
Справа № 236/249/20
Провадження № 1-кс/236/45/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2020 року м. Лиман
Слідчий суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Бєлоусов А.Є., при секретарі Безорчук А.О., за участю слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області старшого лейтенанта поліції Зимоглядчук Д.А., третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_1 , користувача майна - неповнолітнього ОСОБА_2 (законним представником якого є ОСОБА_1 ), розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області клопотання слідчого про арешт майна - речових доказів у кримінальному провадженні № 12020050420000027 від 09.01.2020 року,
ВСТАНОВИВ:
20.01.2020 року до суду надійшло клопотання слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області старшого лейтенанта поліції Зимоглядчук Д.А., погоджене з прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12020050420000027 від 09.01.2020 року, правова кваліфікація - ч.1 ст. 185 КК України.
Слідчий вказує, що Лиманським відділенням поліції здійснюється досудове розслідування за фактом викрадення невстановленою особою 11.12.2019 року з банківської картки ОСОБА_3 № НОМЕР_1 , емітованої АТ КБ «ПриватБанк», грошових коштів на суму 1640,00 грн..
Допитаний під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що він має встановлену інвалідність ІІІ групи, отримує у зв`язку з цим щомісяця соціальну виплату в розмірі 1640,00 грн., кошти надходять на його банківську картку, емітовану АТ КБ «ПриватБанк». Через незадовільний стан свого здоров`я він надає можливість користуватись вказаною банківською карткою своїй співмешканці ОСОБА_4 .. Остання 09.01.2020 року з відома ОСОБА_3 та за його дорученням повинна була зняти кошти з картки 09.01.2020 року, однак при використанні банкомату виявила відсутність коштів на вказаній картці. Потерпілий не зміг вказати на осіб, котрі могли б бути причетними до незаконного викрадення коштів з його банківської картки. ОСОБА_3 надав слідчому виписку зі свого банківського рахунку, з котрої вбачається, що 10.12.2019 року на картку надійшли кошти (соціальна виплата) в розмірі 1638,00 грн.,того ж дня невстановленою особою були здійснені 35 операцій щодо списання коштів з рахунку (розміри відрахованих коштів становили від 5 грн. до 120 грн., кошти використані на оплату товарів/послуг у мережі Інтернет).
Свідок ОСОБА_4 під час допиту пояснила, що 05.12.2019 року до її неповнолітнього сина ОСОБА_5 прийшов неповнолітній приятель ОСОБА_2 . Останній попросив ОСОБА_5 поповнити йому рахунок оператора мобільного зв`язку на 10 грн., син свідка погодився і попросив ОСОБА_4 використати для цього банківську картку ОСОБА_3 ОСОБА_4 передала ОСОБА_5 для користування банківську картку потерпілого. Під час поповнення мобільного телефону ОСОБА_2 останній сфотографував зазначену картку, свідок була обурена таким вчинком, зробила зауваження і попросила Микиту видалити фотографії, той погодився. 09.01.2020 року свідок виявила відсутність коштів на банківській картці ОСОБА_3 на суму 1640,00 грн.. ОСОБА_4 висловила припущення про можливу причетність до незаконного списання коштів з рахунку неповнолітнього ОСОБА_2 .
Слідчим було встановлено особу неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий мешкає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 в присутності свого законного представника - ОСОБА_1 підтвердив слідчому, що він дійсно просив свого приятеля ОСОБА_5 поповнити йому рахунок оператора мобільного зв`язку; для цього ОСОБА_5 з дозволу його матері - ОСОБА_4 використав банківську картку, належну ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 здійснював поповнення за допомогою додатку «My Vodafone»,в один із розділів додатку він заніс дані про номер банківської картки ОСОБА_3 , строк дії та CVV- код картки, зберіг усі реквізити карки у своєму телефоні. В подальшому він, отримавши у такий спосіб доступ до картки ОСОБА_3 , за допомогою коштів з неї здійснив оплату «ігрової валюти» в мобільних іграх з назвами «Аватарія», «Clash Royal», «Standoff 2». Про використання ним коштів з чужої банківської картки він нікому не повідомляв, вирішивши залишити це у таємниці.
16.01.2020 року мати неповнолітнього ОСОБА_2 – ОСОБА_1 добровільно видала працівникам поліції для огляду мобільний телефон марки «Samsung» моделі SM-A105F, серійний номер НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору. Додатково ОСОБА_1 пояснила, що вказаний телефон було придбано нею та передано для використання своєму неповнолітньому сину ОСОБА_2. ОСОБА_2 пояснив слідчому, що саме цей телефон він використовував для здійснення доступу до грошових коштів на картці,належній потерпілому ОСОБА_3 ..
Після проведення процесуальних дій слідчим було вилучено у ОСОБА_1 вказаний мобільний телефон, SIM-карту оператора мобільного зв`язку, карту пам`яті до телефону, чохол для телефону з полімерних матеріалів.
Вилучене майно було визнано слідчим речовими доказами (постанова від 16.01.2020 року) та поміщено до камери зберігання речових доказів Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області (за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Свободи, буд.27).
З огляду на таке, слідчий просить накласти арешт на вказане майно шляхом встановлення заборони відчужувати, розпоряджатися, будь-яким чином користуватися вказаним майном, оскільки це майно є речовим доказом, має суттєве значення для справи, використовувалось як знаряддя скоєння правопорушення.
В судовому засіданні 21.01.2020 року слідчий Зимоглядчук Д.А., яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12020050420000027 від 09.01.2020 року у складі групи слідчих, підтримала розглядуване клопотання, просила його задовольнити та накласти арешт на вказане майно, визнане речовими доказами у кримінальному провадженні; на підтримання своєї позиції слідчим наведені аргументи, аналогічні викладеним у клопотанні.
Власниця майна ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила факт придбання нею влітку 2019 року мобільного телефону марки «Samsung» моделі SM-A105F, SIM-карти оператора мобільного зв`язку, карти пам`яті до телефону, чохла для телефону з полімерних матеріалів, надання вказаного майна для користування своєму неповнолітньому сину ОСОБА_2 . Власниця майна вирішення питання про його арешт залишила на розсуд суду.
Неповнолітній користувач майна ОСОБА_2 в присутності свого законного представника підтвердив свою причетність до неправомірного використання коштів з банківської картки ОСОБА_3 без згоди чи дозволу останнього, вказав на використання ним саме телефону марки «Samsung» моделі SM-A105F, додатково зазначив, що, на його думку, немає необхідності арештовувати та вилучати майно, оскільки вся інформація про здійснені грошові операції збережена в мережі Інтернет, в мобільних додатках, в ігрових акаунтах, і легко може бути перевірена слідчим.
Вислухавши думку присутніх учасників судового розгляду, дослідивши клопотання слідчого про арешт майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Лиманським відділенням поліції здійснюється досудове розслідування за фактом викрадення невстановленою особою 11.12.2019 року з банківської картки ОСОБА_3 № НОМЕР_1 , емітованої АТ КБ «ПриватБанк», грошових коштів на суму 1640,00 грн. (витяг з ЄРДР № 12020050420000027 від 09.01.2020 року, а.с.6).
Допитаний під час досудового розслідування 10.01.2020 року потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що він має встановлену інвалідність ІІІ групи, отримує у зв`язку з цим щомісяця соціальну виплату в розмірі 1640,00 грн., кошти надходять на його банківську картку, емітовану АТ КБ «ПриватБанк». Через незадовільний стан свого здоров`я він надає можливість користуватись вказаною банківською карткою своїй співмешканці ОСОБА_4 .. Остання 09.01.2020 року з відома ОСОБА_3 та за його дорученням повинна була зняти кошти з картки 09.01.2020 року, однак при використанні банкомату виявила відсутність коштів на вказаній картці (а.с.9). Потерпілий не зміг вказати на осіб, котрі могли б бути причетними до незаконного викрадення коштів з його банківської картки. ОСОБА_3 надав слідчому виписку зі свого банківського рахунку, з котрої вбачається, що 10.12.2019 року на картку надійшли кошти (соціальна виплата) в розмірі 1638,00 грн.,того ж дня невстановленою особою були здійснені 35 операцій щодо списання коштів з рахунку (розміри відрахованих коштів становили від 5 грн. до 120 грн., кошти використані на оплату товарів/послуг у мережі Інтернет) (а.с.11-14).
Свідок ОСОБА_4 під час 10.01.2020 року допиту пояснила, що 05.12.2019 року до її неповнолітнього сина ОСОБА_5 прийшов неповнолітній приятель ОСОБА_2 . Останній попросив ОСОБА_5 поповнити йому рахунок оператора мобільного зв`язку на 10 грн., син свідка погодився і попросив ОСОБА_4 використати для цього банківську картку ОСОБА_3 ОСОБА_4 передала ОСОБА_5 для користування банківську картку потерпілого. Під час поповнення мобільного телефону ОСОБА_2 останній сфотографував зазначену картку, свідок була обурена таким вчинком, зробила зауваження і попросила Микиту видалити фотографії, той погодився. 09.01.2020 року свідок виявила відсутність коштів на банківській картці ОСОБА_3 на суму 1640,00 грн.. ОСОБА_4 висловила припущення про можливу причетність до незаконного списання коштів з рахунку неповнолітнього ОСОБА_2 (а.с.10).
Слідчим було встановлено особу неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий мешкає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 в присутності свого законного представника - ОСОБА_1 підтвердив слідчому, що він дійсно просив свого приятеля ОСОБА_5 поповнити йому рахунок оператора мобільного зв`язку; для цього ОСОБА_5 з дозволу його матері - ОСОБА_4 використав банківську картку, належну ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 здійснював поповнення за допомогою додатку «My Vodafone»,в один із розділів додатку він заніс дані про номер банківської картки ОСОБА_3 , строк дії та CVV- код картки, зберіг усі реквізити карки у своєму телефоні. В подальшому він, отримавши у такий спосіб доступ до картки ОСОБА_3 , за допомогою коштів з неї здійснив оплату «ігрової валюти» в мобільних іграх з назвами «Аватарія», «Clash Royal», «Standoff 2». Про використання ним коштів з чужої банківської картки він нікому не повідомляв, вирішивши залишити це у таємниці (а.с.15-17).
16.01.2020 року мати неповнолітнього ОСОБА_2 – ОСОБА_1 добровільно видала працівникам поліції для огляду мобільний телефон марки «Samsung» моделі SM-A105F, серійний номер НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору (а.с.18). Додатково ОСОБА_1 пояснила, що вказаний телефон було придбано нею та передано для використання своєму неповнолітньому сину ОСОБА_2. ОСОБА_2 пояснив слідчому, що саме цей телефон він використовував для здійснення доступу до грошових коштів на картці,належній потерпілому ОСОБА_3 ..
Після проведення процесуальних дій слідчим було вилучено у ОСОБА_1 вказаний мобільний телефон, SIM-карту оператора мобільного зв`язку, карту пам`яті до телефону, чохол для телефону з полімерних матеріалів (а.с.19-21).
Вилучене майно було визнано слідчим речовими доказами (постанова від 16.01.2020 року) та поміщено до камери зберігання речових доказів Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області (за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Свободи, буд.27) (а.с.22-24).
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК України).
Чинний КПК України допускає застосування заходів забезпечення кримінального провадження із значними обмеженнями. Не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ст. 132 КПК).
Згідно з ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК. Доказування полягає у збиранні, перевірці,оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч.2 ст. 91 КПК України). Згідно зі ст. 92 КПК України обов`язок доказування за загальним правилом покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК.
Згідно з ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей відносно обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор, проводять огляду місцевості, приміщення, речей і документів.
Відповідно до ч.5 ст.237 КПК України при проведенні огляду дозволяється лише вилучення речей і документів, що мають значення для кримінального провадження і речей, вилучених з обігу.
Згідно із ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Отже, втручання слідчим у здійснення права власності на майно іншою особою здійснюється на підставі закону, в інтересах суспільства, з метою запобігання скоєнню кримінальних правопорушень. Саме внаслідок арешту виданого ОСОБА_1 майна може бути виконане завдання збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки залишення майна на зберіганні у власника (чи у користуванні неповнолітнього ОСОБА_2 ) може в подальшому ускладнити здійснення окремих процесуальних дій, зокрема, слідчих оглядів, призначення технічних експертиз. Вказане майно відповідає визначеним законом критеріям речових доказів у кримінальному провадженні (ст. 98 КПК України); з пояснень неповнолітнього ОСОБА_2 вбачається, що саме це майно було використане ним як знаряддя скоєння протиправного діяння, котре містить ознаки ч.1 ст. 185 КК України. Існує певний ризик втрати мобільного телефону неповнолітнім користувачем, ризик видалення з пам`яті телефону окремих мобільних додатків, іншого програмного устаткування, а відтак, вказане майно слід залишити на зберіганні у Лиманському відділенні поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити, накласти арешт на майно: мобільний телефон марки «Samsung» модель SM-A105F, серійний номер НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору; SIM- карту оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон Україна» з номером НОМЕР_4 ; карту пам`яті до телефону типу «micro SD» обсягом пам`яті 1Gb марки «Kingston»; чохол з полімерних матеріалів для мобільного телефону марки «Samsung» модель SM-A105F.
Керуючись ст.ст. 170-173,175 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області старшого лейтенанта поліції Зимоглядчук Д.А., погоджене з прокурором Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області Хмельовою Н.А., про арешт майна (речових доказів) у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12020050420000027 від 09.01.2020 року за ч.1 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні:
-мобільний телефон марки «Samsung» модель SM-A105F, серійний номер НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору;
-SIM- карту оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон Україна» з номером НОМЕР_4 ;
-карту пам`яті до телефону типу «micro SD» обсягом пам`яті 1Gb марки «Kingston»;
-чохол з полімерних матеріалів для мобільного телефону марки «Samsung» модель SM-A105F,
котрі були придбані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передані в користування її неповнолітньому синові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Вказане майно залишити на зберіганні в камері речових доказів Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП України у Донецькій області (адреса: Донецька область, м. Лиман, вул. Свободи, 27).
Заборонити будь-яким особам відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися майном, на яке накладено арешт цією ухвалою слідчого судді.
Ухвалу про арешт майна негайно направити для виконання слідчому Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області старшому лейтенанту поліції Зимоглядчук Д.А., зобов`язати слідчого про виконання ухвали інформувати особу, яка є власником майна ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та особу, яка є користувачем майна ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Додатково роз`яснити заінтересованим особам їхнє право звернутись до суду із клопотанням про скасування арешту майна в разі доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.2 ст. 174 КПК України).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду впродовж п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст цієї ухвали слідчого судді виготовлено в нарадчій кімнаті, проголошено, надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 23.01.2020 року о 13 год.15 хв..
Слідчий суддя -
Судове рішення № 87167001, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області) було прийнято 21.01.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 236/249/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: