Рішення № 87172320, 27.01.2020, Оболонський районний суд міста Києва

27.01.2020 Справа № 756/16644/18

Справа № 756/16644/18

Провадження № 2/756/820/20

У х в а л а

27 січня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді Жука М.В.,

за участю секретаря Шершньові В.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді,

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Органу опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за позовом ОСОБА_1 до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , треті особи Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Київська місцева прокуратура № 5, про передання малолітніх дітей та встановлення над ними опіки.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді оскільки має сумнів у об`єктивності головуючого судді при розгляді справи та його неупередженості, з мотивів того, що представник органу опіки та піклування, якій бере участь у справі не є адвокатом.

Згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

За приписами ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь- якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У постанові від 13.06.2007 р. "Про незалежність судової влади" Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Як вбачається з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Тому, вивчивши підстави порушеного відводу дійшов висновку про його необґрунтованість, підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України для відводу судді, Науменко В.Т. наведено не було, а процесуальні дії та рішення судді не є підставою для його відводу.

У відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України,

у х в а л и в:

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді до Відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду міста Києва для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя