Рішення № 87164348, 27.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/11540/19

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнанння протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним рішення відповідача про повернення матеріалів щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням 29.07.2019 інвалідності 1 "Б" групи, оформлене листом від 23.09.2019 № 29080/7/99-99-04-04-02-17;

- зобов`язати відповідача розглянути документи про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1 "Б" групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

В обґрунтування позову вказано, що під час проходження служби позивач отримав розлад здоров`я, що призвів до ряду хвороб. В результаті значного погіршення здоров`я з 29.07.2019 Житомирською обласною МСЕК №2 позивачу була встановлена 1 "Б" група інвалідності (безтерміново), ступінь втрати професійної працездатності - 90 %. Позивач звертався до ГУ ДФС в Житомирській області із заявою та пакетом документів на призначення одноразової грошової допомоги. Листом від 09.10.2019 №10498/14/06-30-04-02-10 ГУ ДФС у Житомирській області повідомило позивачу, що заява з матеріалами була направлена до ДФС України. За результатами розгляду ДФС України листом від 23.09.2019 № 29080/7/99-99-04-04-02-17 відмовила позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги та повернула матеріали. Відмову позивач вважає незаконною та такою, що порушує його право на соціальний захист, а тому просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

04 грудня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого відповідач зазначив, що працівники податкової міліції проходять службу у складі ДФС України та не належать до органів внутрішніх справ, а податковим законодавством не врегульовано питання призначення та виплати одноразової допомоги. У зв`язку з чим, підстав для проведення розрахунків одноразової грошової допомоги позивачу не має.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив службу в податковій міліції та звільнений наказом ДПА у Житомирській області від 29.12.1998 у відставку (а.с.17).

Згідно свідоцтва про хворобу Військової лікарської комісії УМВС України в Житомирській області №8/6 від 25.01.1999 встановлено, що захворювання позивача пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ та прийнято рішення про непридатність до військової служби у мирний час. (а.с.12-13).

02.08.2019 Житомирською обласною МСЕК №2 позивачу за результатами первинного огляду була встановлена 1 "Б" група інвалідності з 29.07.2019 внаслідок травми, захворювання, пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с.14-15).

28.08.2019 позивач звернувся до ГУ ДФС у Житомирській області із заявою та доданими до неї документами, в якій просив призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням статусу інваліда 1 "Б" групи (а.с.25).

Листом від 09.10.2019 №10498/14/06-30-04-02-10 ГУ ДФС у Житомирській області повідомило позивача, що за результатами розгляду поданих позивачем документів, ДФС України вирішила, що підстави для її виплати відсутні. Вказано, що колишнім працівникам податкової міліції, інвалідність яким встановлено після втрати чинності Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію", проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 07 листопада 2015 року законні підстави відсутні (а.с.28-29).

Листом ДФС України від 23.09.2019 повернуто подані позивачем матеріали та вказано, постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції. Ці нормативно-правові акти не поширюються на працівників податкової міліції, тому для проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно з цією постановою законні підстави відсутні. Повідомлено, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або прийняття нового нормативно-правового акту (а. с.26-27).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно з ч.6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вказаний Закон втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року, однак у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою № 707 від 12.05.2007 затвердив Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі - Порядок № 707).

У зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" від 13.02.2015 № 208-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі- Порядок № 850), який набрав чинності 31 жовтня 2015 року.

Пунктом 2 зазначеного Порядку установлено, що особам, які до набрання чинності (12 березня 2015 року) Законом № 208-VIII мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.

При цьому, згідно положень Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності (встановлення групи інвалідності). Призначення одноразової грошової допомоги у розмірах, визначених Порядком № 707 можливе лише за умови наявності права на отримання такої допомоги до 12.03.2015.

Матеріали справи свідчать про встановлення позивачу 1 "Б" групи інвалідності, у зв`язку з наявністю травми, захворювання, що пов`язане з проходженням служби в податковій міліції.

Згідно положень Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності (встановлення групи інвалідності). Призначення одноразової грошової допомоги у розмірах, визначених Порядком № 707 можливе лише за умови наявності права на отримання такої допомоги до 12.03.2015.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2018 по справі №813/3091/16.

Оскільки позивачу первинно з 29.07.2019 встановлено 1 "Б" групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, про що свідчить копія довідки МСЕК від 02.08.2019 №548897, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному ст.23 Законом України "Про міліцію", та в порядку, встановленому постановою КМУ №850 від 21.10.2015, які були чинним на момент встановлення позивачу групи інвалідності.

При цьому, фактичною підставою для відмови позивачу слугувала неузгодженість законодавства, яким регулюються питання призначення одноразової допомоги особам, які проходили службу в органах податкової міліції.

Відсутність у Порядку № 850 вказівки на поширення його дії на працівників податкової міліції, призначення допомоги яким здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", не є підставою для позбавлення таких осіб права на отримання одноразової допомоги у розмірі, визначеному чинним на дату установленням групи інвалідності Порядком №850, оскільки Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850 виплати одноразової допомоги на виконання ст.23 Закону України "Про міліцію" в редакції Закону України від 13.02.2015.

Так, у рішенні по справі "Budchenko v. Ukraine" від 24.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов`язання за статтею 1 Першого протоколу.

З огляду на наведене, з урахуванням того, що позивач, як пенсіонер податкової міліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком № 850, ДФС України протиправно відмовлено у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності 1 "Б" групи.

Позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача розглянути документи про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням є похідними від визнання рішення протиправним.

Як встановлено судом, відповідного рішення ДФС України не приймалось.

Так, відповідно до п.9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ДФС України розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1 "Б" групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин справи, позов слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8 м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), викладене у листі від 23.09.2019 №29080/7/99-99-04-04-02-17, щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги як інваліду 1 "Б" групи з 29.07.2019.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням 1 "Б" групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва