Рішення № 87165252, 23.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/4485/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 ) ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79070, м.Львів, вул.Довженка, 1, кв.190), із вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення нарахування ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, з урахуванням при її обчисленні грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразової премії та індексації зазначених у додатковій поданій довідці Львівського прикордонного загону;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум), призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія: щомісячна додаткова винагорода в сумі 73150,15 грн.; матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - 1135,00 грн.; одноразова премія - 700,00 грн.; допомога на оздоровлення - 7760,85 грн.; індексація - 1270,32 грн., зазначених у довідці Львівського прикордонного загону, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з дати виникнення права на пенсію, тобто з 02.08.2017 року.

Ухвалою суду від 02.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

25.10.2018 суд ухвалою зупинив провадження в адміністративній справі № 1340/4485/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №522/2738/17 (провадження №К/9901/1368/17).

03.01.2020 суд ухвалив поновити провадження в адміністративній справі № 1340/4485/18.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач звернувся з вимогою провести перерахунок пенсії, оскільки під час призначення йому пенсії в її розрахунок входили всі додаткові види грошового забезпечення з яких сплачені страхові внески, а саме з щомісячної додаткової винагороди в сумі 73150,15 грн.; матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань - 1135,00 грн.; одноразової премії - 700,00 грн.; допомоги на оздоровлення - 7760,85 грн.; індексації - 1270,32 грн., зазначених у довідці Львівського прикордонного загону, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з дати виникнення права на пенсію. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від № 3754/Х-10/07.05-06 від 04.09.2018 відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що одноразові види грошового забезпечення не входять до додаткових видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Вважаючи саме цим свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 33590 від 23.10.2018, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що згідно з матеріалами пенсійної справи позивачу з 02.08.2017 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 68% грошового забезпечення. В статтях 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» наведено вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення, це: надбавки, доплати, підвищення. Такий вид грошового забезпечення як щомісячна додаткова грошова винагорода в цих статтях відсутня, а тому в обрахунок пенсії не включається. Окрім цього, відповідач звертає увагу на те, що довідка від 14.08.2017 № 173, на підставі якої позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, від уповноваженого структурного підрозділу на адресу ГУ ПФ України у Львівській області не надходила. Таким чином, відповідач вважає, що пенсію позивачу обчислено правомірно. На підставі викладеного вказує, що права позивача порушені не були, у зв`язку з чим у задоволенні його позовних вимог просить відмовити.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання в адміністративній справі повідомлені належним чином.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 06.07.2017 № 338-ос ОСОБА_1 звільнено з військової служби та наказом начальника Львівського прикордонного загону від 01.08.2017 № 180-ос (з врахуванням змін до наказу від 28.09.2017 № 241-ос) виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на підставі заяви позивача та наданих Львівським прикордонним загоном (військова частина 2144), зокрема грошового атестату серії № 173 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 14.08.2017, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 68 %.

27 травня 2018 року позивач звернувся до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) із заявою, в якій просив повідомити його про нараховані та здійсненні усі суми виплат (основні види грошового забезпечення, додаткові види грошового забезпечення та премії) за останні 24 місяці служби.

ОСОБА_1 отримав довідку з Львівського прикордонного загону № 173 від 14.08.2017 про розмір грошового забезпечення за 24 місяці та по день звільнення з військової служби.

Відповідно до вказаної довідки при обчисленні та призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років не було враховано наступні додаткові види грошового забезпечення:

щомісячна додаткова винагорода в сумі 73150,15 грн.;

матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - 1135,00 грн.;

одноразова премія - 700,00 грн.;

допомога на оздоровлення - 7760,85 грн.;

індексація - 1270,32 грн., зазначених у довідці Львівського прикордонного загону, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з дати виникнення права на пенсію.

03.08.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з врахуванням розміру щомісячної додаткові винагороди в сумі 73150,15 грн.; матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - 1135,00 грн.; одноразова премія - 700,00 грн.; допомога на оздоровлення - 7760,85 грн.; індексація - 1270,32 грн., зазначених у довідці Львівського прикордонного загону (військова частина 2144), з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з дати виникнення права на пенсію, тобто з 02.08.2017 року, зазначеній у довідці від № 173 від 14.08.2017.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом № 3754/Х-10/07.05-06 повідомив позивача про те, що відмовляє в нарахуванні пенсії з часу виникнення права на неї із включенням до обрахунку неврахованих додаткових видів грошового забезпечення. Окрім цього, повідомлено про те, що позивачу з 02.08.2017 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 68% грошового забезпечення. В статтях 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» наведено вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення, це: надбавки, доплати, підвищення. Відтак, підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до наданої довідки відсутні.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що ОСОБА_1 вважаючи, що відповідно до законодавства має право на перерахунок пенсії за вислугу років з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а не у звязку з деними новими видами грошового забезпечення , звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України № 2011-XII) Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.9 Закону України № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону України № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 3 ст.43 Закону України № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011- страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМ України).

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон України № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Саме така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 (№Пз/11-806апп18).

Суд встановив, що згідно з довідкою від 14.08.2017 Західного регіонального управління ДПС України № 173 про догрошового забезпечення щомісячного та одноразового характеру за останні 24 місяці перед звільненням ОСОБА_1 за період з серпня 2015 року по липень 2017 року отримував щомісячну додаткову грошову винагороду в загальній сумі 73150,15 грн., з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний соціальний внесок .

Суд приходить до переконання, що отримувана ОСОБА_1 щомісячна додаткова грошова винагорода має бути включена до складового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.

Водночас, твердження позивача про наявність підстав про включення до грошового забезпечення ОСОБА_1 з якого обчислюється пенсія: матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань - 1135,00 грн.; одноразової премії - 700,00 грн.; допомоги на оздоровлення - 7760,85 грн., виплата яких здійснювалась не щомісячно не входить до встановлених ч.3 ст.43 Закону України № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії з включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду позивачем, то суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав залишення позову без розгляду.

Так відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про призначення йому пенсії у неналежному розмірі, отримавши довідку зі Львівського прикордонного заводу (військова частина 2144).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 03.08.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з врахуванням розміру щомісячної додаткової винагороди, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, допомоги на оздоровлення, індексації, зазначених у довідці Львівського прикордонного загону (військова частина 2144), з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з дати виникнення права на пенсію, тобто з 02.08.2017 року, зазначеній у довідці від № 173 від 14.08.2017. І отримавши у 04.09.2018 відмову у перерахунку, 28.09.2018 звернувся до суду з цим позовом, що свідчить про дотримання встановлених ст. 122 КАС шестимісячного строку.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.51 Закону України №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 на час призначення йому пенсії за Законом України № 2262-ХІІ мав право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної ним щомісячної додаткової грошової винагороди, а відповідач протиправно відмовив у проведенні перерахунку розміру пенсії, позовні вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати розмір пенсії позивачу на підставі довідки про види грошового забезпечення від 14.08.201 №173 з урахуванням названого щомісячного додаткового виду грошового забезпечення підлягають задоволенню без обмеження строком.

Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії позивача з урахуванням індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - по тексту - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно статей 1 і 2 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не лише грошове забезпечення військовослужбовців, і те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону № 2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.

Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу № 638/9697/17 при вирішенні питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, у постанові від 3 квітня 2019 року відступив від раніше висловленої з цього питання правової позиції Верховного Суду у справах № 522/11262/16-а та № 522/7855/17 та сформулював такий правовий висновок.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокремаЗакону № 2017-ІІІ,Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача провести з 02 серпня 2017 року перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на підставі довідки Львівського прикордонного загону за вих. № 173 від 14.08.2017 із включенням до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації.

Дана позиція щодо включення до складових грошового забезпечення з якого обраховується пенсія щомісячної додаткової грошової винагороди підтверджується у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, то на підставі статті 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій,- задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) щодо нездійснення нарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років з урахуванням при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації зазначених у довідці Львівського прикордонного загону за вих. № 173 від 14.08.2017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) провести з 02 серпня 2017 року перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на підставі довідки Львівського прикордонного загону за вих. № 173 від 14.08.2017 із включенням до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації,з урахуванням вже проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Судові витрати з сторін не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 27 січня 2020 року.