Рішення № 87166524, 27.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3438/19

РІШЕННЯ

іменем України

27 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Покликається на те, що під час проходження служби у Городоцькому районному військовому комісаріаті, який перебуває на фінансовому забезпеченні Хмельницького обласного військового комісаріату, ця додаткова відпустка за вказаний період йому не надавалась.

У жовтні 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки учаснику бойових дій, однак станом на дату звернення до суду відповідач відповідь не надав, грошову компенсацію позивачу не виплатив. Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем подано відзив, де Хмельницький обласний військовий комісаріат позов не визнає, покликається на те, що грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік позивачу не виплачувалась, оскільки ця відпустка є пільгою, гарантованою державою, а не щорічною відпусткою. Зазначає, що у зв`язку з дією особливого періоду у державі надання військовослужбовцям окремих видів відпусток, передбачених законодавством, тимчасово припиняється. Оскільки додаткова відпустка учаснику бойових дій не належить до переліку відпусток, які надаються незважаючи на існування особливого періоду, грошова компенсація за невикористані дні цієї відпустки виплачена бути не може. Зважаючи на це, відповідач оспорює право позивача на отримання компенсації загалом, у той же час період, за який позивач просить виплатити компенсацію, відповідач не оспорює.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходив військову службу у Городоцькому районному військовому комісаріаті на посаді заступника військового комісара з територіальної оборони, у 2015 році набув статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.4) та ніким у справі не заперечується.

30 квітня 2019 року наказом військового комісара Городоцького районного військового комісаріату №33 позивача, звільненого наказом командувача військ оперативного командування "Захід" від 13 квітня 2019 року №105, звільнено з військової служби у запас на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виключено зі списків особового складу військової частини А3013 та всіх видів забезпечення, проведено розрахунок за час служби.

Грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, яка надається учасникам бойових дій, за 2015 - 2019 роки позивачу виплачена не була, що вбачається зі змісту цього ж наказу та відзиву.

У жовтні 2019 року позивач звернувся з заявою про виплату йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 12 статті 12 Закону №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Стаття 4 Закону України від 05 листопада 1996 року «Про відпустки» передбачає у тому числі інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 Закону №504/96-ВР учасникам бойових дій, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік. Згідно з п. 8 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Згідно з п. 17 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Відповідно до п. 19 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток (...) припиняється.

Визначення поняття особливого періоду наведене у Законах України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закони №3543-XII та №1932-XII відповідно)

Стаття 1 Закону №1932-XII передбачає, що особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток.

Однак Законом №2011-XII не передбачене припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової відпустки, право на яку військовослужбовець - учасник бойових дій набув за період проходження ним військової служби.

Водночас, у разі невикористання додаткової відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, особа не втрачає саме право на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізоване у один із таких способів:

1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін;

2) грошова компенсація відпустки.

Відтак, припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо. Між тим, обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується пунктом 12 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пунктом 8 статті 10-1 Закону України від 20 грудня 1991 року 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 16-2 Закону України від 05 листопада 1996 року №504/96-ВР «Про відпустки».

Тому у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, а також за невикористані дні додаткової відпустки.

Норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуте під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у Зразковому Рішенні Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі №620/4218/18, яке залишене в силі постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року. Також аналогічні висновки були зроблені у справі №620/4218/18 Великою Палатою Верховного суду у постанові від 21.08.2019 року.

Зважаючи на це, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідачем не було проведено з ним повного розрахунку в частині виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності бездіяльності, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані ним дні додаткової відпустки учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Зобов`язати Хмельницький обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ним календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 січня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Хмельницький обласний військовий комісаріат (вул. Героїв Майдану, 64, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 08202826)

Головуючий суддя І.С. Козачок