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 09.01.2020 та відкладено підготовче засідання на 09.01.2020 об 11:00.

09.01.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: доказів часткового повернення відповідачем наданої фінансової допомоги та копії заяви свідка ОСОБА_1 .

09.01.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме: банківські виписки за липень 2016, що свідчать про часткове повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 5200,00 грн. (05.07.2016) та 3000,00 грн. (11.07.2016).

В судовому засіданні 09.01.2020 представник позивача повідомив суду про те, що докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу будуть надані пізніше, що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 09.01.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/2031/19 та призначено справу до розгляду по суті на 20.01.2020 о 15:15.

20.01.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить включити до судових витрат у справі № 908/2031/19 стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн.

В судове засідання 20.01.2020 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, а також підтримав вимоги клопотання про стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги.

Представник відповідача в судове засідання 20.01.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надіслання на його адресу копії ухвали суду від 09.01.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 20.01.2020 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги пояснення позивача, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 03.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт", далі Сторона 1, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Механічний завод № 1", далі Сторона 2, був укладений договір поворотної фінансової допомоги № 03/09, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. - 1.5. Договору на умовах, визначених у даному договорі Сторона 1 надає поворотну фінансову допомогу Стороні 2 в орієнтовному загальному розмірі до 100 000,00 (сто тисяч грн. 00 коп.), а Сторона 2 зобов`язується повернути суму допомоги в строк, визначений у даному договорі. Поворотна фінансова допомога надається у безпроцентному порядку. Крайній строк повернення суми допомоги - 03 березня 2018 року. Сума конкретної допомоги буде визначатися виходячи з господарських потреб Сторони 2. Сторона 2 використовує поворотну фінансову допомогу на господарські потреби підприємства.

Згідно із п.п. 2.1.1. п. 2.1. Договору Сторона 1 зобов`язана перераховувати Стороні 2 суму поворотної фінансової допомоги на розрахунковий рахунок Сторони 2 впродовж строку дії даного Договору до досягнення суми заборгованості Сторони 2 перед Стороною1 - 100 000,00 (сто тисяч грн. 00 коп.).

Умовами п.п. 2.3.1. п. 2.3. Договору передбачено, що Сторона 2 зобов`язана повернути суму допомоги в строк до 03 березня 2018 року.

Згідно із п. 4.1. Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 03 березня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.

Позивач в позові вказує, що станом на день звернення до суду з даним позовом відповідачем свої зобов`язання за Договором належним чином не виконано, сума неповернутої фінансової допомоги складає 95250,00 грн.

Так, на виконання умов Договору, позивач перерахував відповідачу фінансову допомогу в загальні сумі 117450,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, оригінали яких містяться в матеріалах справи (а.с. 12 - 18), а саме:

- платіжним дорученням № 309 від 03.09.2015 на суму 43000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 988 від 26.10.2015 на суму 20000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 989 від 02.11.2015 на суму 8000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 1000 від 24.11.2015 на суму 16000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 1007 від 14.12.2015 на суму 3200,00 грн.;

- платіжним дорученням № 1019 від 21.01.2016 на суму 7150,00 грн.;

- платіжним дорученням № 1024 від 01.02.2016 на суму 20100,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснювались часткове повернення фінансової допомоги за Договором на загальну суму 22200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 83-87), а саме:

- 05.07.2016 в сумі 5200,00 грн.;

- 11.07.2016 в сумі 3000,00 грн.;

- 25.07.2016 в сумі 5000,00 грн.;

- 25.11.2016 в сумі 5000,00 грн.;

- 28.04.2017 в сумі 4000,00 грн.

У зв`язку з поверненням фінансової допомоги не в повному обсязі за Договором позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 95250,00 грн.

Оскільки з боку відповідача мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, що спричинило звернення з позовом до суду, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 16560,45 грн. за загальний період з 06.03.2018 по 06.09.2018 згідно наданого розрахунку та штраф в розмірі 20% в сумі 19050,00 грн., які передбачені сторонами у п.п. 2.2.1. п. 2.2. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що Сторона 1 має право: у випадку прострочення Стороною 2 строків повернення суми допомоги вимагати виплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, а також сплати штрафу в розмірі 20 % (двадцять відсотків) від суми боргу.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, а тому просить стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 06.03.2018 по 06.08.2019 в сумі 4063,13 грн. та інфляційні витрати за період з березня 2018 по червень 2019 в сумі 15316,20 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір позики. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 1046 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Нормою ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо, зокрема, позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 184 ЦК України визначено, що річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Оскільки грошові кошти відповідають визначенню речей, визначених родовими ознаками, то заборони надавати їх у безпроцентну позику юридичними особами немає.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що 03.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт", далі Сторона 1, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Механічний завод № 1", далі Сторона 2, був укладений договір поворотної фінансової допомоги № 03/09.

Так, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 117450,00 грн., перерахувавши її на розрахунковий рахунок останнього, що підтверджується платіжними дорученнями, оригінали яких містяться в матеріалах справи (а.с. 12 - 18).

Умовами п. 1.3. Договору визначено, що крайній строк повернення суми допомоги - 03 березня 2018 року.

Відповідно до п.п. 2.3.1. п. 2.3. Договору Сторона 2 зобов`язана повернути суму допомоги в строк до 03 березня 2018 року.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткове повернення фінансової допомоги позивачу за Договором на загальну суму 22200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 83-87), а саме:

- 05.07.2016 в сумі 5200,00 грн.;

- 11.07.2016 в сумі 3000,00 грн.;

- 25.07.2016 в сумі 5000,00 грн.;

- 25.11.2016 в сумі 5000,00 грн.;

- 28.04.2017 в сумі 4000,00 грн.

Таким чином, з урахуванням часткового повернення фінансової допомоги, заборгованість відповідача за Договором складає 95250,00 грн.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, а саме не повернув фінансову допомогу в сумі 95250,00 грн. у встановлений строк та в повному обсязі, чим порушив умови Договору.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором, а саме не повернення останнім в повному обсязі поворотної фінансової допомоги, в т.ч. що строк виконання відповідачем зобов`язання з повернення фінансової допомоги настав, а наявність заборгованості в сумі 95250,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями про видачу фінансової допомоги з урахуванням здійснених часткових оплат боргу відповідачем. Відповідач докази повернення позивачу в повному обсязі поворотної фінансової допомоги в сумі 95250,00 грн. за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод № 1" про стягнення боргу в сумі 95250,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з повернення фінансової допомоги за Договором з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги № 03/09 від 03.09.2015 нарахував відповідачу пеню за порушення строків повернення фінансової допомоги в розмірі, зазначеному в п.п. 2.2.1. п. 2.2. Договору за загальний період з 06.03.2018 по 06.09.2018 в сумі 16560,45 грн. та штраф (20%) в сумі 19050,00 грн.

Прострочення виконання грошових зобов`язань з боку відповідача підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені за загальний період 06.03.2018 по 06.09.2018 та штрафу відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам п.п. 2.2.1. п. 2.2. Договору, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод № 1" пені в сумі 16560,45 грн. та штрафу в сумі 19050,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги № 03/09 від 03.09.2015 нарахував відповідачу інфляційні витрати за період з березня 2018 по червень 2019 в сумі 15316,20 грн. та три відсотка річних за загальний період з 06.03.2018 по 06.08.2019 в сумі 4063,13 грн.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов`язань з повернення поворотної фінансової допомоги, а наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 06.03.2018 по 06.08.2019 здійснений у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 4063,13 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв`язку з допущенням позивачем помилок, а саме позивачем невірно вказаний індекс інфляції за червень 2019, зокрема вказано 100,5 замість 99,5.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, з врахуванням положень вказаного пункту постанови Пленуму Вищого господарського суду України, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок інфляційних витрат за допомогою програми "Законодавство".

Інфляційні витрати розраховані судом наступним чином:

1) на суму заборгованості 95250,00 грн., строк повернення якої настав 03.03.2018, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, строк оплати настав 05.03.2018, прострочка виникла з 06.03.2018

- за період з березня 2018 по червень 2019 від боргу в сумі 95250,00 грн. інфляційні витрати складають 10571,05 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод № 1" про стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково в сумі 10571,05 грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, слід зазначити, що у разі прийняття Господарським судом Запорізької області рішення у справі № 908/2726/19 про задоволення позову про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги № 03/09 від 03.09.2015, прийняте рішення у справі № 908/2031/19 може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.

Безпосередньо в судових засіданнях 06.11.2019 та 13.11.2019 присутній представник відповідача усно зазначив, що ставить під сумнів законність заявлених в даній справі позовних вимог, оскільки договір поворотної фінансової допомоги № 03/09 від 03.09.2015 не був підписаний директором ТОВ «Механічний завод №1» та не був схвалений зборами учасників товариства, хоча сума допомоги перевищує 25% статутного фонду.

Стосовно вказаних заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Зі змісту договору поворотної фінансової допомоги № 03/09 від 03.09.2015 вбачається, що від імені ТОВ «Механічний завод №1» вказаний договір був підписаний директором ОСОБА_1., що діє на підставі статуту.

В матеріалах справи міститься копія заяви свідка - ОСОБА_1 , яка посвідчена 29.11.2019 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С. У вказаній заяві зазначено, що ОСОБА_1 повідомляє, що на момент укладення договорів поворотної фінансової допомоги № 03/09 від 03 вересня 2015 року, № 13/12 від 13 грудня 2016 та № 14/09 від 14 вересня 2014 року був директором ТОВ «Механічний завод №1». Разом з тим, в заяві вказано, що ОСОБА_1 також підтверджує, що договори поворотної фінансової допомоги № 03/09 від 03 вересня 2015 року, № 13/12 від 13 грудня 2016 та № 14/09 від 14 вересня 2014 року підписані ним власноручно при повному розумінні їх змісту і значення, кошти за зазначеними договорами було отримано ТОВ «Механічний завод №1», ЄДРПОУ 25487032, на розрахунковий рахунок підприємства.

Приписами ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відтак заперечення відповідача приймаються судом з урахуванням вказаних обставин.

Щодо клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги в сумі 10 000,00 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Частиною 1 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги № 3107/19 від 31.07.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Діалог» (Адвокатське об`єднання).

До вказаного договору між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням були підписані додаткова угода № 1 від 31.07.2019 та додаткова угода № 2 від 10.10.2019.

Відповідно до п. 1.1., 2.1. (п.п. 2.1.2, 2.1.3.) договору № 3107/19 від 31.07.2019 Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Адвокатське об`єднання, на підставі звернення Клієнта, за його попереднім замовленням, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги:

- приймає участь в підготовці та юридичному оформленні різного роду договорів, що укладаються Клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов`язання;

- представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.

Додатковою угодою № 2 від 10.10.2019 до договору № 3107/19 від 31.07.2019 визначено, що вартість послуг Адвокатського об`єднання щодо надання професійної правової допомоги у справі про стягнення суми заборгованості за договором № 03/09 від 03.09.2015 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного між ТОВ "Запорожснабпромконтакт" та ТОВ "Механічний завод № 1" складає: складання позовної заяви - 2000,00 грн., збирання доказів - 2000,00 грн., складання інших процесуальних документів - 1000,00 грн./документ, представництво у Господарському суді Запорізької області - 5000,00 грн.

Згідно із п. п. 4.1., 4.2., 4.4. договору № 3107/19 від 31.07.2019 за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надається або надсилається Клієнту Адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою. На вимогу Клієнта, Адвокатське об`єднання може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку.

Також до вказаного договору позивач надав підписаний з Адвокатським об`єднанням акт виконаних робіт про надання юридичних та консультаційних послуг № ОУ-0000003 від 13.01.2020, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 10 000,00 грн.

В якості підтвердження оплати наданих послуг з правової допомоги позивач надав квитанцію № 0.0.1588321634.1 від 20.01.2020, в якій зазначено про оплату позивачем на користь Адвокатського об`єднання «Діалог» за надання правової допомоги згідно договору № 3107/19 від 31.07.2019, акт № ОУ-0000003 від 13.01.2020.

Разом з тим, позивач надав рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 13.01.2020 на оплату послуг з надання правової допомоги на суму 10 000,00 грн.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4 статті 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом статті 126 та частини 4 ст. 129 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В судовому засіданні 09.01.2020 представник позивача повідомив суду про те, що докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу будуть надані пізніше, що зазначено в протоколі судового засідання.

За фактом надання послуг позивачу був підписаний акт виконаних робіт про надання юридичних та консультаційних послуг № ОУ-0000003 від 13.01.2020, в якому зазначено, що Адвокатське об`єднання надало Клієнту правову допомогу у вигляді: складання позовної заяви у господарській справі № 908/2031/19, збирання доказів у господарській справі № 908/2031/19, представництва в суді у господарській справі № 908/2031/19, складання заперечень на заяву про зупинення провадження у справі, загальна вартість послуг складає 10000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу надавав адвокат Загорський Д.Д. на підставі ордеру ЗП № 095932 від 31.07.2019, виданого Адвокатським об`єднанням «Діалог» на підставі договору про надання правової допомоги № 3107/19 від 31.07.2019. Адвокат Загорський Д.Д. був присутній в судових засіданнях 13.11.2019, 28.11.2019 та 09.01.2020, а також склав заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.

Докази у справі свідчать, що позивач оплатив Адвокатському об`єднанню «Діалог» за надання правової допомоги за договором № 3107/19 від 31.07.2019 на загальну суму 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1588321634.1 від 20.01.2020.

Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, судом враховано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 95250,00 грн., пеня в сумі 16560,45 грн., штраф в сумі 19050,00 грн., три відсотка річних в сумі 4063,13 грн. та інфляційні витрати в сумі 15316,20 грн.

З огляду на обставини справи (стягнення боргу за фінансовою допомогою, предмет позову складається з суми боргу за фінансовою допомогою в розмірі 95250,00 грн., пені, штрафу, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, нарахованих за порушення строку повернення фінансової допомоги) справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. При цьому, розгляд справи не був тривалим. Тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно з ціною позову та складністю справи є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 6000,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.01.2020, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод № 1" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод № 1", 69006, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 6-А, ідентифікаційний код 25487032, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт", 69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, ідентифікаційний код 22161643, заборгованість в сумі 95250 (дев`яносто п`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп., пеню в сумі 16560 (шістнадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 45 коп., три відсотка річних в сумі 4063 (чотири тисячі шістдесят три) грн. 13 коп., інфляційні витрати в сумі 10571 (десять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 05 коп., штраф в сумі 19050 (дев`ятнадцять тисяч п`ятдесят) грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 42 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод № 1" про стягнення інфляційних витрат в сумі 4745,15 грн. відмовити.

Повне рішення складено - 27.01.2020 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.