Рішення № 87166005, 21.01.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2638/19

21 січня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Нацюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування йому до страхового стажу періоду роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 в Акціонерному товаристві закритого типу «Галактика» на посаді музиканта та скасувати її;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати йому до страхового стажу період роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 в Акціонерному товаристві закритого типу «Галактика» на посаді музиканта.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, однак до його страхового стажу не було включено період роботи музикантом в Акціонерному товаристві закритого типу «Галактика» з 02.02.1996 по 30.07.1999, який відображено у трудовій книжці.

Листами від 27.08.2019 та від 07.11.2019 відповідач відмовив у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 через відсутність у трудовій книжці на печатці у записі про звільнення з роботи ідентифікаційного коду підприємства.

Позивач зазначає, що у трудовій книжці на печатці, якою скріплено запис про його звільнення, ідентифікаційний код підприємства відсутній не з його вини, тому це не повинно впливати на зарахування стажу, оскільки відповідальності за неналежне ведення трудової книжки працівник не несе. Недоліки у заповнення трудової книжки, не можуть були підставою для відмови у зарахуванні стажу роботи.

Відтак, позивач вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у зарахуванні йому до страхового стажу періоду роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 в Акціонерному товаристві закритого типу «Галактика» протиправною.

З підстав, наведених у позовній заяві, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 22.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання на 17.12.2019.

04.12.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позов (а.с.23-26), в якому останній позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що спірний період роботи позивача не зарахований до страхового стажу, оскільки у трудовій книжці на печатці у записі про звільнення працівника немає коду підприємства. Зазначення ідентифікаційного коду є обов`язковим на печатках і штампах згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118.

У відзиві відповідач вказує на необхідність підтвердження трудового стажу позивача у період з 02.02.1996 по 30.07.1999 додатковими документами відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. ОСОБА_1 не було подано відповідачу окрім трудової книжки жодних інших документів, які б підтверджували роботу позивача у спірний період в Акціонерному товаристві закритого типу «Галактика».

З наведених вище підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи учасниками справи не подано.

Позивач у судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечив проти задоволення позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 21.01.2020 допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відомі їм обставини у цій справі.

У судовому засіданні 17.12.2019 оголошено перерву до 09.30 год 21.01.2020 у зв`язку з необхідністю витребувати у сторін додаткові докази.

Розгляд справи проведено у відповідності до положень статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи письмовими доказами та показаннями свідків, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підтвердження чого у матеріалах справи наявний витяг з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії щодо ОСОБА_1 (а.с. 48-49).

При призначенні пенсії позивачу органами Пенсійного фонду до страхового стажу позивача не було включено період роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 в Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика».

У серпні 2019 року та жовтні 2019 року ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявами щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999.

Листами Управління обслуговування громадян Тернопільського міського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.08.2019 №582/С-11 та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.11.2019 № 818/С-11 повідомлено позивача про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 в Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика» (а.с. 11, 12-13). Таку відмову обґрунтовано тим, що вказаний період не може бути зарахований до страхового стажу, оскільки в трудовій книжці запис про звільнення працівника за цей період скріплений печаткою, на якій немає коду підприємства, який є обов`язковим на печатках та штампах. У листі вказано про необхідність надання підтверджуючих документів щодо роботи у період з 02.02.1996 по 30.07.1999.

Зі змісту наведених листів також слідує, що лише відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлена листом від 07.11.2019 №818/С-11, є відповідним рішенням суб`єкта владних повноважень, що може бути оскаржене до суду.

Позивач вважає, що не зарахування періоду роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 до загального страхового стажу порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на підставі Закону №1058-IV. Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

В судовому засіданні досліджено оригінал трудової книжки ОСОБА_1 від 15.09.1981, копія якої долучена до матеріалів адміністративної справи (а.с.8-10, 47), в якій містяться, серед інших, такі записи щодо яких виник спір:

02.02.1996, прийнятий на роботу в Акціонерне товариство закритого типу «Фірма «Галактика» на посаду музиканта по трудовому договору, запис внесений на підставі розпорядження № 5-к від 02.02.1996 (запис №7);

30.07.1999, звільнено з посади музиканта за згодою сторін згідно статті 36 КЗпП України, запис внесений на підставі наказу №25 від 30.07.1999 (запис №8).

Вказані записи засвідчені підписом директора підприємства та скріплені печаткою Акціонерного товариства закритого типу «Фірма «Галактика» (а.с.9, 47).

Разом з тим, на печатці підприємства, якою скріплено запис про звільнення позивача від 30.07.1999 відсутній ідентифікаційний код юридичної особи, що слугувало підставою для відмови відповідача у зарахуванні до стажу роботи позивача періоду з 02.02.1996 по 30.07.1999.

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності чи відсутності підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика», суд проаналізував положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до абзацу другого пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що вимоги щодо завірення печаткою запису про звільнення прямо передбачена пунктом 2.4 Інструкції № 58. Разом з тим, позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, відсутність коду ЄДРПОУ на печатці, якою скріплено запис трудової книжки, не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

У даному випадку записи трудової книжки ОСОБА_1 № 7, №8 містять повні і точні відомості (без виправлень), які дають підстави зарахувати період роботи позивача з 02.02.1996 по 30.07.1999 в Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика» до трудового стажу.

Також суд проаналізував положення законодавства, на яке при відмові у зарахуванні до страхового стажу позивача вказаного періоду трудової діяльності посилається відповідач.

Так, з метою забезпечення єдиного державного обліку підприємств та організацій усіх форм власності 22.01.1996 постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України і введено його в дію з 01.01.1996 (далі - Положення №118).

Згідно з пунктом 1 Положення №118 (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про підприємства та організації всіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо).

Відповідно до пункту 3 Положення №118 до Державного реєстру включаються дані про такі суб`єкти господарської діяльності:

юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України;

юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, розташовані за межами України, які створені з участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав.

Пунктами 9, 15 Положення №118 передбачено, що для включення до Державного реєстру суб`єкт господарської діяльності в десятиденний термін після його державної реєстрації (перереєстрації) або прийняття рішення (постанови, розпорядження, наказу) про створення, в тому числі філії, відділення, представництва тощо, подає до відповідного органу державної статистики заповнену облікову картку встановленого зразка, а також нормативні та установчі документи.

У разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому встановлюється ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування.

У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Пунктом 16 Положення №118 визначено, що використання ідентифікаційного коду з Державного реєстру є обов`язковим для всіх видів звітних та облікових документів, які використовуються за межами суб`єктів господарської діяльності. Звітні та облікові документи, в яких відсутній ідентифікаційний код з Державного реєстру, вважаються недійсними, їх використання тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

З наведених норм вбачається, що нормами Положенням № 118 встановлюються обмеження щодо оформлення підприємством звітів та облікових документів без зазначення ідентифікаційного коду з Державного реєстру, але це ніяким чином не впливає на наявність трудового стажу позивача.

Суд зазначає, що відповідальність за заповнення та ведення звітних та облікових документів, в тому числі трудових книжок працівників, та зазначення у них передбачених законодавством відомостей, в тому числі ідентифікаційного коду юридичної особи, несе суб`єкт господарювання. Не зазначення ідентифікаційного коду на печатці підприємства жодним чином не спростовує факту роботи працівника на підприємстві.

Також суд звертає увагу, що положення діючої на час виникнення спірних правовідносин Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 № 643 на виконання постанови Верховної Ради України від 11.05.1992 № 2318-XII «Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи», яка визначала порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів у штемпельно-граверних майстернях, і не містила норм про недійсність фактично існуючих печаток юридичних осіб, на яких не зазначений ідентифікаційний код.

Крім того, на позивача не покладено обов`язок щодо перевірки усіх реквізитів печатки підприємства при внесенні записів до його трудової книжки. Такі повноваження щодо перевірки дотримання відомостей про підприємство у сфері дозвільної системи відсутні і в органів Пенсійного фонду.

Отже, та обставина, що керівник підприємства, де працював позивач не засвідчив записи в трудовій книжці печаткою, яка б містила код ЄДРПОУ, не робить запис недійсним чи неправдивим. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його трудового стажу.

У матеріалах справи наявна також відповідь архівного відділу Тернопільської міської ради на заяву позивача від 18.09.2019, у якій вказано про відсутність у архіві документальних матеріалів з особового складу (накази про прийняття та звільнення працівників, відомості про нарахування заробітної плати, тощо) Акціонерного товариства закритого типу «Фірма «Галактика» (а.с. 14). Тобто позивач вживав заходів, спрямованих на отримання відомостей (довідок) про трудову діяльність в Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика».

Крім того, судом встановлено, що з метою підтвердження факту роботи позивача у період з 02.02.1996 по 30.07.1999 керівнику Акціонерного товариства закритого типу «Галактика» було надіслано адвокатський запит від 03.10.2019 (а.с. 16), однак поштове відправлення із вказаним запитом вручено не було та повернулось на адресу відправника (а.с. 15).

Отже, можливість надати відповідачу будь-які інші відомості, крім тих, що описані вище, про роботу у спірний період у позивача відсутня з незалежних від нього причин.

На переконання суду, у спірному випадку записів трудової книжки ОСОБА_1 достатньо для підтвердження стажу роботи позивача у період з 02.02.1996 по 30.07.1999 у Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика».

Разом з тим, судом за клопотанням позивача допитано у судовому засіданні 21.01.2020 двох свідків про обставини, пов`язані з трудовою діяльністю позивача у спірний період у Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика».

Так, свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначив, що у період з 26.06.1990 по 30.06.2001 працював музикантом в барі «Галактика» Акціонерного товариства закритого типу «Фірма «Галактика», на підтвердження чого у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 наявні відповідні записи № 13, № 14 (а.с.43). ОСОБА_2 підтвердив, що у період 1996-1999 роки у Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика» разом з ним працював музикантом ОСОБА_4

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допитаний у судовому засіданні як свідок, зазначив, що у період з 01.11.1993 по 15.10.2001 працював вокалістом в ресторані «Галактика», на підтвердження чого у його трудовій книжці серії НОМЕР_2 наявні відповідні записи (а.с.46). ОСОБА_3 підтвердив, що у період 1996-1999 роки у Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика» разом з ним працював ОСОБА_4 .

Отже, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що записи трудової книжки ОСОБА_4 про роботу в Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика» цілком підтверджують факт його роботи у період з 02.02.1996 по 30.07.1999, та додатково доведені показаннями двох свідків, а вказаний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 є протиправними.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів правомірність відмови у зарахуванні спірного періоду до стажу роботу позивача.

Як передбачено пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Таким чином, враховуючи повноваження суду, визначені наведеною нормою, позовні вимоги слід задовольнити та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 у Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика» на посаді музиканта.

Відтак, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 768,40 грн, який перерахований до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з квитанцією про сплату №ПН707700 від 18.11.2019 (а.с.4).

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 у Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика» на посаді музиканта, оформлену листом від 07.11.2019 №818/С-11.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 02.02.1996 по 30.07.1999 у Акціонерному товаристві закритого типу «Фірма «Галактика» на посаді музиканта.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 14035769).

Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2020.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.