Рішення № 87166313, 22.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 р. № 520/11333/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Мариничева Ю.П.,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001931305 від 25.02.2019 р.;

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001941305 від 25.02.2019 р.;

- визнати недійсною та скасувати податкову вимогу від 15.05.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.05.2018 р. на територію України ОСОБА_1 був ввезений легковий автомобіль, що був у використанні "RENAULT MEGANE" (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Митне оформлення вказаного легкового автомобіля було проведене за митною декларацією від 23.05.2018 р. №UA205090/2018/038788, в якій митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом. Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні легкового автомобіля, що був у використанні "RENAULT MEGANE", через митний кордон України за митною декларацією від 23.05.2018 р. №UA205090/2018/038788 та за результатами перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 25.02.2019 р. №0001931305, яким було нараховане податкове зобов`язання зі сплати ПДВ в розмірі 12852,80 грн., крім того штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3213,20 грн. та №0001941305, яким було нараховане податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита в розмірі 5842,18 грн., крім того штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1460,55 грн. Також, відповідачем була винесена податкова вимога, згідно з якою податковий борг позивача станом на 14.05.2019 р. складає 26398,85 грн. Позивач не погоджується з вказаними рішення відповідача, оскільки відповідачем не було враховано те, що органами Волинської митниці ДФС, які здійснювати митне оформлення автомобіля, що був у використанні "RENAULT MEGANE", за митною декларацією від 23.05.2018 р. №UA205090/2018/038788 не був доведений факт подання позивачем недостовірних документів, недостовірної інформації при митному оформленні вказаного автомобіля, а також той факт, що органами Волинської митниці ДФС при митному оформленні вказаного автомобіля коригування митної вартості не здійснювалося. Враховуючи зазначене, вважає, що податкові зобов`язання зі сплати ПДВ та ввізного мита при митному оформленню автомобіля вважається автоматично узгодженим, оскільки під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не було доведені факти заявления позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість вказаного автомобіля, у тому числі невірно визначено його митну вартість.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2019 р. о 10:30 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 22.01.2020 об 11:30 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року замінено в порядку правонаступництва Головне управління ДФС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Головного управління ДПС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, згідно наданого до суду відзиву зазначив про обґрунтованість висновків щодо порушення позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи у зв`язку недостовірним внесенням вартості товарів відповідними митними деклараціями, а, відтак, про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області про донарахування позивачу грошових зобов`язань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.05.2018 р. на територію України ОСОБА_1 був ввезений легковий автомобіль, що був у використанні, "RENAULT MEGANE" (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Митне оформлення легкового автомобіля, що був у використанні, ""RENAULT MEGANE" (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), було проведене за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/038788, в якій митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом.

Згідно рахунку-фактури від 21.05.2018 року №124 вартість транспортного засобу становить 3400 євро, його продавцем виступала компанія "VOS TRUCKS", отримувачем - ОСОБА_1 .

За митне оформлення придбаного автомобіля при його митній вартості у 107619,16 грн. було нараховано та сплачено позивачем 39990,66 грн. митних платежів.

Таким чином, контролюючий орган прийняв митну декларацію ІМ40ДЕ № UA205090/2018/038788, визначив митну вартість товару за 6 (резервним) методом та пропустив легковий автомобіль, що був у використанні, "RENAULT MEGANE" (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на митну територію України.

На адресу Державної фіскальної служби України надійшов запит литовських митних органів від 10.08.2018 про підтвердження митного оформлення, ввезення або реєстрацію в Україні автомобілів, серед яких є "RENAULT MEGANE". Згідно експортної митної декларації Литовської республіки MRN №18LTKC0100EK056755 та рахунку-фактури серії TDT №03719 від 15.05.2018 автомобіль "Рено Меган" був проданий компанію UAB «TD TRANSPORT» громадянину ОСОБА_1 за ціною 5400 євро.

За результатами розгляду митним органом Волинської митниці ДФС України справи про порушення митних правил, останнім була винесена постанова про порушення ОСОБА_1 митних правил №6625/20500/18 від 21.11.2018 р.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 23.04.2019 р. у справі №163/2395/18 вказана постанова про порушення митних правил №6625/20500/18 від 21.11.2018 р. була визнана протиправною та скасована у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Волинської митниці ДФС на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 23.04.2019 р. у справі №163/2395/18.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку громадянина ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні легкового автомобіля, що був у використанні "RENAULT MEGANE" через митний кордон України за митною декларацією від 23.05.2018 № UA205090/2018/038788, за результатами якої складено акт №226/20-40-13-05-08/2622800852 від 28.01.2019 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення ОСОБА_1 :

- п.3 ч. 2 ст. 53, ст. 278, п. 1 ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 293, ч. 1 ст. 295, п. 1 ст. 368 Митного кодексу України, у зв`язку з чим було занижено податкове зобов`язання з ввізного мита на загальну суму 5842,18 грн.;

- п. 187.7 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим було занижено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 12852,80 грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення 25.02.2019 р.:

- №0001931305, яким було збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів всього в розмірі 16066,00 грн., з них за податковим зобов`язанням в сумі 12852,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3213,20 грн.;

- №0001941305, яким було збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами всього в розмірі 7302,73 грн., з них за податковим зобов`язанням в сумі 5842,18 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1460,55 грн.

Головним управлінням ДФС у Харківській області 15.05.2019 року була винесена податкова вимога форми "Ф" №47-17, згідно з якою податковий борг позивача станом на 14.05.2019 року складає 26398,85 грн., а саме:

- податковий борг зі сплати ПДВ складає 18149,21 грн., в тому числі основний платіж 12852,80 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3213,20 грн., пеня в розмірі 2083,21 грн.;

- податковий борг зі сплати ввізного мита складає 8249,64 грн., в тому числі основний платіж 8249,64 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5842,18 грн., пеня в розмірі 946,91 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до ч.2 ст.1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Як зазначено в ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, шо заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що митне оформлення ввезеного позивачем легкового автомобіля, що був у використанні, "RENAULT MEGANE" (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) було проведено за митною декларацією № UA205090/2018/038788, в якій митна вартість була визначена за 6 (резервним) методом.

Суд зауважує, якщо орган ДФС, приймаючи митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань, за винятком, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов`язкових платежів.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 08.05.2018 в справі №808/1341/14, провадження №К/9901/7237/18.

Враховуючи, що контролюючий орган прийняв митну декларацію № UA205090/2018/038788 від 23.05.2018, самостійно визначив митну вартість товару за 6 (резервним) методом та пропустив легковий автомобіль, що був у використанні, "RENAULT MEGANE" (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на митну територію України, суд приходить до висновку, що у Головного управління ДПС у Харківській області не було правових підстав для прийняття податкових-повідомлень про донарахування податкових зобов`язань.

При цьому, рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 23.04.2019 р. у справі №163/2395/18, яке 19.06.2019 р. набрало законної сили, постанова про порушення митних правил №6625/20500/18 від 21.11.2018 р. була визнана протиправною та скасована у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 23.04.2019 р. у справі №163/2395/18 встановлено, що податкові зобов`язання зі сплати ПДВ та ввізного мита при митному оформленню автомобіля, що був у використанні "RENAULT MEGANE" (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за митною декларацією № UA205090/2018/038788 від 23.05.2018 є автоматично узгодженими, оскільки під час проведення митного контролю органом доходів і зборів не було доведено факти заявлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість вказаного автомобіля, у тому числі невірного визначення митної вартості. Самі по собі документи митних органів Литовської республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності в його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправомірних відомостей щодо вартості товару.

Крім того, суд зазначає, що згідно рішення Любомльського районного суду Волинської області від 23.04.2019 р. у справі №163/2395/18, доводи Волинської митниці ДФС про неправомірне зменшення ОСОБА_1 розміру митних платежів ґрунтується виключно на митній декларації MRN №18LTKC0100EK056755 від 15.05.2018 року, отриманої від литовських митних органів, в той час як відповідно до інформації з мережі інтернет-сайту Європейської комісії щодо стану експортних MRN (для міжнародних перевезень) митна декларація №18LTKC0100EK056755 перебуває у стані підтвердження виходу випущеного для експорту товару.

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні судом встановлено, що рішення про коригування митної вартості товарів митним органом за вищезазначеним транспортним засобом не приймалось.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 25.02.2019 р. №0001931305 та №0001941305, а також, податкова вимога Головного управління ДФС у Харківській області від 15.05.2019 р. №47-17, сформована на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає.

Позивачем в судовому засіданні було заявлено клопотання про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме, за здійснення перекладу інформації з Інтернет-сайту щодо експортної митної декларації з англійської мови на українську мову. З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Суд зазначає, положеннями частини першої статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Таким чином, суд наголошує, що у разі, якщо сторона по справі надає до суду докази в обґрунтування своєї правової позиції, такі докази повинні бути надані або державною мовою, або мовою оригіналу з наявністю відповідного перекладу на державну мову.

У зв`язку з чим суд приходить до висновку, що витрати позивача щодо здійснення перекладу тексту поданих ним доказів з англійської мови на українську мову не є в розумінні положень КАС України витратами, пов`язаними з розглядом справи, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних відшкодувань відповідача, в той час, як надання доказів разом з їх перекладом на державну мову є обов`язком позивача при поданні до суду доказів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 1536,80 грн. згідно квитанції №0.0.1505380962.1 від 25.10.2019, у зв`язку з чим, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку, що розмір витрат з оплати судового збору, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, складає 1536,80 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги - задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 25.02.2019 р. №0001931305 та №0001941305.

Визнати недійсною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області від 15.05.2019 р. №47-17.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) суму сплаченого судового збору у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27 січня 2020 року.

Суддя Д.А. Волошин