Рішення № 87167784, 24.01.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/6670/19

Провадження №2/265/314/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Мельник І. Г.,

за участю секретаря судового засідання Муратової Д.К.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк», Новоазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування виконавчого напису нотаріусу та знаття арешту, третя особа: Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Загороднюк О.С.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ПАТ «Вектор Банк», Новоазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування виконавчого напису нотаріусу та знаття арешту.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що 19.12.2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, АППБ «Аваль» і позивачка уклали договір іпотеки, предметом якого виступав жилий будинок АДРЕСА_1 . Майно належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 26.10.2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, спадкоємців, які б прийняли спадщину після його смерті не має, тому позивач звернулася до суду про припинення іпотеки. 20.12.2017 року ухвалою суду проведено заміну кредитора у зобов`язанні із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «Вектор Банк». 11.04.2018 року рішенням суду була припинена іпотека, якою був обтяжений будинок, належний позивачці.

Однак, арешт, накладений державним виконавцем Новоазовського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області на все рухоме та нерухоме майно, належне позивачці, останній не знімає, мотивуючи наявністю виконавчого напису нотаріуса № б/н, виданого 19.10.2007 року про стягнення суми боргу у розмірі 135409, 37 гривень.

Позивач вважає, що державна виконавча служба, відповідно до Закону України «Про іпотеку», не має правових підстав для відмови у зняті арешту, оскільки є рішення суду про припинення договору іпотеки, якою був обтяжений, належний їй будинок. Внаслідок чого просила суд скасувати виконавчий напис б/н, виданий 19.10.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Загороднюк О.С. про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 135409,37 гривень та зняття арешту з жилого будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 30 вересня 2019 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року підготовче судове засідання було продовжено.

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року закрите підготовче провадження та справа призначена до розгляду в загальному позовному провадженні.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Мацегора К.Ф. надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягали.

Третя особа приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Загороднюк О.С. надала суду заяву, в якій зазначила, що її діяльність як приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу припинена наказом ГТУЮ у Донецькій області № 35/2 від 03.03.2015 року, просила розглянути справу за її відсутністю (а.с.28-29).

На підставі ст. 247 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволення позовних вимог позивача за наступних підстав.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5(далі - Порядок).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України від 02.09.1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (надалі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п.1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп.2.1 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Як вбачається із матеріалів справи 19.12.2005 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0085/82/94747, за яким боржнику були надані кредитні кошти у сумі 142000 грн. до 19.12.2010 року зі сплатою 19% річних за користування ними. 19.12.2005 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 19.12.2005 року між АППБ «Аваль» та позивачкою було укладено договір іпотеки знаходиться № 014/11-186/94747, за яким предметом іпотеки визначено жилий будинок АДРЕСА_1 , що складається з будинку літ. Н, огорожі 1, мощення 1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2005 року, посвідченого нотаріально, накладенням нотаріусом заборони на відчуження такого нерухомого майна до припинення договору іпотеки.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду від 11.04.2018 року за позовом ОСОБА_1 , іпотека, якою був обтяжений жилий будинок з усіма господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ), який складається з будинку літ. А-1, нежитлової прибудови літ. А-1, літньої кухні літ. В, колодязя літ. Г, огорожі 1, мощення 1, що зафіксовано у договорі іпотеки № 014/11-186/94747 від 19.12.2005 року, укладеного між АППБ «Аваль» та ОСОБА_1 , припинена.

З листа Новоазовського районного відділу державної виконавчої служби від 09.11.2018 року вбачається, що у відділені на виконанні знаходилися виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за № 5206613 відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса № б/н виданого 19.10.2007 року про стягнення суми боргу у розмірі 135409,37 грн. та виконавче провадження за № 32631031, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-129/11 виданого 06.04.2011 року про стягнення витрат на ІТЗ у розмірі 37,00 грн. та судового збору у розмірі 8,50 грн., які завершені на підставі п.9 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

На виконанні у Відділу також знаходились виконавчі провадження: 1) за № 36048373 з примусового виконання судового наказу № 2н-0535/399, виданого 15.10.2012 року Новоазовським районним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Маріупольгаз» боргу у розмірі 2863, 14 грн.; 2) за № 43083415 з примусового виконання судового наказу № 2н/269/1511 виданого 16.02.2014 року Совєтським районним судом м. Макіївки про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Макіївкагаз» боргу в розмірі 1204,01 грн., які завершені на підставі п.9 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», та на теперішній час, разом з виконавчим збором та витратами на проведення виконавчих дій, не сплачені.

З урахуванням викладеного, державний виконавець зазначає, що зняти арешт, накладений на майно боржника, та скасувати усі інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення у виконавчих провадженнях неможливо (а.с.8-9).

З листа Новоазовського районного відділу державної виконавчої служби від 20.05.2019 року вбачається, що у відділені за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень, на виконанні відсутній виконавчий напис б/н від 19.10.2007 року, згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на виконанні перебувало виконавче провадження ВП № 24760432 з примусового виконання виконавчого напису б/н від 19.10.2007 року (а.с.10).

Листом від 13.09.2019 року Новоазовського районного відділу державної виконавчої служби, останній повідомив, про неможливість зняття арешту, накладеного на майно боржника - ОСОБА_1 та скасувати усі інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення у виконавчому провадженні, оскільки не надано підтверджуючих документів про скасування виконавчого напису нотаріуса № б/н виданого 19.10.2007 року про стягнення суми боргу у розмірі 135 409,37 грн. (а.с.11).

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі постанови ВДВС Новоазовського РУЮ про відкриття виконавчого провадження, 25789638 від 14.03.2011 року, накладений арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що виконавчий напис б\н, виданий 19.10.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Загороднюк О.С. про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 135 409,37 гривень, в матеріалах справи відсутній. З інформації Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта маються відомості про накладення арешту 13.04.2011 році на все нерухоме майно ОСОБА_1 , на підставі постанови ВДВС Новоазовського РУЮ про відкриття виконавчого провадження, 25789638 від 14.03.2011 року. Відомостей про накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , належний позивачці, у зв`язку з наявністю виконавчого напису про стягнення суми боргу, не має.

Отже відсутність достовірних відомостей щодо існування виконавчого напису, відкриття за даним виконавчим написом державним виконавцем виконавчого провадження та накладення арешту, свідчить про недоведеність тверджень позивачки ОСОБА_1 щодо порушення її прав як власника за наявністю вказаної заборони.

Згідно ч.1,6,7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розпорядившись своїми процесуальними правами щодо подання доказів на власний розсуд позивач не надала суду достовірних доказів на підтвердження обставин за наявності яких можливо задоволення таких вимог, зокрема про наявність виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення суми боргу та постанови державного виконавця про накладення арешту в рамках виконання виконавчого напису, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенню позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк», Новоазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування виконавчого напису нотаріусу та знаття арешту, третя особа: Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Загороднюк О.С. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_2;

Відповідач - ПАТ «Вектор Банк», ЄДРПОУ 39037656, юридична адреса: м. Київ, вулиця Тарасівська,9;

Відповідач: Новоазовський районний відділ ДВС Головного Територіального управління юстиції у Донецькій області, юридична адреса: 87517, м. Маріуполь Донецької області, провулок Дніпропетровський, 15.

Третя особа: Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Загороднюк О.С., юридична адреса: 21050, м. Вінниця, вулиця Соборна, будинок 44, офіс 2, тел.: (0432) 50-27-12.

Суддя І.Г.Мельник