Ухвала суду № 87168809, 27.01.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.01.2020

Справа № 320/8116/18

Провадження 1-кп/937/174/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строків запобіжного заходу

27 січня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

судді - Колодіної Л.В.,

судді - Купавської Н.М.,

за участю секретаря - Прозорової Т.О.,

за участю прокурора - Гончар Д.С.,

за участю адвоката обвинуваченого - Чеботар Н.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаних кримінальних проваджень № 12018080140002134, № 12018080140003132 за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, з середньою освітою, не працюючого, інваліда 3-ї групи, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебувають об`єднані обвинувальні акти від 28.09.2018 року та від 30.10.2018 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.

Ухвалою суду ОСОБА_1 було продовжено застосування обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 10.02.2020 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 застосування обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце мешкання у певний період та застосування електронних засобів контролю строком на 2 місяці у зв`язку з тим, що судове провадження не було завершене до його спливу та обвинуваченому оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, не встановлено.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 про продовження йому обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці не заперечував, та просив визначити йому час, в період якого він може покидати оселю, а саме з 07-00 до 20-00 години, оскільки він є інвалідом, мешкає сам, та йому потрібного виходити з дому щоб працювати та купувати собі продукти харчування.

Адвокат обвинуваченого Чеботар Н.А. в судовому засіданні підтримала думку свого підзахисного та не заперечувала проти продовження обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, та просила визначити ОСОБА_1 час, в період якого він може покидати оселю.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів кримінального провадження, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт в судовому засіданні не встановлено. Таким чином з метою запобігання ухилення від кримінального покарання, колегія суддів дійшла до висновку про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.

Згідно ч.1,2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.195 КПК України, застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

Відповідно до приписів ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Беручи до уваги вищевикладене, прокурором доведено необхідність продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в присутності обвинуваченого у зв`язку з тим, що судове провадження не було завершене до його спливу, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє обвинуваченого можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк застосування домашнього арешту на два місяці із застосування електронних засобів контролю та забороною покидати місце мешкання у певний період часу, та покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 таких обов`язків: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора та суду, в залежності від стадії розгляду кримінального провадження за першою вимогою; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками кримінального провадження; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 177, 178, 331, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Мелітопольського місцевої прокуратури Гончар Д.С. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною покидати місце мешкання у період часу з 17-00 годин до 07-00 годин, строком на два місяці (шістдесят днів), із застосування електронних засобів контролю до 13 годин 50 хвилин 27 березня 2020 року.

Строк домашнього арешту та застосування обов`язків обчислювати з 13 години 50 хвилин 27 січня 2020 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-прибувати до слідчого, прокурора та суду, в залежності від стадії розгляду кримінального провадження за першою вимогою;

-утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками кримінального провадження;

-носити електронний засіб контролю.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. Крім того у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Л. В. Колодіна

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Н. М. Купавська