Ухвала суду № 87166125, 27.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2020 р. Справа № 520/940/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи ОСОБА_1 до Прокуратури Київської області, Генеральної прокуратури України, Прокурора Харківської області, Міністерства внутрішніх справ, Державної казначейської служби України, Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Київській області про визнання протиправними рішень, визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеною позовною заявою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Положеннями ч. 1 ст. 15 КАС України визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

З наведеного вбачається, що використання рідної мови (або мови, якою вільно володіє) гарантується учасникам судового процесу в ході розгляду справи лише щодо тих дій, які прямо передбачені у ч. 4 ст.15 КАС України: 1) робити заяви; 2) надавати пояснення; 3) виступати в суді; 4) заявляти клопотання. У такому разі, суд забезпечить участь у судовому процесі перекладача. Таким чином, проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд звертає увагу на те, що подання позовних заяв не державною мовою приписами КАС України не передбачено.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Судом встановлено, що позовна заява викладена російською мовою, а не державною. Суд наголошує на тому, що підставою використання мови учасника справи, відмінної від державної мови може бути те, що учасник не володіє або недостатньо володіє саме державною мовою. Проте, суд звертає увагу на те, що в позовній заяві немає жодного обґрунтування тих обставин та їх доказів щодо використання позивачем недержавної мови.

В такому випадку, суд наголошує, що, якщо позивач не володіє українською мовою, то слід звернутися до приписів Закону України "Про безоплатну правову допомогу", яким гарантовано надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 17.05.2019 р. по справі №826/19129/16.

Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати позовну заяву, викладену відповідно до вимог ст.160 КАС України державною мовою та відповідно до приписів ч. 1 ст. 161 КАС України відповідно до кількості учасників справи.

Судом встановлено, що позивачем в позовній заяві міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З цього приводу суд зазначає, що на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано жодних доказів.

Також, позивач в позовній заяві посилається на п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" як на підставу звільнення від сплати судового збору, Судовий збір не справляється за подання: заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Як вбачається з позовних вимог, позивач не просить суд встановити факт каліцтва для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням. Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання.

Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено п`ять вимог немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, поданого, зокрема, фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривні, то за подання позову немайнового характеру судовий збір становить 840,80 грн. за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином за 5 вимог немайнового характеру позивач має сплатити 4204,00 грн.

Окрім того, позивачем заявлені 2 вимоги майнового характеру, а саме - стягнення моральної шкоди у розмірі 1 633 500,00 грн., та стягнення неотриманої заробітної плати у розмірі 209 746,77 грн. Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, поданого, зокрема, фізичною особою, розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, позивач має сплатити за зазначені вимоги майнового характеру - 10510,00 грн.

Таким чином, за подання до суду позовної заяви, яка містить вимоги майнового та немайнового характеру, позивач має сплатити 14 714,00 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 133 КАС України повинні мати місце відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 14 714,00 грн. за наступними реквізитами:

- "населений пункт: Основ`янський; отримувач: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ): 37999628; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UA778999980313131206084020011, код бюджетної класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також, суд зазначає, що згідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначені норми закону визначають, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів поданого вбачається, що позивач звернувся до суду, подавши позов із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце, на його думку, у період з 2002 р. по 2019 р.

При цьому, суд зазначає, що згідно положень ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, окрім зазначеного вище позивач має вказати обставини та надати докази до суду на підтвердження пропущеного строку.

Відповідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав до позовної заяви жодних доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Також, згідно з ч.1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.5 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте позивачем не дотримано вказаних приписів законодавства, оскільки до позову не надано копії позову та доданих до позовної заяви документів для відповідачів по справі, достатніх доказів в обґрунтування позову, які свідчать про звуження прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 5, 44, 121, 132, 133, 160, 161, 167, 168, 169 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Київської області, Генеральної прокуратури України, Прокурора Харківської області, Міністерства внутрішніх справ, Державної казначейської служби України, Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Київській області про визнання протиправними рішень, визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання позовної заяви, викладеної відповідно до вимог ст.160 КАС України державною мовою та відповідно до приписів ч.1 ст. 161 КАС України відповідно до кількості учасників справи;

- надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 14 714,00 грн.;

- надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску;

- надання до суду письмового обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод, інтересів позивача із відповідними доказами до кількості учасників справи.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях