Ухвала суду № 87164816, 27.01.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"27" січня 2020 р. Справа № 300/120/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Болехівського міського управління праці та соціального захисту населення про визнання дій незаконними та зобов`язання до їх вчинення, а також про визнання листа незаконним та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Болехівського міського управління праці та соціального захисту населення про визнання дій незаконними та зобов`язання до їх вчинення, а також про визнання листа незаконним та стягнення моральної шкоди.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, пунктами 2, 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (пункт 2); власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 11).

Окрім цього, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

В даному випадку, ОСОБА_1 в позовній заяві вказала як відповідача - Болехівське міське управління праці та соціального захисту населення. Однак, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, такий суб`єкт не значиться: «за Вашим запитом нічого не знайдено. Спробуйте змінити критерій пошуку».

При цьому, ОСОБА_1 долучила до позовної заяви копію листа Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 16.09.2019 за №857, направленого судді Болехівського міського суду Івано-Франківської області М.М. Поляниці та копію листа Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету болехівської міської ради від 29.05.2019 за №473, направленого ТОВ «Івано-Франківськгаз збут».

Таким чином, позивачу необхідно уточнити в позовній заяві належного відповідача та зазначити ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що вищевказані листи Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету болехівської міської ради від 16.09.2019 за №857 направлено судді Болехівського міського суду Івано-Франківської області М.М. Поляниці на виконання ухвали від 05.05.2019 та оскаржений лист від 29.05.2019 за №473, направленого ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» відповідачем направлялись не позивачу, а судді Болехівського міського суду Івано-Франківської області М.М. Поляниці та ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» відповідно.

Згідно пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно до статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Утвердження правової держави відповідно до положень статті 1, другого речення частини 3 статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

У позовній заяві позивачем заявлено вимоги про:

- визнання незаконними дій щодо незбереження та знищення в пункті 11 форми 1-пільга пільговика ОСОБА_1 інформації;

- визнання такими, що порушують вимоги пунктів 3, 4 Положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» дії Болехівського міського управління праці та соціального захисту населення щодо знищення зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації із особової справи ОСОБА_1 починаючи з 23.05.2003;

- визнання такими, що порушують вимоги пунктів 10, 11 Положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 за №535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг « 2-пільга» та Інструкції про порядок її заповнення» та «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» дії Болехівського міського управління праці та соціального захисту населення:

1) щодо неотримання від ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» та інших надавачів комунальних послуг на паперових та електронних носіях щомісячних розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговику ОСОБА_1 (та іншим пільговикам) згідно з формою « 2-пільга»;

2) непроведення звірки Болехівським міським управлінням праці та соціального захисту населення інформації, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка мала надходити від ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» та інших надавачів комунальних послуг;

3) здійснення розрахунків з постачальником комунальних послуг (в т.ч. ТзОВ «Івано- Франківськгаз збут», па підставі неподаних на паперових та електронних носіях ним щомісячних звітів згідно з формою « 2-пільга» щодо послуг, наданих пільговику ОСОБА_1 та іншим пільговикам, які мають право на відповідні пільги, за рахунок коштів державного бюджету за період з 01.07.2015 по 01.10.2019 ТзОВ «Івано-Франківськгаз», за період з 23.05.2003 по 01.10.2019 АТ «Прикарпаттяобленерго» та за період з 23.05.2003 по 01.07.2015 АТ «Оператор газорозподільної системи Івано-Франківськгаз» (до 2019 року ПАТ «Івано-Франківськгаз).

Однак, вказані позовні вимоги є нечіткими та не зрозумілими, оскільки позивач не навів обґрунтування порушення оскаржуваними діями чи бездіяльністю саме прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача, з посиланням на норми права, та, як наслідок, не наведено, в чому полягає саме публічно-правовий спір між позивачем із відповідачем.

За таких обставин, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги із зазначенням обґрунтування мотивів звернення до суду (в частині зазначення порушення оскарженими діями відповідача прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів саме позивача та в чому полягає публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем).

Також суд звертає увагу, що позивач просить визнати такими, що порушують вимоги пунктів 3, 4 Положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» дії відповідача щодо знищення зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації із особової справи ОСОБА_1 починаючи з 23.05.2003.

Так, частинами 1, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, позивач в позовній заяві не зазначила жодних обґрунтувань щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом та доказів його дотримання або поважності пропуску строку звернення до суду.

В свою чергу, частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, як судом встановлено, такої зави позивач не подала разом із позовною заявою.

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 94, 160, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Болехівського міського управління праці та соціального захисту населення про визнання дій незаконними та зобов`язання до їх вчинення, а також про визнання листа незаконним та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання позовної заяви, в якій уточнити належного відповідача у справі та зазначити ідентифікаційний код відповідача, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача;

- заяви (пояснення) про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням пропуску звернення з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску;

- уточнення позовних вимог, а саме зазначення обґрунтувань мотивів звернення до суду (в частині зазначення порушення оскарженими діями (бездіяльністю) відповідача прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів у публічно-правовому спорі між позивачем і відповідачем.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кафарський В.В.