Рішення № 87166099, 27.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 р. № 520/13865/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНДІКАП-М" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, оф. 3-41 А) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46), Державної податкової служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНДІКАП-М", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

1. Скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.10.2019 року № 1308088/40422315, від 16.10.2019 року № 1308090/40422315, від 16.10.2019 року №1308091/40422315, від 16.10.2019 року № 1308089/40422315, від 26.12.2019 року № 1413190/40422315.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАНДІКАП-М» податкову накладну № 5 від 16.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 6 від 20.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 7 від 24.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 8 від 25.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 1 від 03.12.2019 року датою її прийняття - 19.12.2019 року.

3. Стягнути па користь ТОВ «ГАНДІКАП-М» суму сплаченого судового збору у розмірі 13809,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.10.2019 року № 1308088/40422315, від 16.10.2019 року № 1308090/40422315, від 16.10.2019 року №1308091/40422315, від 16.10.2019 року № 1308089/40422315, від 26.12.2019 року № 1413190/40422315 є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАНДІКАП-М» податкову накладну № 5 від 16.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 6 від 20.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 7 від 24.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 8 від 25.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 1 від 03.12.2019 року датою її прийняття - 19.12.2019 року.

Ухвалою суду від 20.12.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов. а позивачу відповідь на відзиви.

Представником відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області, 09.01.2020 року було надано відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, який включає: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлені повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи про підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачає договір та/або законодавство. :

У реєстрації можуть відмовити, якщо платник ПДВ: не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній (розрахунку коригування), реєстрацію якої зупинили; не надав копій документів, необхідних, щоб ухвалити рішення про реєстрацію; надав документи, складені з порушенням законодавства.

З наданих позивачем документів не можливо підтвердити придбання ТМЦ, що є підставою для відмови у розблокуванні податкової накладної.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідача, Державної податкової служба України, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАНДІКАП-М» зареєстровано 13.04.2016 року, про що в Єдиному державному реєстрі вчинений запис 13.04.2016 року за № 1 480 102 0000 069293. 01.06.2016 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що свідчить витяг № 1620304501301 від 19.07.2016 року.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру товариство має можливість здійснювати наступні види діяльності: Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Також судом під час розгляду справи було встановлено, що враховуючи факт укладення та виконання договору поставки № 18/01/18 від 18.01.2018 року з ТОВ «АСТЕР-М», позивач - ТОВ «ГАНДІКАП-М», виписав в адресу останнього податкову накладну № 5 від 16.09.2019 року на загальну суму 179 420, 51грн., в тому числі ПДВ -29 903. 42 грн.

На виконання вимог діючого законодавства, позивач - продавець намагався зареєструвати вищезазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно до Квитанції від 03.10.2019 року податкову накладну № 5 від 16.09.2019 року прийнято, реєстрація зупинена. У квитанції від 03.10.2019 року зазначено, що податкова накладна від 16.09.2019 року № 5 відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Разом з цим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України, позивач - ТОВ «ГАНДІКАП-М» направлено на адресу ДПС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено від 09.10.2019 року № 1 з наданням відповідних пояснень та копій документів в підтвердження реальності здійснення такої операції.

16.10.2019 року за № 1308088/40422315 Комісія прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.09.2019 р. № 5 з підстави не надання платником податків копій документів.

На виконання договору поставки № 18/01/18 від 18.01.2018 року з ТОВ «АСТЕР-М», позивач виписав в адресу останнього податкову накладну № 6 від 20.09.2019 року на загальну суму 50 651, 84 грн., в тому числі ПДВ -8 441. 97 грн.

Згідно до Квитанції від 03.10.2019 року податкову накладну № 6 від 20.09.2019 року було прийнято, реєстрація зупинена. У квитанції від 03.10.2019 року зазначено, що податкова накладна від 20.09.2019 року № 6 відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Разом з цим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України, позивач направив на адресу ДПС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено від 09.10.2019 року № 2 з наданням відповідних пояснень та наданням копій документів в підтвердження реальності здійснення такої операції.

16.10.2019 року за № 1308090/40422315 Комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.09.2019 р. № 6 з підстави не надання платником податків копій документів.

Також судом встановлено, що на виконання договору поставки № 18/01/18 від 18.01.2018 року з ТОВ «АСТЕР-М», позивач - ТОВ «ГАНДІКАП-М», виписало на адресу останнього податкову накладну № 7 від 24.09.2019 року на загальну суму 21 426, 54грн.. в тому числі ПДВ - З 571.09 грн.

Згідно до Квитанції від 03.10.2019 року - документ - податкову накладну № 7 від 24.09.2019 року прийнято, реєстрація зупинена. У квитанції від 03.10.2019 року зазначено, що податкова накладна від 24.09.2019 року № 7 відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Разом з цим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України позивачем на адресу ДПС було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено від 09.10.2019 року № 3 з наданням відповідних пояснень та наданням копій документів в підтвердження реальності здійснення такої операції.

16.10.2019 року за № 1308091/40422315 Комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.09.2019 р. № 7 з підстави не надання позивачем копій документів.

Враховуючи факт укладення та виконання договору поставки № 18/01/18 від 18.01.2018 року з ТОВ «АСТЕР-М», позивач виписав на адресу ТОВ «АСТЕР-М» податкову накладну № 8 від 25.09.2019 року на загальну суму 204 250. 64 грн.. в тому числі ПДВ -34 041,77 грн.

Згідно до Квитанції від 03.10.2019 року податкову накладну № 8 від 25.09.2019 року прийнято, реєстрація зупинена. У квитанції від 03.10.2019 року зазначено, що податкова накладна від 25.09.2019 року № 8 відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Разом з цим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, на виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України, ТОВ «ГАНДІКАП-М» було направлено на адресу ДПС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено від 09.10.2019 року № 4 з наданням відповідних пояснень та копій документів в підтвердження реальності здійснення такої операції.

16.10.2019 року за № 1308089/40422315 Комісія прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.09.2019 р. № 8 з підстави не надання платником податків копій документів.

Також судовим розглядом встановлено, що позивачем на виконання договору поставки № 18/1/18 від 18.01.2018 року з ТОВ «АСТЕР-М», позивач виписав на адресу ТОВ «АСТЕР-М» податкову накладну № 1 від 03.12.2019 року на загальну суму 144954,22 грн., в тому числі ПДВ - 24159,04 грн.

Згідно до Квитанції від 19.12.2019 року податкову накладну № 1 від 03.12.2019 року прийнято, реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що податкова накладна від 03.12.2019 року № 1 відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Разом з цим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, на виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України, позивачем -ТОВ «ГАНДІКАП-М» на адресу ДПС було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено від 19.12.2019 року № 1 з наданням відповідних пояснень та копій документів в підтвердження реальності здійснення такої операції.

26.12.2019 року за № 1413190/40422315 Комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.12.2019 р. № 1 з підстави не надання позивачем копій документів.

З огляду на вищевикладене позивачем до ДПС України було направлено скаргу на вищевказане рішення Комісії, проте рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.12.2019 року № 46179/40422315/2, залишено без задоволення скаргу ТОВ «ГАНДІКАП-М» та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 03.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем до контролюючого органу було надіслано наступні копії документів: Рахунок на оплату № 46 від 03.12.2019 року; Видаткову накладну № 48 від 03.12.2019 року; Видаткову накладну № 413 від 27.06.2019 року; Видаткову накладну № 2686/76 від 05.07.2019 року; Видаткову накладну № 413/02 від 09.07.2019 року; Договір поставки № 18/01/18 від 18.01.2018 року; Оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 га грудень 2019 року; Наказ про прийом на роботу від 20.04.206 року № 1-К; Наказ про призначення директора № 15-К від 03.07.2019 року; Договір суборенди та обслуговування об`єкта суборенди « 7-С від 01.11.2018 року; Договір на обслуговування об`єкту нерухомого майна № 24-0 від 01.11.2018 року; Договір оренди № 01/09/19 від 01.09.2019 року; Договір № 010919 від 02.09.2019 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Суд зазначає, що в рішенні від 26.12.2019 року № 1413190/40422315 зазначено про те, що позивачем - ТОВ «ГАНДІКАП-М» не надано договорів з додатками до них, проте вказане твердження є хибним, оскільки платник податків надав до ДПС копію договору поставки № 18/01/18 від 18.01.2018 року.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204) (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Положеннями пункту 5 Порядку №1246 визначено, що реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 в редакції, чинній на час складення вищевикладених податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів згідно п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість згідно п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого ПКМ України від 21.02.2018 № 117 (надалі – Порядок №117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається зі змісту поданих позивачем квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних реєстрація була зупинена із зазначенням: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Суд звертає увагу, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, натомість, на час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01 «Критерії ризиковості платника податку», хоча листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права. Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.04.2019 у справі №822/1878/18.

За змістом пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); - в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Крім того, в Критеріях ризиковості зазначено, що у разі виявлення у платника податків ознак ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Тобто, контролюючий орган зобов`язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, а і на відповідне рішення, відповідно до якого Позивача внесено до переліку ризикових платників.

Також як вбачається з п. 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги пп. 6 та 7 Порядку №177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Натомість, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено, як зазначено у квитанціях, через те, що ПН/РК відповідає певним вимогам «Критеріїв ризиковості платника податку», тобто контролюючим органом застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - Позивача, що свідчить про те, що реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені Порядком № 117.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган фактично застосував критерій ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до Позивача, та до того ж, не навів жодного конкретного підкритерія, передбаченого пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості, якому б відповідав Позивач станом на момент формування квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, як це передбачено пп. 3 п. 13 Порядку №117 та не вказав яких саме документів недостатньо.

Позивачем було направлено до Відповідача Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено.

Зазначені документи описують процеси господарських операцій, на які було складено податкові накладні.

Проте, рішеннями від 16.10.2019 року № 1308088/40422315, від 16.10.2019 року № 1308090/40422315, від 16.10.2019 року №1308091/40422315, від 16.10.2019 року № 1308089/40422315, від 26.12.2019 року № 1413190/40422315 позивачу було відмовлено в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 24.09.2019 у справі № 940/1693/18 зазначав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто для бухгалтерського обліку, а відповідно і податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом, у постановах від 05.11.2019 у справі № 804/1571/15 , від 19.03.2019 у справі № 809/1718/15.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувальні рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити дії по реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України відновити порушені права позивача шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАНДІКАП-М» податкову накладну № 5 від 16.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 6 від 20.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 7 від 24.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 8 від 25.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 1 від 03.12.2019 року датою її прийняття - 19.12.2019 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНДІКАП-М" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, оф. 3-41 А) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46), Державної податкової служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.10.2019 року № 1308088/40422315, від 16.10.2019 року № 1308090/40422315, від 16.10.2019 року №1308091/40422315, від 16.10.2019 року № 1308089/40422315, від 26.12.2019 року № 1413190/40422315.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАНДІКАП-М» податкову накладну № 5 від 16.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 6 від 20.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 7 від 24.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 8 від 25.09.2019 року датою її прийняття - 03.10.2019 року, податкову накладну № 1 від 03.12.2019 року датою її прийняття - 19.12.2019 року.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служба України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНДІКАП-М» сплачений судовий збір у сумі 13809 (тринадцять тисяч вісімсот дев`ять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.