Рішення № 87169086, 27.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року м. Київ № 826/10450/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор Агро» доВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури треті особи про Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області ОСОБА_1 визнання протиправним та скасування рішення від 30.05.2017 № V-002/2017ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор Агро» (далі по тексту також - Позивач або ТОВ «Елеватор Агро») з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту також -Відповідач або ВКДКА), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі по тексту також - Третя особа 1 або КДКА Київської області), ОСОБА_1 (далі по тексту також - Третя особа 2 або ОСОБА_1, адвокат), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-002/2017 від 30.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки спірне рішення суперечить Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є необґрунтованим, прийнятим поверхово, без врахування всіх обставин викладених у скарзі та зауважень, зазначених у спірному рішенні, тож таке рішення підлягає скасуванню.

Представник Відповідача у відзиві на позов зазначив про його безпідставність, вважаючи спірне рішення законним та обґрунтованим, прийнятим Відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням усіх наявних матеріалів та обставин, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження у КДКА регіону та ВКДК, зважаючи на недоведеність факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку і відсутність підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Представник Третьої особи 1 подав суду письмові заперечення на позов, в яких наголосив на його безпідставності та, натомість, на законності, обґрунтованості і вмотивованості спірного рішення вважаючи, що порушення дисциплінарної справи проти адвоката є дискреційними повноваженнями КДКА Київської області, а перевірка скарг на рішення КДКА - дискреційними повноваженнями ВКДКА, що виключає можливість суду надавати правову оцінку змісту самого рішення та перевірки обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення, тож суд лише перевіряє відповідність прийняття спірного рішення встановленій процедурі.

Третя особа 2 письмових пояснень та/або заперечень по суті спору суду не подала.

Розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звертався до КДКА Київської області зі скаргою на поведінку адвоката від 13.07.2015 за вих. № 170, в якій зазначав, що адвокатом ОСОБА_1 допущено дисциплінарний проступок під час звернення зі скаргою до народних депутатів України про порушення ТОВ «Елеватор Агро» вимог законодавства у сфері надання послуг зі зберігання зерна, в якій адвокат повідомляв про порушення підприємством умов зберігання зерна та зазначав про повернення поклажодавцям зерна неналежної якості (невідповідної нормам державних стандартів), оскільки при цьому адвокат діяв без достатньої правової підстави (за відсутності договору про надання правової допомоги); поза сферою своєї спеціалізації; порушуючи Правила адвокатської етики (частину третю статті 11, статтю 14, статтю 50) у відносинах з народними депутатами України, з якими адвокат взаємодіяв начебто в процесі виконання доручення клієнта (іноземних компаній-виробників зерна, які передали своє зерно на зберігання в елеваторі). Окрім того, на думку Позивача, адвокат знехтував принципом законності, порушив вимоги частини першої статті 4, пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та присягу адвоката.

Натомість, адвокатом у письмових поясненнях до вказаної скарги зазначено, що адвокатська контора «Коннов і Созановський», в якій він працює, надавала правову допомогу іноземним юридичним особам, які є бенефіціарами DNS Trust Settlement (ДНС Траст), а саме компанії Blue Radiance Enterprises S.A. (Блу Редіанс Ентерпрайзес Ес.Ей) на підставі договору про надання юридичних послуг від 10.07.2014, компанії SP-Works Electronics S.A. (СП-Воркс Електронікс Ес.Ей) на підставі договору про надання юридичних послуг від 10.07.2014 та компанії 3-Dimentions Art Enterprises S.A. (3-Діменшион Арт Ентерпрайзес Ес.Ей) на підставі договору про надання юридичних послуг від 10.07.2014. При цьому, DNS Trust Settlement (ДНС Траст) володіє 50 % акцій компанії AGREIN HOLDING LIMITED, яка у свою чергу є власником 100 % акцій компаній AGREIN MFNAGEMENT LIMITED, AGREIN FINANCE LIMITED, AGREIN INVESTMENTS LIMITED, тобто компаній групи Агрейн, яка складається зі вказаних іноземних компаній та ряду українських юридичних осіб агросектору, в яких іноземні компанії є учасниками (володіють корпоративними правами). Також, адвокатська контора «Коннов і Созановський» надавала також правову допомогу ОСОБА_3 як трастовому керуючому ДНС Траст на підставі договорів про надання юридичних послуг від 15.10.2014 та від 12.12.2014. Таким чином, на ОСОБА_1 як на адвоката та члена АК «Коннов і Созановський» від вказаних іноземних осіб були видані довіреності на представництво, на підставі яких ним були реалізовані права адвоката, закріплені статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Окрім того, адвоката зазначив, що виключно в інтересах клієнтів та на підставі наданих ними інформації та документів, з метою захисту прав виробників зерна, ним було оформлене відповідне звернення до народного депутата України щодо порушення окремими суб`єктами господарювання законодавства у сфері надання послуг зі зберігання зерна (у тому числі, Позивачем). Виходячи з наведеного, адвокат вважав безпідставними доводи ТОВ «Елеватор Агро», викладені у скарзі від 13.07.2015 за вих. № 170.

На підставі доручення голови КДКА Київської області від 13.08.2015, членом дисциплінарної палати КДКА Київської області було проведено перевірку по матеріалах за вказаної скаргою відносно адвоката ОСОБА_1, за результатами якої складено довідку від 14.09.2015, в якій зафіксовано, що в ході проведеної перевірки відомостей, викладених у скаргах, шляхом вивчення наданих адвокатом письмових пояснень та долучених доказів, проведення бесіди, з`ясовано, що факти викладені в скаргах не містять достатніх відомостей про наявність у поведінці та діяннях адвоката ознак дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим запропоновано дисциплінарній палаті відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката.

За результатом розгляду матеріалів перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 , рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.09.2015 було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 Копія вказаного рішення скеровувалась КДКА Київської області Позивачу та була отримана ним 01.10.2015.

Не погоджуючись з таким рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.09.2015 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , Позивач звертався зі скаргами від 12.10.2015 вих. № 230 та від 11.12.2015 вих. № 273 на вказане рішення до ВКДКА, в яких просив скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.09.2015 та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свої скарги Позивач зазначав, що, по-перше, оскільки на час звернення адвоката зі скаргою на порушення в роботі ТОВ «Елеватор Агро» ним не було укладено договорів про надання правової допомоги безпосередньо з компаніями від імені та в інтересах яких він діяв, то адвокат діяв з порушенням частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 14 Правила адвокатської етики. При цьому, існування договорів про надання правової допомоги, укладених між клієнтами та адвокатською конторою «Коннов і Созановський», в якій працює адвокат, не може підтверджувати наявність належним чином оформлених повноважень адвоката.

По-друге, на думку Позивача, обрання адвокатом способу захисту інтересів довірителів, які не є резидентами України, не мають своїх філій та представництва на території України та ніколи не користувалися послугами ТОВ «Елеватор Агро», шляхом звернення зі скаргою на роботу елеватора, що охоплювала зауваження технічного і технологічного характеру в діяльності підприємства, - виходить за межі спеціалізації адвоката, свідчить про безумовне перевищення адвокатом своїх професійних повноважень та є втручанням у господарську діяльність ТОВ «Елеватор Агро», що призвело до приниження ділової репутації Позивача, внаслідок перевірок, викликаних відповідною згаданою поведінкою (діями адвоката).

За результатами розгляду вказаних скарг Позивача, рішенням ВКДКА від 26.05.2016 було скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.09.2015 та направлено справу до КДКА Київської області для нового розгляду зі стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що КДКА Київської області під час прийняття зазначеного рішення не було вжито достатніх заходів для повного з`ясування фактичних обставин справи, а саме не було подано запитів до народних депутатів з приводу отримання та належної оцінки звернень адвоката. Разом з тим, ВКДКА у рішенні від 26.05.2016 зазначено, що твердження скаржників про те, що адвокат діяв без належних повноважень спростовується наявними довіреностями та положеннями статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою закріплено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, у тому числі, довіреність. Такі висновки чи рішення ВКДКА від 26.05.2016 у відповідній частині Позивачем до суду не оскаржувались.

В рамках нового розгляду, враховуючи зауваження ВКДКА, викладені у рішенні від 26.05.2016, на підставі доручення голови КДКА Київської області від 05.07.2016, членом дисциплінарної палати КДКА Київської області було проведено перевірку відомостей, викладених у скаргах Позивача та ТОВ «Сервіс Грейн» стосовно адвоката ОСОБА_1, за результатами якої складено довідку від 21.12.2016 про відсутність у поведінці та діяннях адвоката ознак дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим запропоновано дисциплінарній палаті прийняти рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката.

Відповідно, рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.12.2016 було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підстав.

Не погоджуючись з таким рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.12.2016 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , Позивач звернувся до ВКДКА зі скаргою на вказане рішення, в якій просив скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.12.2016 та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

Рішенням ВКДКА № V-002/2017 від 30.05.2017 скарга Позивача на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.12.2016 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 залишена без задоволення, а відповідне рішення КДКА Київської області від 23.12.2016 - залишене без змін.

Вважаючи таке рішення Відповідача № V-002/2017 від 30.05.2017 протиправним, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його скасування, оскільки на його думку, в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку, що викладено у вищенаведених скаргах.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуваннях усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Для вирішенні спірних правовідносин судом застосовано, зокрема, норми Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі також - Закон № 5076-VI) та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 № 120 (у редакції від 26.06.2019 № 73) (далі також - Положення), у тому числі у редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин (прийняття спірного рішення).

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 5076-VI визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з частинами першою, третьою статті 4 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

За приписами статті 20 Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Статтею 23 Закону № 5076-VI закріплені гарантії адвокатської діяльності, а саме професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності (пункт 1 частини першої); забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов`язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом (пункт 2 частини першої); забороняється втручання у правову позицію адвоката (пункт 11 частини першої); не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов`язки адвоката (пункт 15 частини першої); забороняється ототожнення адвоката з клієнтом (пункт 16 частини першої); дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку (пункт 17 частини першої).

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У взаємозв`язку з наведеними нормами, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є адвокатом та на момент виникнення спірних правовідносин був членом адвокатського об`єднання «Коннов і Созановський», яке надавало правову допомогу іноземним юридичним компаніям Blue Radiance Enterprises S.A., SP-Works Electronics S.A., 3-Dimentions Art Enterprises S.A., які довіреностями уповноважили адвоката ОСОБА_1 на представництво інтересів (перед будь-якими державними органами та/або перед посадовими особами, у тому числі вести листування), що спростовує доводи Позивача про те, що адвокат діяв без достатньої правової підстави.

Згідно з частинами першою та другою статті 33, частинами першою та другою статті 34 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 36, статті 37, статті 38 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, згідно з пунктом 7 Положення, адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (пункт 32 Положення).

За приписами частин першої, третьої статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Згідно зі статтею 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Відповідно до часин першої, четвертої, п`ятої, сьомої статі 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, окрім іншого, розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

За приписами пункту 38 Положення, скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА . Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключення з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів. Копія рішення ВКДКА надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 7 - 10 робочих днів з дня прийняття рішення.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та враховуючи, що Позивачем у заявленому позові не наведено процедурних порушень при прийнятті спірного рішення, судом не встановлено обставин недотримання Відповідачем закріплених процесуальним законом критеріїв під час прийняття рішення № V-002/2017 від 30.05.2017, що виключає підстави ставити під сумнів правомірність такого рішення.

Окрім того, виходячи з системного аналізу наведених норм і обставин справи, а також правових підстав прийняття Відповідачем рішення № V-002/2017 від 30.05.2017 (тобто його змісту) та наявних в матеріалах справи доказів, суд погоджується з позицією Відповідача щодо відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, оскільки Позивачем як скаржником не було належним чином доведено зворотного.

При цьому, належними та допустимими доказами спростовані доводи Позивача про те, що адвокат діяв без достатньої правової підстави та поза сферою своєї спеціалізації. Так, зокрема, рішенням апеляційного суду міста Києва від 13.10.2016 у справі № 760/19654/15-ц встановлено, що адвокат підписуючи звернення на ім`я народного депутата України діяв не від власного імені, а від імені та в інтересах своїх довірителів як адвокат АК «Коннов і Созановський» на підставі укладених з клієнтами договорів про надання юридичних послуг і відповідних довіреностей. Також зазначеним судовим рішенням констатовано, що відсутні докази наявності порушення адвокатом положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що б давало підстави вважати саме адвоката (а не організації, інтереси яких він представляв як адвокат) особою, яка поширила недостовірну інформацію (у тому числі щодо Позивача).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши та надавши об`єктивну правову оцінку матеріалам справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, Відповідач належним чином виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 241-247, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор Агро» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович