Ухвала суду № 87177619, 24.01.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2536/19

Провадження № 1-кп/496/64/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря – Ткаченко В.М.,

прокурора – Атрощенко С.О.,

захисників – Савенкова О.С., Дацко В.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Біляївським районним судом Одеської області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та запевняв суд, що буде дотримуватися умов домашнього арешту.

Захисники у судовому засіданні підтримали клопотання обвинуваченого та зазначили, що так як він не причетний до інкримінованого йому злочину, то й застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є порушенням гарантій встановлених законодавством.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти клопотання обвинуваченого та вважав його не обґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що клопотання обвинуваченого не підлягає задоволенню.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому на домашній арешт, суд враховуючи ту обставину, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вважає, що дана обставина не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки не спростовує наявність ризиків, визначених при його застосуванні.

Обраний та в подальшому продовжений відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючим і стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено, а також враховуючи те, що у вказаному кримінальному провадженні не допитані свідки, на яких обвинувачений може впливати, перебуваючи на домашньому арешті, суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою, а тому суд приходить до висновку про доцільність залишення застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.23, 177-178,181, 194, 365 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Галич