Рішення № 87180630, 20.01.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020м. ДніпроСправа № 904/5135/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "УКРРІЧФЛОТ" в особі філії "Нікопольський річковий порт" АСК "Укррічфлот", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

про внесення змін до Договору купівлі-продажу від 12.06.2003 № 1677

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від позивача: Камша О.В. - адвокат, ордер від 01.11.2018 серія КВ №374213;

від відповідача: Дорофєєва Т.А. - представник, довіреність № 14 від 25.03.2019.

ПРОЦЕДУРА:

Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "УКРРІЧФЛОТ" в особі філії "Нікопольський річковий порт" АСК "Укррічфлот" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№ 5060/18 від 13.11.2018) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, в якій просить внести зміни до договору купівлі-продажу від 12.06.2003 №1677 шляхом викладення пункту 5.3 розділу 5 Договору "Обов`язки покупця" в наступній редакції: "Завершити добудову об`єкта і ввести його в експлуатацію за початковим призначенням в порядку, встановленим чинним законодавством у строк до 31.12.2025. Документи, що посвідчують введення об`єкта в експлуатацію, надати до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у термін до 20 (двадцять) робочих днів з дня їх затвердження".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2019 замінено у справі № 904/5135/18 відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Нікопольський річковий порт" АСК "Укррічфлот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 у справі № 904/5135/18 залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 у справі № 904/5135/18 змінено, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 у справі № 904/5135/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2019 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" задоволено частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2019 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 у справі № 904/5135/18 скасовано. Справу № 904/5135/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2019 справу № 904/5135/18 передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 було прийнято справу до свого провадження (загальне позовне провадження), підготовче засідання призначено на 04.11.2019.

Ухвалою від 04.11.2019 відкладено підготовче засідання на 25.11.2019.

19.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позов.

22.11.2019 позивач подав відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 25.11.2019 продовжено підготовче провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 23.12.2019.

Ухвалою від 23.12.019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2020.

В судовому засіданні 20.01.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

12.06.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та позивачем було укладено договір купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" на аукціоні, розташованого в м. Нікополь, № 1677.

03.08.2006 між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору, якою шляхом внесення змін до пункту 5.3 договору, встановлено строк для завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію до 14.07.2007. Додатковою угодою № 2 від 17.08.2012 сторонами вказаний строк було подовжено до 17.08.2015. Договором про внесення змін № 3 від 16.06.2016 продовжено строк завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію до 31.10.2016.

19.10.2016 позивач звернувся до відповідача з листом щодо внесення змін до пункту 5.3 договору стосовно строків завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію. Відповідач листом від 30.10.2016 відмовив позивачеві у внесенні у пункт 5.3 договору відповідних змін.

Не приймаючи до уваги рішення Нікопольської міської ради, яким позивачеві надано згоду на продовження строків будівництва терміном на 1 рік, відповідач 13.10.2017 звернувся до суду із позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу з підстав невиконання умов договору.

Позивач вказує на те, що об`єкт незавершеного будівництва на сьогоднішній день не введено в експлуатацію не з його вини, а через відсутність правового оформлення права користування земельною ділянкою під об`єктом. При цьому, позивач зазначає, що ним неодноразово вчинялись дії направлені на оформлення права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об`єкт незавершеного будівництва. Також вказує на те, що факт здійснення ним заходів, які спрямовані на належне оформлення права користування земельною ділянкою встановлено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 10.10.2018 у справі № 904/8960/17.

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з огляду на таке: - Фондом державного майна України 12.09.2002 видано наказ № 1631 "Про включення до переліку об`єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації, та виключення з переліку", відповідно до якого, до переліку об`єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації згідно з додатком 1 включено об`єкт незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" будівельною готовністю 5,4%, що розташований за адресою: м. Нікополь, вул. Крупської, 26; - на виконання вказаного наказу Регіональним відділенням 12.02.2003 видано наказ № 12/01-16-РП "Про прийняття рішення щодо приватизації об`єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" будівельною готовністю 5,4%, що знаходиться на балансі ВАТ "Нікопольський південно-трубний завод"; - після вжиття усіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на приватизацію об`єкта незавершеного будівництва, між відповідачем та позивачем укладено Договір від 12.06.2003 купівлі-продажу на аукціоні об`єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" будівельною готовністю 5,4%, що розташований за адресою: м. Нікополь, вул. Крупської, 26; - розділом 5 Договору від 12.06.2003 визначені обов`язки Покупця, а саме: в установлений цим договором термін сплатити в повному обсязі вартість об`єкта приватизації (пункт 5.1), в установлений законодавством термін прийняти об`єкт приватизації (пункт 5.2), обов`язкове завершення будівництва і введення об`єкта в експлуатацію за початковим призначенням на протязі трьох років від підписання акта приймання - передавання об`єкта (пункт 5.3), заборона продажу об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, до моменту завершення будівництва і введення об`єкта в експлуатацію та до моменту здійснення покупцем повного розрахунку за придбаний об`єкт приватизації; - акт введення об`єкта в експлуатацію покупець надає регіональному відділенню в 10-денний термін з дня його підписання (пункт 5.4), забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об`єкта приватизації (пункт 5.5), питання приватизації чи оренди земельної ділянки покупець вирішує самостійно з місцевою радою в порядку, встановленому чинним законодавством (пункт 5.6); - на виконання наказу відповідача від 14.03.2017 № 48/05-Н "Про проведення перевірки" проведено перевірку виконання умов договору від 12.06.2003 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва; - в результаті поточної перевірки було встановлено невиконання покупцем взятого на себе зобов`язання, у тому числі пункту 5.3 Договору щодо обов`язкового завершення будівництва і введення об`єкта в експлуатацію за початковим призначенням на протязі трьох років від дня підписання акту приймання-передачі об`єкта; - покупцем не надано жодних доказів щодо подання до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області документів, які підтверджують завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію (декларація або сертифікат); - на час обстеження виконані наступні роботи: на довжині причального фронту і торці пірсу виконаний больверк (підпірна стіна), екрануючі палі, їх анкеровка, дренажна призма і часткова засипка піском, по титульній частині пірсу вздовж берегової лінії виконані роботи по добудові об`єкта (встановлені металеві леєра), роботи по покриттю пірсу залізобетонними плитами не проводилися; - при обстеженні встановлено, що на пірсі причалу росте бур`ян, проглядаються елементи щебеню та піску; - зі слів представників Покупця, об`єкт з 2006 року після добудови не використовується; - при фактичному обстеженні 15.03.2017 об`єкта приватизації, встановлено, що покриття пірсу залізобетонними плитами не проводилося, огорожа території відсутня, елементи благоустрою відсутні; - протягом 14 років питання щодо переоформлення документів на земельну ділянку, відведену під об`єкт незавершеного будівництва та введення об`єкта в експлуатацію за початковим призначенням, покупцем не вирішене; - у разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва щодо продовження строків будівництва заявник повинен надати документи по виконанню умов договору та рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду; - лише через чотири місяці після закінчення строку на добудову об`єкта та введення його експлуатацію, покупцем надано до Регіонального відділення копію рішення від 27.01.2017 № 59-16/УП Нікопольської міської ради VII скликання про надання згоди на продовження строків будівництва об`єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (Річпорт Нікополь)" терміном на один рік; - строк дії цього рішення сплинув 27.01.2018, а нове рішення органом місцевого самоврядування не приймалось; - покупцем не надано підтверджуючих документів по виконанню основних умов договору купівлі-продажу, а саме: по переоформленню документів на земельну ділянку, відведену під об`єкт незавершеного будівництва; - на засіданні комісії Регіонального відділення з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, яке відбулось 30.03.2017, було прийнято рішення відмовити покупцю в наданні згоди на внесення змін до договору купівлі - продажу від 12.06.2003, оскільки позивачем не виконано взяті ним за спірним Договором зобов`язання добудувати об`єкт незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" і ввести його в експлуатацію за початковим призначенням в строк до 31.10.2016, документальних доказів зворотного позивачем не надано; - неможливо погодитись з доводами позивача про неможливість ввести об`єкт в експлуатацію у встановлені договором строки через відсутність документів на право користування земельною ділянкою, на якій розташовано об`єкт, як на поважну причину невиконання умов Договору; - невиконання одного зобов`язання за договором, не може бути поважною підставою невиконання позивачем іншого зобов`язання за договором; - строк виконання зобов`язань за Договором неодноразово продовжувався; - позивачу для виконання його договірних зобов`язань надано більше 13 років; - жодних об`єктивних обставин та підстав, які б не дозволяли здійснити введення об`єкту в експлуатацію, як і оформити права на земельну ділянку протягом такого тривалого часу, позивачем не наведено.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач вказує на те, що в пункті 5.6 Договору зазначено, що питання приватизації чи оренди земельної ділянки покупець вирішує самостійно з місцевою радою в порядку, встановленому чинним законодавством; - договором не встановлено строки вирішення питання набуття прав на землю, так само як в договорі відсутній обов`язок відповідача здійснювати оформлення права користування земельною ділянкою саме під причал, а не на земельну ділянку площею 3,0423 га під Нікопольський річковий порт; - причал розміщений на земельній ділянці, розташований уздовж урізу води, то існував значний ризик того, що отримати окрему земельну ділянку під причал буде неможливо; - розробку проекту було зупинено у зв`язку з реорганізацією; - філія "Нікопольський річковий порт ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" у листі від 19.10.2016 звернулася до позивача щодо укладання додаткової угоди до договору купівлі-продажу від 12.06.2003 № 1677 по об`єкту незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" в частині подовження строку введення об`єкту в експлуатацію; - 27.09.2016 постійно діюча комісія Нікопольської міської ради з питань комунальної власності погодила винесення вказаного питання на чергову сесію; - 27.01.2017 Нікопольською міською радою було прийнято рішення за № 59-16/VII про надання згоди на продовження строків будівництва "Причалу для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" строком на 1 рік; - позивачем було надано документи, що підтверджували здійснення дій, спрямованих на оформлення документів на земельну ділянку та розробка проекту землеустрою свідчить про дотримання норм екологічної безпеки та навколишнього середовища позивачем.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 12.09.2002 №1631 "Про включення до переліку об`єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації, та виключення з переліку" об`єкт незавершеного будівництва - Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь) ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод", м. Нікополь Дніпропетровської області було включено до переліку об`єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації.

12.02.2003 Регіональним відділенням Фонду державного майна по Дніпропетровській області було видано наказ № 12/01-16-РП "Про прийняття рішення щодо приватизації об`єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)", що знаходиться на балансі ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод", відповідно до якого наказано здійснити приватизацію об`єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)", що знаходиться на балансі ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" і розташований за адресою: м. Нікополь.

12.06.2003 між відповідачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (правонаступником якого є Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, далі - відповідач, продавець) та Дочірнім підприємством "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (правонаступником якого є Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Нікопольський річковий порт", далі - позивач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу на аукціоні об`єкту незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" в м. Нікополь (надалі - Договір купівлі-продажу), який посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1677 (арк. с. 78-79 том 1).

Відповідно до пункту 1.1 Договору купівлі-продажу продавець зобов`язується передати у власність покупцеві об`єкт незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)", що знаходиться на балансі ВАТ «Нікопольський південнотрубний завод», будівельною готовністю 5,4%, земельна ділянка на забудову об`єкта окремо не відводилася, розташований за адресою: м. Нікополь, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у договорі.

Пунктом 1.3 Договору продажу передбачено, що право власності на об`єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту підписання акту прийняття-передачі.

На виконання умов Договору купівлі-продажу між сторонами було підписано акт від 14.07.2003 приймання-передачі незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)", що знаходиться за адресою: м. Нікополь (надалі - Акт), відповідно до якого продавець передає, а покупець приймає проданий 09.06.2003 шляхом продажу на аукціоні об`єкт незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)", що знаходиться за адресою: м. Нікополь; передача даного об`єкта проводиться згідно Договору купівлі продажу та у покупця немає претензій до продавця з приводу майна, яке передається (арк. с. 80 том 1).

Відповідно до пункту 2.2 Договору купівлі-продажу покупець зобов`язався внести 51172 грн за придбаний об`єкт приватизації протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання цього договору.

Розділом 5 Договору купівлі-продажу передбачені обов`язки покупця, в тому числі, відповідно до пунктів 5.3, 5.6 Договору покупець зобов`язався обов`язково завершити будівництво об`єкта і ввести його в експлуатацію за початковим призначенням протягом трьох років від дня підписання акта приймання об`єкта; питання приватизації чи оренди земельної ділянки покупець вирішує самостійно з місцевою радою в порядку, встановленому чинним законодавством.

За приписами пункту 5.7 Договору купівлі-продажу у разі невиконання умов, Договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку; при цьому Покупець, з яким розірвано Договір купівлі-продажу, повертає об`єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов Договору та штрафні санкції, передбачені Договором купівлі-продажу; розірвання Договору купівлі-продажу об`єкта є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва.

Розділом 6 Договору купівлі - продажу визначені обов`язки продавця, зокрема:

- продавець зобов`язаний передати об`єкт приватизації у встановлений законодавством термін (пункт 6.1);

- повідомляти покупця у разі несвоєчасного внесення платежів за об`єкт приватизації (пункт 6.2);

- контролювати виконання умов договору (пункт 6.3).

В подальшому, 03.08.2006 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору купівлі-продажу (надалі - Додаткова угода 1), якою пунктом 5.3 розділу 5 Договору до обов`язків покупця віднесено: - отримати дозвіл від інспекції ДАБК на будівництво об`єкта протягом 6 місяців з дня підписання цієї додаткової угоди; - завершити будівництво об`єкта та ввести об`єкт незавершеного будівництва в експлуатацію строком до 14.07.2007 згідно плану графіку; - у десятиденний термін після підписання акту державної комісії про введення закінченого будівництвом об`єкту до експлуатації надати копію акта до регіональні відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Пунктом 6.3 розділу 6 "Обов`язки продавця" Договору купівлі-продажу (в редакції Додаткової угоди 1) до обов`язків продавця віднесено здійснення перевірок виконання умов договору купівлі-продажу від 12.06.2003 №1677 протягом всього періоду дії зобов`язань за цією угодою (арк. с. 81-82 том 1).

Також 17.08.2012 між продавцем та покупцем було укладено Договір про внесення змін № 2 до Договору купівлі-продажу (надалі - Договір внесення змін 2), відповідно до умов якого пункт 5.3 договору викладено у новій редакції, яка передбачає завершити добудову об`єкта і ввести його в експлуатацію за початковим призначенням в порядку, встановленому чинним законодавством, в строк до 17.08.2015; документи, що посвідчують введення об`єкта в експлуатацію, надати до регіонального відділення у 10-ти денний термін з дня їх затвердження (арк. с. 83 том 1).

16.06.2016 між продавцем та покупцем було укладено Договір про внесення змін №3 до Договору купівлі-продажу (надалі - Договір внесення змін 3), яким в преамбулі Договору купівлі-продажу продавцем зазначено - Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області, а покупцем - Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та пункт 5.3 Договору купівлі-продажу викладено у редакції: "Завершити добудову об`єкта і ввести його в експлуатацію за початковим призначенням в порядку, встановленому чинним законодавством, в строк до 31.10.2016. Документи, що посвідчують введення об`єкта в експлуатацію, надати до регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у 10-денний термін з дня їх затвердження" (арк. с. 84-85 том 1).

19.10.2016 відповідач звернувся до позивача із листом за № 01-01/42, в якому просив розглянути питання щодо укладання додаткової угоди до Договору купівлі-продажу по об`єкту незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" в частині продовження строку введення об`єкту в експлуатацію (арк. с. 87 том 1).

До вказаного листа позивачем було надано відповідачу: - Уточнений бізнес-план розвитку підприємства в частині інвестиційних зобов`язань по об`єкту незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)"; - Звіт про виконання Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" зобов`язань за договором купівлі-продажу № 1677 від 12.06.2003 з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та за договором про внесення змін № 3 від 16.06.2016 до договору купівлі-продажу № 1677 від 12.06.2003; - письмова згода щодо надання згоди на проект договору про внесення змін № 3 до договору купівлі-продажу від 12.06.2003 № 1677 по об`єкту незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" (арк. с. 88 том 1).

Відповідач у листі від 31.10.2016 № 11-05-06010 повідомив позивача, що згідно Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 № 605 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 за № 742/21055 (надалі - Порядок) визначено перелік документів, які необхідно для внесення змін до договорів купівлі-продажу, де для об`єктів незавершеного будівництва щодо продовження строків будівництва, крім інших документів, заявник повинен надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду та що питання щодо прийняття рішення по продовженню терміну добудови об`єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" може розглядатися органом приватизації лише після надання всіх необхідних документів (арк. с. 91 том 1).

Рішенням Нікопольської міської ради від 27.01.2017 № 59-16/VII "Про надання згоди на продовження строків будівництва об`єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" надано згоду на продовження строків будівництва об`єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" терміном на один рік (арк. с. 93 том 1).

17.02.2017 позивач звернувся до відповідача із листом від 15.02.2017 № 01-01/23, в якому повідомив, що додає усіх можливих зусиль для належного виконання умов договору купівлі-продажу від 12.06.2003 № 1677 по об`єкту незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" та надав рішення Нікопольської міської ради від 27.01.2017 № 56-16/VII, яким надано згоду Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на продовження строків будівництва терміном на 1 рік (арк. с. 92 том 1).

Також позивач у листі від 22.03.2017 №01-01/118 просив відповідача розглянути питання щодо укладення додаткової угоди до Договору купівлі-продажу від 12.06.2003 № 1677 по об`єкту незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" в частині подовження строку введення об`єкту в експлуатацію.

До вказаного листа позивачем було додано, у тому числі: - проект про внесення змін № 4 до Договору купівлі-продажу; - техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору; - уточнений бізнес-план; - звіт про виконання покупцем договірних зобов`язань; - письмова згода з проектом договору; - копія рішення Нікопольської міської ради від 27.01.2017 № 59-16/VII.

Про отримання вказаного листа з додатками відповідачем свідчить штамп відповідача за вх. №11/02316 від 23.03.2017 (арк. с. 98 том 1).

Листом від 27.03.2017 № 11-05-01711 відповідач повідомив позивачу про результати проведеної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу та листом від 04.04.2017 № 11-05-01905 повідомлено про відмову у продовженні терміну дії договору купівлі-продажу від 12.06.2003 № 1677 (арк. с. 99-102 том 1).

У зв`язку із викладеним, позивач, посилаючись на відсутність його вини у не введенні на сьогоднішній день об`єкта незавершеного будівництва в експлуатацію, вказує на істотну зміну обставин та просить суд внести зміни до пункту 5.3 розділу 5 Договору "Обов`язки покупця", виклавши його в наступній редакції: "Завершити добудову об`єкта і ввести його в експлуатацію за початковим призначенням в порядку, встановленим чинним законодавством у строк до 31.12.2025. Документи, що посвідчують введення об`єкта в експлуатацію, надати до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у термін до 20 (двадцять) робочих днів з дня їх затвердження".

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання; зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони (частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України).

З огляду на обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва державної власності.

Законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина перша статті 188 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

На момент укладення Договору купівлі-продажу (12.06.2003) та на час спірних правовідносин сторін щодо внесення змін до нього, спеціальним законом, що регулює правовідносини сторін у процесі приватизації, зокрема, порядок укладання, зміни та виконання відповідних договорів купівлі-продажу державного майна був Закон України "Про приватизацію державного майна" (втратив чинність згідно із Законом України від 18.01.2018 №2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна").

Відповідно до статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України.

Процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, укладених державними органами приватизації визначав Порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна (втратив чинність 18.10.2018), затверджений наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 № 605 (далі - Порядок № 605).

Відповідно до пункту 3.1 Порядку № 605 зміни до договорів купівлі-продажу щодо перенесення строків виконання зобов`язань на пізніший строк порівняно зі строком, установленим договором купівлі-продажу, вносяться за таких умов: достатня обґрунтованість необхідності внесення таких змін; недопущення зменшення фактичних обсягів зобов`язань, яке може статися внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.

До 07.03.2018 особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності, включаючи законсервовані об`єкти, а також за ініціативою органів, уповноважених управляти відповідним державним майном, об`єктів незавершеного будівництва, що утримуються на балансах підприємств, які не підлягають приватизації, були визначені у Законі України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва".

На момент укладення Договору купівлі-продажу та під час його виконання стаття 8 Закону України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва" передбачала, що відведення земельної ділянки, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, оформляється відповідним рішенням згідно з вимогами законодавства. У разі відсутності рішення про відведення земельної ділянки в натурі, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, за поданням органів приватизації спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органи на місцях разом з адміністрацією підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває об`єкт незавершеного будівництва, у місячний строк вживають у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва. Роботи, пов`язані з відведенням земельної ділянки, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, та підготовкою технічної документації, необхідної для її придбання, а також оформленням державного акта на право власності на землю, виконуються за рахунок коштів, передбачених на підготовку та проведення приватизації.

Вказана правова норма була виключена із Закону України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва" тільки 13.01.2012 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 роки" № 4336-VI.

Крім того, на час укладення Договору купівлі-продажу та під час його виконання стаття 19 Закону України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва" (втратила чинність 07.03.2018) передбачала, що обов`язковими умовами приватизації об`єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об`єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Відповідно до частин першої - другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами частин першої - другої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Щодо вчинення позивачем дій, спрямованих на виконання умов договору

З обставин справи вбачається, що причиною не введення позивачем об`єкту незавершеного будівництва в експлуатацію є не оформлення належним чином права позивачем користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний об`єкт.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач фактично виконав всі істотні умови спірного договору та здійснював дії щодо належного оформлення права землекористування, а саме: сплатив ціну майна; прийняв об`єкт незавершеного будівництва за актом приймання передачі; повністю здійснив добудову об`єкт незавершеного будівництва; забезпечив виконання вимог екологічної безпеки і навколишнього природного середовища. Вказує, що необхідною умовою введення об`єкта незавершеного будівництва в експлуатацію є оформлення права користування або права власності на земельну ділянку під таким об`єктом. Зокрема, вчиняв та вчиняє дії з оформлення прав на земельну ділянку: укладав договори на розробку проекту землевпорядкування; отримав дозволи на складання та замовлення проекту землеустрою; отримав рішення Нікопольської міської ради з дозволом на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж водоохоронної та прибережної захисної смуги; отримав дозвіл на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель та споруд; укладав договори підряду на розробку проекту землеустрою.

При цьому, у справі № 6/354д/08 господарськими судами встановлено, що незавершене будівництво "Причал для відвантаження металу" прийнято робочою комісією, його готовність складає 100%; проектна документація на будівництво причалу - об`єкта приватизації отримала позитивні висновки контролюючих служб; ДП "Запорізький річковий порт АСК "Укррічфлот" неодноразово зверталось до виконавчого комітету Нікопольської міської ради з заявами про утворення державної приймальної комісії для прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту - причалу для відвантаження металу, однак виконавчий комітет Нікопольської міської ради на усі звернення відмовляв у створенні комісії; вчиняв заходи з оформлення права користування земельною ділянкою.

З метою прийняття спірного об`єкту в експлуатацію ДП "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот" звертався до Запорізького окружного адміністративного суду (справа № 2а-2423/09/0870) з позовом про визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Нікопольської міської ради в особі відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Нікопольської міської ради та Нікопольського регіонального відділу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровський області щодо надання ДП "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот" дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті: "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)".

Рішенням Нікопольської міської ради від 27.01.2017 № 59-16/VII "Про надання згоди на продовження строків будівництва об`єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" надано згоду на продовження строків будівництва об`єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" терміном на один рік.

Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Нікопольський річковий порт" АСК "Укррічфлот" зверталось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправною бездіяльність Нікопольської міської ради та зобов`язання вчинити певні дії (укласти договір оренди земельної ділянки, розташованої у м. Нікополь, вул. Паромна (Крупської), 26) (справа №160/3610/19).

Факт здійснення позивачем заходів, які спрямовані на належне оформлення права користування земельною ділянкою, також встановлені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 926/917/18.

З огляду на викладене, суд вважає, що Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Нікопольський річковий порт" АСК "Укррічфлот" вживало всі необхідні та можливі заходи для виконання умов договору купівлі-продажу від 12.06.2003 з введення об`єкту незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" до експлуатації, однак фактичне його виконання неможливе з підстав, які не залежать від позивача.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про відсутність вини у діях позивача, щодо невиконання умов договору шляхом завершення будівництва об`єкта і введення його в експлуатацію у визначений договором строк.

Щодо законного очікування

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) встановив, що згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах "Іммобіліаре Саффі проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та "Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії" (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії" (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

В рішенні ЄСПЛ від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10 та 71378/10) зазначив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Умовою наявності законного очікування (legitimate expectations) в розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави (sufficient legal basis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Тобто, законне очікування це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.

Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно до неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше. У практиці ЄСПЛ матеріальні правомірні очікування визнаються "майном" за умови, що такі очікування (1) стосуються певних благ, котрі мають економічну цінність, (2) є цивільними за галузевою належністю і (3) достатньо визначені для того, аби бути забезпеченими можливістю судового захисту. Відповідно до усталеної практики Європейського суду ""майном" може бути "наявне майно", або активи, включно з вимогами, стосовно яких заявник здатен довести, що він мав принаймні "правомірне очікування" дієвої реалізації його майнового права" (Див.: Malhous v. Czech Republic (dec.) [GC], no. 33071/96, ECHR 2000-XII; Draon v. France [GC], no. 1513/03, ECHR 2006-IX; Pressos Compania Naviera S. A. and Others v. Belgium, no. 17849/91, §§ 29-31, ECHR A332).

У своєму рішенні у справі Pine Valley Developments Ltd. and others v. Ireland Європейський суд визнав компанію-заявника, яка купила земельну ділянку, отримавши дозвіл на будівництво, такою, що має законні очікування розвивати спірну територію, а відповідний дозвіл на здійснення господарської діяльності на земельній ділянці був визнаний "складовою частиною власності заявника" в розумінні ст. 1 Протоколу № 1 (п. 29 даної постанови).

Укладаючи договір купівлі-продажу на аукціоні об`єкту незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" в м. Нікополь від 12.06.2003 № 1677, позивач мав на меті використання вказаного об`єкту.

А мета приватизації державою належного їй майна полягала у тому аби залучити платоспроможного інвестора та надати йому можливість, у даному випадку, добудувати об`єкт приватизації для розвитку підприємництва в Україні, створення нових робочих місць тощо. Після оплати інвестором набутого ним у власність об`єкту інвестицій на державі Україна лежить обов`язок забезпечити режим максимального сприяння інвестору, у даному випадку, у добудові об`єкта незавершеного будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.05.2018 у справі № 926/1779/15.

При цьому з наявних у матеріалах справи документів вбачається відсутність будь-якого сприяння з боку державних органів позивачеві як інвестору у добудові об`єкта незавершеного будівництва.

В контексті даних правовідносин позивач мав законні підстави сподіватися на можливість використання після добудови та введення в експлуатацію вказаного об`єкту та на сприяння йому державою у вчиненні вказаних дій, зокрема, шляхом виділення земельної ділянки, яка знаходиться під даним об`єктом, у користування.

Висновки суду

Матеріали справи свідчать про те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору купівлі-продажу № 1677 від 12.06.2003, у зв`язку із істотною зміною обставин.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як встановлено судом вище, причиною не введення своєчасно об`єкту в експлуатацію є неотримання позивачем права користування земельною ділянкою під даним об`єктом. При цьому судом встановлено, що вина позивача у неоформленні на сьогоднішній день такого права користування земельною ділянкою відсутня та позивачем для отримання вказаного права здійснювались численні заходи. Позивач при укладання спірного договору мав законні підстави сподіватися на можливість використання після добудови і введення в експлуатацію вказаного об`єкту, однак у зв`язку із неотримання права користування земельною ділянкою під об`єктом, позивач позбавлений можливості добудувати об`єкт, ввести його в експлуатацію та використовувати.

А тому, суд вважає, що не продовження строку для введення об`єкта в експлуатацію, призведе до негативних наслідків та до покладення на позивача надмірного індивідуального тягаря, що є непропорційним та несумісним з принципом верховенства права.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що у даному випадку мають місце одночасно всі чотири умови, які встановлені статтею 652 Цивільного кодексу України та є підставою для внесення змін до договору.

А тому, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі шляхом внесення змін до договору купівлі-продажу № 1677 від 12.06.2003, виклавши пункт 5.3 розділу 5 Договору "Обов`язки покупця" в наступній редакції: "Завершити добудову об`єкта і ввести його в експлуатацію за початковим призначенням в порядку, встановленим чинним законодавством у строк до 31.12.2025. Документи, що посвідчують введення об`єкта в експлуатацію, надати до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у термін до 20 (двадцять) робочих днів з дня їх затвердження".

СУДОВІ ВИТРАТИ.

В пункті 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 6167 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до договору купівлі-продажу від 12.06.2003 № 1677 шляхом викладення пункту 5.3 розділу 5 Договору "Обов`язки покупця" в наступній редакції: "Завершити добудову об`єкта і ввести його в експлуатацію за початковим призначенням в порядку, встановленим чинним законодавством у строк до 31.12.2025. Документи, що посвідчують введення об`єкта в експлуатацію, надати до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у термін до 20 (двадцять) робочих днів з дня їх затвердження".

Судові витрати покласти на відповідача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повне рішення складено 28.01.2020

Суддя В.І. Ярошенко