Ухвала суду № 87168462, 23.01.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5572/19

1-кп/310/173/20

УХВАЛА

23 січня 2020 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

суддів Богомолової Л.В., Дністрян О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурорів Фоміна Г.В., Власова І.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Бубнова Д.Ю.,

представника потерпілих Пшенічного І.А.,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

захисників Горб Ю.В.,

Козлова О.Ю.,

Кравцова В.М.,

Прокопцева С.В.,

Плотниченка М.М.,

Сивової Я.В.,

Тертишної К.О.,

Чернявського Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду Запорізької області клопотання захисника ОСОБА_6 адвоката Козлова Олександра Юрійовича, захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката Сивової Яни Віталіївни про скасування арешту майна та захисника ОСОБА_4 адвоката Кравцова Вадима Миколайовича про скасування заходів забезпечення кримінального провадження по кримінальному провадженню,внесеному 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588,

встановила:

В Бердянському міськрайонному суді Запорізької області розглядається кримінальне провадження, внесене 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом Козловим О.Ю. було заявлено клопотання про скасування арешту майна, належного ОСОБА_6 , вилученого 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля марки «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (республіка Польща), накладеного на підставі ухвали слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року, оскільки це майно експертами не досліджувалось, відсутні підстави вважати, що воно є речовим доказом у кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПК України, крім того, прокурор в судовому засіданні зазначав, що майно, вилучене 31 липня 2018 року при огляді автомобіля марки «Мазда 6» не буде використовуватись в якості доказів у кримінальному провадженні. Просив скасувати арешт та зобов`язати слідчого передати майно адвокату.

Крім того, захисник обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвокат Сивова Я.В. заявила клопотання про скасування арешту майна, належного ОСОБА_14 , вилученого 01 серпня 2018 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного на підставі ухвали слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2018 року, та майна, належного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вилученого 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля марки «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Польща), накладеного на підставі ухвали слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року, оскільки вилучене майно не має доказового значення у даному кримінальному провадженні, внаслідок чого відсутня потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вилученого в ході обшуків майна. Крім зазначеного, просила зобов`язати слідчого передати їй вказане в клопотанні майно.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом Кравцовим В.М. було заявлено клопотання про скасування арешту майна, належного ОСОБА_4 , а саме - вилученого в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , накладеного згідно ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2018 року; вилученого в ході обшуку автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», реєстраційний номер НОМЕР_3 , накладеного на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2018 року. Клопотання мотивоване тим, що подальший арешт вказаного майна є нерозумним та неспівмірним із завданнями кримінального провадження з огляду на наступне. В судовому засіданні 22 січня 2020 року стороною обвинувачення зазначено, що жодна вилучена річ, майно та документи, вилучені у ОСОБА_4 , не будуть використані в якості доказів, через що майно не має ознак доказів по кримінальному провадженню. Сторона захисту також не має наміру використовувати дане майно в якості доказів по справі, в зв`язку із чим відпала необхідність у арешті цього майна.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 підтримали клопотання своїх захисників.

Прокурори Фомін Г.В., Власов І.О., потерпіла ОСОБА_1 , її представник Бубнов Д.Ю. та представник потерпілих Пшеничний І.А. просили в задоволенні клопотань відмовити, оскільки зазначене в клопотаннях майно може бути об`єктом можливої конфіскації та має значення для вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Крім того, прокурор Фомін Г.В. зазначив, що вказане майно речовими доказами по кримінальному провадженню не визнавалось.

Інші учасники кримінального провадження вищевказані клопотання підтримали.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегією суддів було встановлено наступне.

П. 2 ч. 5 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави застосування арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2018 року було накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 ; від 24 вересня 2018 року було накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Ухвалами слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року було накладено арешт на майно, вилучене 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля марки «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (республіка Польща); від 04 серпня 2018 року було накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

З вказаних ухвал вбачається, що підставою арешту зазначеного в них майна є збереження речових доказів у відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

У відповідності з реєстром матеріалів досудового розслідування по даному кримінальному провадженню постанови про визнання речовими доказами майна, на яке було накладено арешт у відповідності з вищезазначеними ухвалами, органом досудового розслідування не приймались. Вказане було підтверджено прокурором під час судового розгляду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Ст.ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-П). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series А № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А № 98).

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Відповідно доп. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. При цьому даний захід забезпечення кримінального провадження може застосовуватися згідно з п. 2 ч. З ст. 132 КПК України лише у разі, якщо слідчий, прокурор доведе потреби досудового розслідування у такому ступені втручання у права особи розпоряджатися своєю власністю.

Оскільки майно, зазначене в клопотаннях захисників Козлова О.Ю., Сивової Я.В., Кравцова В.М., на яке накладено арешт ухвалами слідчих суддів від 02 серпня, 04 серпня, 20 вересня та 24 вересня 2018 року, речовими доказами не визнавалось, потреба в забезпеченні кримінального провадження шляхом арешту на майно, накладеного з метою збереження речових доказів, на даний час відпала.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування арештів майна, накладених зазначеними ухвалами слідчих суддів.

Клопотання адвокатів Козлова О.Ю. та Сивової Я.В. в частині зобов`язання слідчого передати арештоване майно захисникам не підлягають задоволенню, оскільки вирішення даного питання не регулюються нормами КПК України.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 174, 369-372 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Клопотання захисника ОСОБА_6 адвоката Козлова Олександра Юрійовича про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт на майно, яке належить ОСОБА_6 , вилучене 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля марки «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (республіка Польща), накладений на підставі ухвали слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року.

Клопотання захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката Сивової Яни Віталіївни про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт на майно, вилучене 01 серпня 2018 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2018 року.

Скасувати арешт на майно, яке належить ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вилучене 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля марки «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Польща), накладений на підставі ухвали слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року.

Клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката Кравцова Вадима Миколайовича про скасування заходів забезпечення кримінального провадження задовольнити.

Скасувати арешт на майно, вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2018 року.

Скасувати арешт на майно, вилучене в ході обшуку автомобіля «ToyotaLandCruiser200», реєстраційний номер НОМЕР_3 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2018 року.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О.М. Вірченко

Л.В. Богомолова

О.М. Дністрян