Рішення № 87171759, 22.01.2020, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/38/19

Номер провадження 2/719/16/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м.Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Марчук Д.П.,

розглянувши у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся в Новодністровський міський суд Чернівецької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування позову зазначає, що 10 березня 2017р. ОСОБА_2 , перебуваючи поряд із приміщенням магазину «Джерело», що в м. Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», спричинив йому умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (ч. 2 ст. 125 КК України), що встановлено вироком суду від 11.05.2017р. Вказує, що внаслідок отриманих ушкоджень, на лікування та встановлення імплантат зуба йому довелось витратити 29273, 40 грн. Окрім того, вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача йому також спричинена моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях у зв`язку із пошкодженням зуба; душевних стражданнях та нервовому стресі у зв`язку із нанесеними травмами та пережитим приниженням, а також небажанням відповідача добровільно відшкодувати шкоду; хвилюванні через зміну ритму життя та необхідність їздити на лікування, яку оцінює на загальну суму 15000, 00 грн. Оскільки відповідач добровільно збитки не відшкодував, просить стягнути з ОСОБА_2 29273,40 грн. матеріальної шкоди та 15000, 00 грн. моральної шкоди.

Розпорядженням в.о. голови Новодністровського суду Чернівецької області від 31.01.2019р. дану справу передано на розгляд Сокирянському районному суду Чернівецької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 06.02.2019р. дана справа передана судді Римлянській Г.О., яка ухвалою суду від 02.05.2019р. відкрила загальне позовне провадження та призначила підготовче засідання.

В подальшому, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 19.06.2019р. дана справа передана судді Побережній О.Д., яка підготовче засідання не призначала та не проводила.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 21.10.2019р. справу передано за підсудністю на розгляд Новодністровського міського суду Чернівецької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2019 р. дана справа передана для розгляду судді Новодністровського міського суду Чернівецької області Цицак В.Л., яка ухвалою від 21.11.2019р. призначила справу до підготовчого засідання.

В судовому засіданні 23 грудня 2019р. позивач ОСОБА_1 позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди із відповідача в розмірі 29273,40 грн. підтримав повністю, а від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 15000, 00 грн. відмовився. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що дійсно поніс витрати, пов`язані із лікуванням вибитого першого верхнього зуба, в підтвердження чого надав рентгенограму наявності імплатна 1.1 зуба, а тому вважав, що справедливим було б стягнення цих коштів із відповідача.

В подальшому, позивач ОСОБА_1 подав письмову заяву від 22.01.2020р., згідно якої позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі: 1048, 40 грн. на придбання ліків та проїзд до місця лікування; 8200, 00 грн. на встановлення протеза та 10700, 00 грн. на встановлення імплантат підтримує, а в іншій частині стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди в розмірі 15000, 00 грн. - не підтримує; просить справу розглядати без його участі (а.с. 86).

В судовому засіданні 23 грудня 2019р. відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позов визнали частково, а саме не заперечували щодо відшкодування витрат на придбання ліків, на проїзд до місця лікування тощо в сумі 1048, 40 грн.; в іншій частині позовних вимог заперечували, посилаючись на завищену вартість протеза та імплантат і зазначаючи, що максимальна сума витрат не повинна була б перевищувати 12-14 тис. грн.

В подальшому, відповідач ОСОБА_2 подав заяву про часткове визнання позову, а саме в частині стягнення 1048, 40 грн. на ліки та оплату проїзду до лікаря; 8200, 00 грн. на встановлення протеза та 10700, 00 грн. на встановлення імплантат; в іншій частині позовні вимоги не визнає; справу просить розглядати у його відсутності та відсутності представника (а.с. 85).

В судовому засіданні 23 грудня 2019р. спеціаліст ОСОБА_4 , залучений до участі у справі судом за клопотанням представника відповідача, пояснив, що дійсно у 2018 році надавав послуги ОСОБА_1 щодо протезування першого верхнього зуба. Вказав, що спочатку позивачу було проведено операцію по підсаджуванню кістки та встановленню імпланта, вартість якої із матеріалами становить 10700, 00 грн. Повідомив, що після цього, орієнтовно через півроку, позивачу було встановлено протез на імплант 1.1 зуба загальною вартістю 8200, 00 грн. При цьому, зазначив, що спочатку було заплановано встановити імплант фірми «STRAUMANN», однак через його високу вартість було прийнято рішення встановити імплант фірми «AbaDent». Підтвердив, що ОСОБА_1 повністю оплатив надані послуги, оплата проводилася готівковими коштами, що підтверджується прибутковими касовими ордерами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши дійсні обставини справи, заслухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні 23 грудня 2019р., дослідивши письмові докази, суд встановив, що згідно вироку Новодністровського міського суду Чернівецької області від 11.05.2017р. по справі №719/114/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Із мотивувальної частини вироку вбачається, що 10 березня 2017р. близько 02 год. 00 хв., перебуваючи поряд із приміщенням магазину «Джерело», що в м. Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», в ході суперечки ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, зокрема, травматичну екстракцію 1-го зуба зверху справа. В межах кримінального провадження цивільний позов ОСОБА_1 судом не розглядався (а.с. 7-8).

В судовому засіданні сторони вказані обставини не заперечували.

Як вбачається із наданої ОСОБА_1 рентгенограми від 17.12.2019р. в останнього наявний імплатн в районі 1.1 зуба (а.с. 75-76).

Згідно довідки лікаря ОСОБА_4 від 10.02.2018р. ОСОБА_1 08.02.2018р. в ділянці 1.1 зуба встановлено імплант фірми «Штрауман», вартість хірургічного втручання та імплантат 20025, 00 грн.; подальше протезування - 7250, 00 грн. (а.с. 14).

Однак, як пояснив в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_4 з огляду на стан ОСОБА_1 фактично останньому було встановлено 07 лютого 2018 року імплант фірми «AbaDent», вартість якого із роботою становить 10700, 00 грн., що підтверджується записами лікаря в медичній карті № 39 за 2018р. та прибутковим касовим ордером № 2 (а.с. 83-84).

05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було також встановлено протез на імплант в ділянці 1.1 зуба, вартість якого із роботою становить 8200, 00 грн., що підтверджується записами лікаря в медичній карті № 39 за 2018р. та квитанцією до прибуткового касового ордера № 3 і прибутковим касовим ордером № 3 (а.с. 16, 83-84).

Враховуючи наведене, не є належним доказом довідка від 10.02.2018р., видана лікарем Кузем О.І. (а.с. 14), як підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на встановлення імплантат та протеза, оскільки, оцінивши її у сукупності із наданими квитанцією та прибутковими касовими ордерами, суд приходить до висновку, що позивач фактично поніс витрати на встановлення імплантат та протеза на загальну суму 18900, 00 грн.

Як вбачається із рецептів від 16.01.2018р., виписаних лікарем ОСОБА_5 , та без дати, виписаних лікарем ОСОБА_4 , ОСОБА_1 було прописано ряд ліків, в тому числі фромілід, реосорбілакт, лоратидин, аскорутин, хлорфілін, етол форт, тощо (а.с. 9-11), на придбання яких останній витратив 568, 15 грн. (а.с. 12).

Також ОСОБА_1 здавав аналізи у медичній лабораторії «Сінево», вартість яких згідно замовлення від 16.01.2018р. становить 210, 00 грн. (а.с. 15).

Як вбачається із наданих квитків ПРАТ «ВОПАС-10599» ОСОБА_1 17 січня 2018р. та 22 лютого 2018 року їздив із Вінниці до ОСОБА_6 , понісши витрати на загальну суму 270, 25 грн. (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У підпункті в) п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що при вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Таким чином, беручи до уваги заяву позивача від 22.01.2020р. (а.с. 86), суд приймає відмову ОСОБА_1 від позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди на суму 9325, 00 грн. та моральної шкоди на суму 15000, 00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, з врахуванням останньої редакції позовних вимог, які підтримує позивач ОСОБА_1 , беручи до уваги повне визнання таких вимог відповідачем ОСОБА_2 , що з огляду на характеризуючі документи щодо останнього (а.с. 57-61) не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем та приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути матеріальну шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 19948, 40 грн.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду справи про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, оскільки відповідач ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи загального захворювання (а.с. 57), то останній також звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Окрім того, оскільки позивач ОСОБА_1 відмовився від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди уже під час судового розгляду справи по суті, то в силу ч. 3 ст. 142 ЦПК України понесені ним витрати не відшкодовуються.

На підставі ст.ст. 1166, 1177, 1195 ЦК України, керуючись Законом України «Про судовий збір», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 2-4, 12-13, 17-18, 76-82, 89, 92, 95, 141-142, 206, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 19948, 40 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень 40 копійок).

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено відповідно до вимог ч. 6 ст. 259 ЦПК України 27 січня 2020 року.

Суддя: