Рішення № 87165110, 27.01.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р. справа № 300/2103/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії за віком з врахуванням до страхового стажу періодів роботи з 29.09.1992 по 05.06.1995 у ТзОВ "Синтез", з 21.01.2002 по 25.02.2002 у ПАП "Роксолана"; зобов`язати призначити пенсію за віком з врахуванням до страхового стажу періодів роботи з 29.09.1992 по 05.06.1995 у ТзОВ "Синтез", з 21.01.2002 по 25.02.2002 у ПАП "Роксолана".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, за наявності запису про роботу у трудовій книжці, протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, не врахувавши до страхового стажу періоди роботи з 29.09.1992 по 05.06.1995 у ТзОВ "Синтез", з 21.01.2002 по 25.02.2002 у ПАП "Роксолана". Позивач зазначає, що факт роботи підтверджується записами трудової книжки, а позивач не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків стосовно подання звітності та сплати страхових внесків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. У відзиві на позов зазначив, що позивачу до страхового стажу зараховано 23 роки 1 місяць 29 днів, позивач не має права на отримання пенсії за віком оскільки необхідно не менше 25 років страхового стажу. Позивачу, у зв`язку з ненарахуванням підприємством страхових внесків до страхового стажу не зараховано період роботи з 29.09.1992 по 05.06.1995 у ТОВ «Синтез», а також період роботи з 21.01.2002 по 25.02.2002 у ПАБ «Роксолана», у зв`язку з відсутністю інформації в індивідуальних відомостях про застраховану особу за 2002 рік.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

У зв`язку з перебуванням судді з 11.11.2019 по 15.11.2019 включно у відрядженні, з 26.12.2019 по 20.01.2020 включно у відпустці, строки розгляду справи продовжено.

Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на них, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 60 років, 14.11.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.41).

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював з 29.09.1992 по 05.06.1995 у ТзОВ "Синтез", з 21.01.2002 по 25.02.2002 у ПАП "Роксолана" (а.с.20, 22).

13.03.2019 рішенням відповідача за №4 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.37-38). Згідно вказаного рішення відповідачем встановлено у позивача страховий (трудовий) стаж 23 роки 1 місяць 29 днів, при необхідних 25 роках (а.с.37).

15.03.2019 відповідач листом від 15.03.2019 за №3588/03-Д повідомив позивача про те, що до стажу роботи не зараховано періоди:

- з 21.01.2002 по 25.02.2002 у ПАП "Роксолана", оскільки запис містить виправлення та не відображений у індивідуальних відомостях про застраховану особу;

- з 29.09.1992 по 05.06.1995 у ТзОВ "Синтез", оскільки згідно довідки сектору забезпечення наповнення бюджету фінансово-економічного відділу повідомлено про не нарахування страхових внесків даним підприємством (а.с.23-24).

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком з підстав незарахування до страхового стажу вищевказаних періодів роботи протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до положень частин 2, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний".

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162. 2.10.

Як слідує з трудової книжки НОМЕР_1 від 29.09.1992, у відповідності до запису за №24 позивач 29.09.1992 прийнятий по переводу на посаду водія першого класу ТОВ «Синтез» (наказ №12 від 29.09.1992). Згідно запису за №26 позивач звільнений із займаної посади в зв`язку з ліквідацією підприємства (наказ №3 від 05.06.95). При цьому, міститься підпис уповноваженої особи та печатка ТОВ «Синтез".

Згідно запису №33 трудової книжки, позивач прийнятий на роботу в ПАП «Роксолана» тимчасово, на ремонтні роботи (наказ №2 від 21.01.2002), згідно запису №34 звільнений з роботи в зв`язку з закінченням роботи (наказ №3 від 25.02.2002). Наявні відповідні підписи уповноваженої особи та печатка приватно-агропромислового підприємства «Роксолана». (а.с.22).

Таким чином, судом встановлено, що записи про роботу у трудовій книжці позивача під №24, №26, №33 та №34 містять чітку дату прийому на роботу, чітку дату звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посади на яких працював позивач, підпис уповноваженої особи та відбиток печатки підприємства.

Із наданої суду копії трудової книжки позивача не вбачається суттєвих виправлень щодо спірних періодів роботи позивача, а відповідач ні в рішенні №4 від 13.03.2019, ні у відповіді на заяву позивача №3588/03-Д від 15.03.2019, ні в запереченні на позовну заяву не зазначив, які саме виправлення наявні у записах трудової книжки позивача щодо періоду роботи в ПАП «Роксолана». Суд зазначає, що підставою як для призначення пенсії, так і для її перерахунку, у подальшому є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Суд вказує, що на особу не може перекладатись обов`язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Отже, трудовою книжкою позивача підтверджено період роботи позивача з 29.09.1992 по 05.06.1995 у ТзОВ "Синтез", з 21.01.2002 по 25.02.2002 у ПАП "Роксолана".

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо вказаних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано.

Стосовно доводів відповідача про те, що за спірні періоди не здійснювалось нарахування та сплата страхових внесків, суд зазначає наступне.

Так, види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, передбачено статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», серед яких, як вище зазначалось, до стажу роботи зараховується будь-яка робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Суд зазначає, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Разом з цим, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Фактично, внаслідок невиконання роботодавцем - страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному товаристві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості по страховим внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії також не є підставою для не зарахування позивачу спірних періодів до стажу роботи.

Суд також зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а, від 10.10.2019 у справі №304/877/17.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача наведених вище спірних періодів роботи, є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що періоди роботи позивача з 29.09.1992 по 05.06.1995 у ТзОВ "Синтез", з 21.01.2002 по 25.02.2002 у ПАП "Роксолана" підлягають зарахуванню позивачу до страхового стажу роботи.

Як наслідок, за наявності необхідної кількості страхового стажу, визначеного Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком за заявою про призначення пенсії від 14.11.2018.

Доводи відповідача, вказані ним у відзиві на позов не спростовують заявлені позовні вимоги.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Одночасно при задоволенні позову суд приходить до переконання про необхідність вийти за межі позовних вимог в порядку ч.2 ст. 9 КАСУ, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та скасувати рішення Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 13.03.2019 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений згідно квитанції № N1BAG3409M від 18.10.2019.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в особі Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням до страхового стажу періодів роботи з 29.09.1992 по 05.06.1995 у ТзОВ "Синтез", з 21.01.2002 по 25.02.2002 у ПАП "Роксолана".

Скасувати рішення Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 13.03.2019 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне уравління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 29.09.1992 по 05.06.1995 у ТзОВ "Синтез", з 21.01.2002 по 25.02.2002 у ПАП "Роксолана" та призначити йому пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за заявою від 14.11.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018) 768,40 грн. судових витрат (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.