Ухвала суду № 87165630, 27.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/113/20

УХВАЛА

27 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить:

визнати незаконним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 18 грудня 2019 року № 2054-0 "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади держаної служби категорії "Б" і "В" в частині результатів оцінювання службової діяльності його - начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1.;

визнати незаконним та скасувати Наказ за підписом В.о. Голови Державної фіскальної служби України № 2090-О про припинення державної служби та звільнення з посади його- ОСОБА_1 від 21 грудня 2019 року;

поновити його - ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області;

стягнути з Державної фіскальної служби України на його користь середній заробіток за весь час його вимушеного прогулу починаючи з 21 грудня 2019 року до дня поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом; відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно щ ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у п. 2 ч.5 цієї статті стосовно представника.

Позов підписаний представником, якій зазначений у позові, проте не зазначені відомості п. 2 ч.5 ст.160 КАС України, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків. КАС України не містить буть яких застережень стосовно вказаних відомостей щодо представників - адвокатів.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Подання доказів регламентовані ст.ст.72-80 КАС України.

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем (у разі знаходження оригіналу у нього) із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього оригіналу письмового доказу.

Не відповідає вказаним вимогам засвідчення позивачем або його представником (не зазначено) копій наказів ДФС, тобто документів, оригінали яких у нього не знаходяться. Копії вказаних документів відповідно до вимог ст.94 КАС України повинні бути засвідчені у порядку встановленому законом.

Позивач не надав до суду копію наказу про призначення на посаду, яку обіймав, посадову інструкцію.

Частинами 4, 5 ст.161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів.

Відповідно до ч.8 ст.79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, та згідно зі ст.80 надає до суду відповідне належним чином оформлене клопотання.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Позивач подав до суду клопотання про витребування доказів з посиланням на ст.ст.79-80 КАС України, проте вказане клопотання не відповідає вимогам вказаних статей, оскільки позивач лише зазначає, що він мав можливість ознайомитися з документами щодо його оцінювання, але не мав можливості отримати їх копії. Між тим, відповідно до вимог ст.80 клопотання про витребування доказів повинно містити, крім іншого, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Позивач, представник позивача, якій є адвокатом, не зазначили які заходи були ними здійснені для отримання доказів самостійно, а також докази вжиття таких заходів (копій та отримання відповідачем заяв, запитів, відповіді на них, тощо). Позивачу необхідно самостійно витребувати доказі зазначені у клопотанні та надати вказані докази або клопотання, яке повинно відповідати вимогам ст.80 КАС України.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, проте не надає до суду довідку про середньомісячний та середньоденний заробіток його до звільнення, яку йому також необхідно витребувати та надати до суду.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 10.01.2020 року позов залишений без руху та позивачу наданий 10-дений строк для усунення недоліків.

Копія ухвали суду від 10.01.2020 року направлена на адресу представника позивача засобами електронного зв`язку 14.01.2020 року та засобами поштового зв`язку на поштову адресу позивача. Згідно роздруківки відстеження поштових пересилань з офіційного сайту «Укрпошти» поштове відправлення №6530007195363 отримане особисто 22.01.2020 року.

23.01.2020 року від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №420/113/20.

23.01.2020 року представник позивача ознайомився з матеріалами справи №420/113/20.

24.01.2020 року до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про продовження строку для усунення недоліків з додатками, в якому представник позивача зазначив, що станом на останній день визначеного судом десятиденного строку для усунення недоліків, адвокат позивача не отримав відповідей на направлені ним адвокатські запити, у зв`язку з чим він вимушений був направити їх повторно, та звернутись до суду із вказаним клопотанням. Додатком до клопотання представник позивача надає копії повторних запитів та докази їх направлення.

Станом на 24.01.2020 року інших заяв, матеріалів не надійшло.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим продовжити строк на усунення недоліків позову до 17.02.2020 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв`язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв`язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв`язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв`язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. ст. 79, 80, 92, 94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу - залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову до 17.02.2020 року.

Повідомити позивача про необхідність в установлений строк усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва