Ухвала суду № 87177970, 22.01.2020, Приморський районний суд м. Одеси

22.01.2020

Справа № 522/18/18

Провадження № 2/522/1926/20

УХВАЛА

22 січня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2018 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про скасування арешту з 762/1000 часток квартири АДРЕСА_1 , що накладений по постанові відповідача.

Ухвалою суду від 04.01.2018 року позивачам надано строк на усунення недоліків, позов залишено без руху.

01.02.2018 року позивачами подано уточнений позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про скасування арешту, та заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження та заявлено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою судді від 05 лютого 2018 року відкрито провадження по цивільній справі, встановлено загальний порядок розгляду справи та призначено проведення підготовчого судового засідання на 02 квітня 2018 року (а.с. 30).

31 жовтня 2018 року ухвалою суду витребувано із Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси (ЄДРПОУ 41404999, адреса: м. Одеса, вул. Пастера, 58) копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №49393962 від 04.11.2015 року, виданої Приморським відділом ДВС Одеського міського управління юстиції, рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 26265657 від 18.11.2015 року, номер запису про обтяження 12111704 (а.с. 61).

11 липня 2019 року згідно протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті на 21.08.2019 року (а.с.82-83).

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин.

В судове засідання 22 січня 2020 року позивачі не з`явились, що є черговими повторними неявками позивачів в судові засідання 21.08.2019 року та 21.11.2019 року, про час, дату і місце яких позивачі повідомлялись належним чином.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення позивачів про розгляд справи у судових засідання, що були призначені 21.08.2019 року, 21.11.2019 року та 22.01.2020 року за зазначеними позивачами адресами, про що в матеріалах справи є відповідна інформація.

Заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивачів чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачами не подавалось.

З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивачів. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивачі не вчиняють будь-яких дій для прискорення розгляду справи.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд розцінює безпідставні неявки позивачів, що сповіщений належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачами своїми процесуальними правами, що є недопустимим.

Крім того, Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування арешту перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з 02.01.2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

Як видно з матеріалів справи, позивачі належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду шляхом надіслання судових повісток на зазначені в позові адреси місця проживання. Проте, у вказані судові засідання самі позивачі не з`являлись.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, окрім ОСОБА_1 є позивач ОСОБА_2 , які в зазначені вище судові засідання, будучи повідомленими належним чином не з`явились, про причини неявки не повідомляли, тобто не виконали свої процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, причини для неявки позивачів, які можуть бути визнані поважними, як і підстав для особистого неприбуття позивачів в судове засідання не було.

Внаслідок чого, суд вважає, що позивачами допущено безпідставні неявки в судові засідання, а саме 21.08.2019 року, 21.11.2019 року та 22.01.2020 року.

За таких обставин, суд вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст. 257 ЦПК України та залишити без розгляду позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування арешту.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про скасування арешту – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Л.М. Чернявська