Ухвала суду № 87168880, 22.01.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1719/19 1-кс/335/327/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І, за участю секретаря судового засідання Косатої М.А., розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП України в Запорізькій області Москаленко А.О. про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000005 від 05.01.2019, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором про арешт майна, яке мотивоване наступним.

У провадженні Комунарського ВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080000000005 від 05.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , у невстановлений в ході досудового слідства час познайомилась із невстановленими особами, які перебували на території Турецької Республіки, з якими ОСОБА_1 вступила у попередню змову на вчинення дій, спрямованих на вербуванням і переміщення на територію Турецької Республіки місцевих дівчат з корисливою метою отримання коштів за їх подальшу передачу та особистого збагачення за рахунок їх подальшої сексуальної експлуатації.

Розглядаючи будь-яку дівчину як потенційний об`єкт вербування для наступної передачі, ОСОБА_1 , отримавши від невстановлених осіб рекомендації по вербуванню, враховувала морально-вольові якості дівчат, їх характер, зовнішні дані, рівень розвитку, схильності та інші риси, властиві їх віку, матеріальний та сімейний стан. Під час вербування пропонувала дівчатам високооплачувану роботу і заняття проституцією на вигідних умовах, при цьому приховуючи реальні умови, які б спричинили їх відмову від виїзду з України. Зокрема розповідала про вигідні умови праці, що значно покращать матеріальний стан дівчат за рахунок заняття проституцією. Запевняла дівчат, що сутенери будуть оплачувати проживання, харчування, тощо, а у разі не бажання у подальшому займатися проституцією, вони безперешкодно можуть повернутися додому.

У подальшому, ОСОБА_1 згідно відведеної їй ролі мала вербувати осіб жіночої статі з метою сексуальної експлуатації за кордоном за матеріальну винагороду, надсилати їх фотографії невстановленим особам, які у свою чергу узгоджувала кандидатури для сексуальної експлуатації, організовували зустрічі в аеропорту та оформлювали виїзні документи для знаходження у Турецькій Республіці.

Так, 30 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний намір направлений на вербування людини з метою сексуальної експлуатації з використанням її уразливого стану, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, під час телефонної розмови з ОСОБА_2 роз`яснила деякі подробиці та умови виїзду до Республіки Туреччина для надання сексуальних послуг за плату, при цьому остання повідомила про своє неповноліття, однак ОСОБА_1 цей факт не зупинив та попрохала надіслати їй фотокартки для погодження кандидатури. В ході подальшої телефонної розмови, ОСОБА_1 повідомила неповнолітній ОСОБА_2 , що її кандидатура схвалена та домовилась про особисту зустріч, для роз`яснення подробиці виїзду до Республіки Туреччина для надання сексуальних послуг за плату, яка у подальшому відбулась приблизно о 14 годині 00 хвилин 17.01.2020 поблизу Центрального автовокзалу м. Запоріжжя по пр. Соборному у м. Запоріжжі.

У призначений час ОСОБА_2 зустрілася з ОСОБА_1 у вказаному місці, де остання, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є неповнолітньою та внаслідок збігу тяжких матеріальних обставин, викликаних її скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, після чого, переконавшись, що вона перебуває в уразливому стані, усвідомлюючи цю обставину, умисно використовуючи її у своїх протиправних цілях запропонувала останній роботу повією за межами України. При цьому, ОСОБА_1 роз`яснила ОСОБА_2 умови проживання та праці, а також розміри оплати у розмірі 500 доларів США за надання нею сексуальних послуг клієнтам за добу, а також запевнила, що усі витрати по оформленню виїзних документів до Турецької Республіки несе вона та невстановлена особа, поставивши тим самим потерпілу у залежне від неї матеріальне положення.

Так, ОСОБА_1 у невстановлений час для себе та неповнолітньої ОСОБА_2 було придбано електронний авіаквиток сполученням «Запоріжжя-Стамбул» на 19.01.2020, виліт о 12 годині 00 хвилин, який був надісланий на мобільний телефон неповнолітній ОСОБА_2 .

У подальшому 19.01.2020, приблизно о 12 годині 00 хвилин, неповнолітня ОСОБА_2 прибула до місця проходження контролю служби авіаційної безпеки КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, де на неї чекала ОСОБА_1 , для подальшої посадки на літак рейсом з вильотом о 15 годині 00 хвилин 19.01.2020 до м. Стамбул Турецької Республіки, пройшла реєстрацію та зону митного контролю.

19.01.2020 о 12 годині 17 хвилин в порядку ст. 208 КПК України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Тольяті, Самарської обл., Російської Федерації, українку, громадянку України, яка має середню освіту, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, було затримано за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України. Під час проведення поверхневого обшуку затриманої було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Huawei», в корпусі чорного кольору, імей: НОМЕР_1 ;

- грошові кошти у загальному розмірі 34 грн. (5 купюр номіналом по 1 грн., 2 купюрі номіналом по 2 грн., 1 купюра номіналом 5 грн., 1 купюра номіналом 20 грн.);

- свідоцтво про народження І- НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 ;

- свідоцтво про народження І- НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_4 ;

- паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , НОМЕР_9 , виданий Камянсько-Дніпровським РС УДМС України в Запорізькій області 13.12.2014;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_6 , виданий 10.05.2019;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_10 , виданий 27.08.2018;

- авіаквиток «Pegasus»на ім`я ОСОБА_2 ;

- авіаквиток «Pegasus»на ім`я ОСОБА_1 ;

- два товарних чека.

Слідчий посилаючись на те, що майно, яке було виявлено та вилучено у затриманої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході затримання останньої 19.01.2020 року в порядку ст. 208 КПК України, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Комунарського ВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080000000005 від 05.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

19.01.2020 о 12 годині 17 хвилин під час досудового розслідування кримінального провадження №12019080000000005 в порядку ст. 208 КПК України було затримано гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Під час затримання ОСОБА_1 у останньої було виявлено та вилучене майно, згідно переліку, який зазначено в протоколі затримання особи від 19.01.2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно із ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 діючого КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на: мобільний телефон «Huawei», в корпусі чорного кольору, імей: НОМЕР_1 ; грошові кошти у загальному розмірі 34 грн. (5 купюр номіналом по 1 грн., 2 купюрі номіналом по 2 грн., 1 купюра номіналом 5 грн., 1 купюра номіналом 20 грн.); паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , НОМЕР_9 , виданий Камянсько-Дніпровським РС УДМС України в Запорізькій області 13.12.2014; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_8 , виданий 27.08.2018; авіаквиток «Pegasus»на ім`я ОСОБА_2 ; авіаквиток «Pegasus»на ім`я ОСОБА_1 ; два товарних чека, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, та метою такого арешту є збереження речових доказів.

В задоволенні решти вимог клопотання слід відмовити оскільки жодних доказів того, що вилучене майно має значення для вирішення кримінального провадження, є речовим доказом по справі та відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 КПК України, матеріали клопотання не містять.

Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 19.01.2020 року у затриманої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході затримання останньої в порядку ст. 208 КПК України, а саме:

- мобільний телефон «Huawei», в корпусі чорного кольору, імей: НОМЕР_1 ;

- грошові кошти у загальному розмірі 34 грн. (5 купюр номіналом по 1 грн., 2 купюрі номіналом по 2 грн., 1 купюра номіналом 5 грн., 1 купюра номіналом 20 грн.);

- паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , НОМЕР_9 , виданий Камянсько-Дніпровським РС УДМС України в Запорізькій області 13.12.2014;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_10 , виданий 27.08.2018;

- авіаквиток «Pegasus»на ім`я ОСОБА_2 ;

- авіаквиток «Pegasus»на ім`я ОСОБА_1 ;

- два товарних чека.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Н.І.Рибалко