Рішення № 87164337, 27.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/11840/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

21 листопада 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Житомирській області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 50661,45 грн, з підстав порушення податкового законодавства.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є платником податків та за ним рахується податкова заборгованість у сумі 50661,45 грн зі сплати різних податків і зборів. Просить стягнути з ОСОБА_1 50661,45 грн податкової заборгованості.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження надіслана за адресою, зазначеною у позовній заяві та отримана адресатом 3 грудня 2019 року про що свідчить підпис у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.22).

12 грудня 2019 року на запит суду від адресного бюро надійшли відомості про адресу відповідача, згідно з якими за вказаною у позовній заяві адресою відповідач не зареєстрований (а.с.24).

16 грудня 2019 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду з викликом (повідомленням) сторін на 22 січня 2020 року на 10:30.

18 грудня 2019 року секретар судового засідання телефонограмою повідомила брата позивача про розгляд даної справи у судовому засіданні 22 січня 2020 року (а.с.27).

28 грудня 2019 року поштове повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу повернулось на адресу суду з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.32).

Згідно з частиною 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судове повідомлення вручено їм належним чином.

Враховуючи наведене, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.

Відповідач вимоги ухвали суду від 26 листопада 2019 року у частині надіслання відзиву на адміністративний позов не виконав.

17 січня 2020 року на адресу суду електронною поштою від позивача надійшли витребувані судом документи вх. №1225/20. Також, 20 січня 2020 року, вказані документи надійшли на адресу суду поштовим зв`язком.

22 січня 2020 року представник позивача прибув на виклик суду, подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження вх. №1663/20, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, призначене на 22 січня 2020 року не прибув, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Зважаючи на викладене та керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як платник податків перебуває на податковому обліку в Новоград-Волинському управлінні ГУ ДФС у Житомирській області.

Стосовно стягнення військового збору у сумі 3844,72 грн, суд зазначає наступне.

Контролюючим органом проведено невиїзну позапланову документальну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_1 за період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки №1515/06-30-13-05/2873908753 від 26 грудня 2018 року (а.с.34-55), за висновками якого встановлено порушення визначені підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, статті 163 підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ОСОБА_1 нараховано грошове зобов`язання за штрафними санкціями в сумі 3236,15 грн (податкове повідомлення-рішення №0001161305 від 25 січня 2019 року на суму 3236,15 грн (а.с.12).

Крім того, відповідачу згідно з статтею 129 Податкового кодексу України нараховано пеню з податку на додану вартість в сумі 608,57 грн (а.с.8).

Стосовно стягнення адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 510,00 грн, суд зазначає наступне.

Контролюючим органом проведено невиїзну позапланову документальну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_1 за період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки №1515/06-30-13-05/2873908753 від 26 грудня 2018 року (а.с.34-55), за висновками якого встановлено порушення визначені підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 і абзаців першого та другого пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ОСОБА_1 нараховано грошове зобов`язання за штрафними санкціями в сумі 510,00 грн (податкове повідомлення-рішення №00011511305 від 25 січня 2019 року на суму 510,00 грн (а.с.14).

Стосовно стягнення податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 46306,73 грн, суд зазначає наступне.

Контролюючим органом проведено невиїзну позапланову документальну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_1 за період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки №1515/06-30-13-05/2873908753 від 26 грудня 2018 року (а.с.34-55), за висновками якого встановлено порушення визначені підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 і пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ОСОБА_1 нараховано грошове зобов`язання за штрафними санкціями в сумі 170,00 грн (податкове повідомлення-рішення №0001141305 від 25 січня 2019 року (а.с.10).

Крім того, за висновками акта перевірки №1515/06-30-13-05/2873908753 від 26 грудня 2018 року (а.с.34-55) встановлено порушення визначені підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ОСОБА_1 нараховано грошове зобов`язання за штрафними санкціями в сумі 38833,84 грн (податкове повідомлення-рішення №0001171305 від 25 січня 2019 року на суму 38833,84 грн (а.с.11).

Разом з тим, відповідачу згідно статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню з податку на додану вартість в сумі 7302,89 грн (а.с.8).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове-повідомлення рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались у судовому порядку, тому грошове зобов`язання, визначене у них, вважається узгодженим, в результаті чого виник податковий борг.

Так, за ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати:

- військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 3844,72 грн, з яких: 3236,15 грн штрафні санкції та 608,57 грн пеня;

- адміністративних штрафів та інших санкцій у сумі 510,00 грн;

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 46306,73 грн, з яких 31067,07 грн - основний платіж, штрафні санкції - 7936,77 грн та 7302,89 грн пеня.

Абзацом першим пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Новоград-Волинською ОДПІ було надіслано платнику податкову вимогу від 1 вересня 2016 року №2197-17 на суму 728,36 грн (а.с.15).

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законодавством України; система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу та пені (а.с.8), згідно з якими заборгованість відповідача складає 50661,45 грн.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд задовольняє адміністративний позов.

Враховуючи положення частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 50661,45 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін