Рішення № 87164312, 27.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/5660/18

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов`язання провести донарахування та виплату пенсії в новому розмірі,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить зобов`язати відповідача провести їй з 01 травня 2018 року донарахування розміру призначеної пенсії, згідно абзацу 7 пункту 7 Постанови КМУ № 393 від 17.07. 1992 року (із змінами по стану на 01.04.2018), як звільненій після 01 березня 2018 року, тобто за останні 2 місяці служби, на підставі раніше поданих документів та додатково наданої нею довідки командира військової частини А0281 за вих. № 1657 від 26.09.2018, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого нараховано пенсію, виплачених їй за період з березня по квітень 2018 року сум щомісячної додаткової грошової допомоги, матеріальної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення (нарахована в квітні 2018 року, але виплачена після звільнення) та надбавки за шифрувальну роботу, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та виплатити різницю в недоотриманій з 01 липня 2018 року пенсії та виплачувати перераховану пенсію в новому розмірі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що до 30.04.2018 вона проходила військову службу на посаді техніка роти зв`язку батальйону управління військової частини А0281. Починаючи з 01.05.2018 їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Однак, позивач стверджує, що при призначені їй пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області при визначені її розміру до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія не було враховано отримані нею за два останні перед звільненням місяці служби додаткові види грошового забезпечення з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячну додаткову грошову допомогу, матеріальну допомогу, грошову допомогу на оздоровлення та надбавку за шифрувальну роботу.

У зв`язку з цим, позивач 25.10.2018 звернувся до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок призначеної їй пенсії на підставі довідки військової частини А0281 за вих. № 1657 від 26.09.2018, шляхом урахування у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової допомоги, матеріальної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та надбавки за шифрувальну роботу.

Однак, відповідач листом від 23.11.2018 №П-4604 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, зазначивши, що вказані виплати не визначені в ст. 43 та ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та не входять складу грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія.

Позивач вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку пенсії протиправною та такою, що порушує її право на отримання належної пенсії, а тому вона звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 07 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/5660/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення йому копії цієї ухвали, для подання ним відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі 07 грудня 2018 року було надіслано на адресу місцезнаходження Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду, ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 10 грудня 2019 року (а.с.27).

21 грудня 2018 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач зазначив, що заперечує проти заявлених позовних вимог та вважає їх безпідставними та необґрунтованими. На підтвердження такої позиції відповідач зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 пенсія позивачу була обчислена з урахуванням середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення, отриманих позивачем за період з 01.03.2018 по 30.04.2018, тобто за останні фактичні місяці служби перед звільненням, починаючи з 01.03.2018. З огляду на що відповідач вважає, що питання врахування грошового забезпечення, що виплачено поза межами зазначеного періоду, розгляду не підлягає. Крім того, відповідач зазначив, що зазначені в довідці військової частини А0281 за вих. № 1657 від 26.09.2018 виплати не відносяться ні до підвищень, ні до надбавок, доплат, винагород, які мають постійних характер, ні до щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, а тому згідно вимог частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вони не враховуються при визначенні розміру пенсії. Враховуючи вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просило відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.30-33).

Також у відзив на позовну заяву відповідач зазначив, що позовні вимоги щодо перерахунку пенсії з 01.07.2018 по 31.10.2018 не відповідають вимогам КАС України, оскільки виходять за межі шестимісячного строку звернення до суду, а тому просив вказану частину позовних вимог залишити без розгляду.

Крім того, 21 грудня 2018 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд зупинити провадження в адміністративній справі № 240/5660/18 до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17 (провадження № К/9901/1368/17), оскільки предметом розгляду вказаної справи є правовідносини подібні до тих, що є предметом розгляду адміністративної справи №240/5660/18 (а.с.37).

За наслідками розгляду вказаного клопотання, судом було винесено ухвалу від 26 грудня 2018 року, якою клопотання відповідача було задоволено та зупинено провадження у справі № 240/5660/18 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17 (провадження №К/9901/1368/17).

30 вересня 2019 року до суду надійшло клопотання позивача, в якому ОСОБА_1 повідомила, що рішення Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17 набрало законної сили, а тому просила суд поновити провадження у справі №240/5660/18.

Ухвалою суді від 11 жовтня 2019 року поновлено провадження в адміністративній справі № 240/5660/18.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до норм ст.ст.257, 262 КАС України.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 5ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що прапорщик ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині А0281 на посаді техніка роти зв`язку батальйону управління, де отримувала грошове забезпечення відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей".

Наказом командира 95 окремої десантно-штурмової бригади (по особовому складу) від 26.04.2018 №23-РС позивача було звільнений з військової служби у запас за пунктом 1 підпункту "б" частини 8 (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії) статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (а.с.15).

Натомість, на підставі наказу командира військової частини А0281 (по стройовій часині) від 30.04.2018 №122 прапорщика ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 30.04.2018 (а.с.16).

Починаючи з 01.05.2018 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується наявним у матеріалах справи пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.5).

Розмір пенсії позивача був обчислений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, виходячи і грошового забезпечення, зазначеного в грошовому атестаті серії НОМЕР_2 (а.с.17) та в довідці від 03.05.2018 №553 про розмір додаткових видів грошового забезпечення та премії за березень - квітень 2018 року (а.с.18).

Однак, у вищезазначеній довідці від 03.05.2018 №553 не були зазначені отримані позивачем у період з березня по квітень 2018 року суми грошової допомоги, матеріальної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та надбавки за шифрувальну роботу.

Зазначені обставини зумовили те, що при призначенні позивачу пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській до складу грошового забезпечення позивача, з якого визначається розмір пенсії, не були враховані вищезазначені додаткові види грошового забезпечення, з яких оплачено єдиний соціальний внесок загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У зв`язку з цим, позивачем у військовій частині А0281 було отримано довідку від 26.09.2018 №1657 про додаткові види грошового забезпечення та премій, з яких оплачено єдиний соціальний внесок загальнообов`язкове державне соціальне страхування, однак які були не включені до довідки від 03.05.2018 №553 та відповідно не були враховані при розрахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с.19).

Зі змісту вказаної довідки вбачається, що в березні 2018 року позивачу було виплачено нараховані за лютий 2018 року щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 4202,40 гривень та надбавку за шифрувальну роботу в розмірі 304,00 гривень; в квітні 2018 року їй було виплачено нараховану за березень 2018 року надбавку за шифрувальну роботу в розмірі 652,00 гривень; а в травні 2018 року їй було виплачено нараховані за квітень 2018 року грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 11764,13 гривень та надбавку за шифрувальну роботу в розмірі 489,00 гривень (а.с.19). З усіх вказаних в довідці виплат було нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В подальшому, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 25.10.2018 про перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих нею сум щомісячної додаткової грошової допомоги, матеріальної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та надбавки за шифрувальну роботу, зазначених в довідці військової частини А0281 від 26.09.2018 №1657 (а.с.22).

Розглянувши зазначену заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 23.11.2018 №П-4604 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, зазначивши при цьому, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з 01.03.2018 було змінено грошове забезпечення військовослужбовців, а також визнано такими, що втратили чинність постанову Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постанову Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій". З огляду на що, відповідач вказав, що додаткові види грошового забезпечення, які були встановлені відповідно до Постанови №1294 та Постанови №889 не можуть бути враховані в грошове забезпечення для перерахунку пенсії (а.с. 23).

Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійснені їй перерахунку пенсії на підставі довідки військової частини А0281 за вих. № 1657 від 26.09.2018, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, виплачених за період з березня по квітень 2018 року сум щомісячної додаткової грошової допомоги, матеріальної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та надбавки за шифрувальну, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до пункту "в" абзацу першого статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.

Умови призначення пенсій за вислугу років визначені в статті 12 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону №2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що розмір пенсії за вислугу років визначається як відсоткове співвідношення до відповідного розміру грошового забезпечення, яке особа отримувала станом на дату звільнення з військової служби.

При цьому, однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Крім того, відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

В свою чергу, приписами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років), щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Разом з тим, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема, осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

При цьому, суд наголошує, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.

Водночас абзацом 7 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103) встановлено, що для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.

Отже, в розумінні вимог абзацу 7 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, з 01 березня 2018 року та пізніше, розмір середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з 01 березня 2018 року на кількість таких місяців.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 була звільнена з військової служби у військовій частині А0281 30 квітня 2018 року.

Розмір пенсії позивача був обчислений, виходячи і грошового забезпечення, зазначеного в грошовому атестаті серії НОМЕР_2 (а.с.17) та в довідці від 03.05.2018 №553 про розмір додаткових видів грошового забезпечення та премії. При цьому, з огляду на положення п. 7 постанови № 393, при визначені розміру пенсії було враховано середньомісячну суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за період з березня по квітень 2018 року, тобто за два останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням, починаючи з 01 березня 2018 року.

Зі змісту довідки Військової частини А0281 від 03.05.2018 №553 про розмір додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, яка була врахована відповідачем при призначені пенсії ОСОБА_1 вбачається, що за період з березня по квітень 2018 року позивач отримала такі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавку за виконання особливо важливих завдань в загальному розмірі 1705,06 грн., надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці в загальному розмірі 978,00 грн., надбавку за шифрувальну роботу в розмірі 1304,00 грн. та премію в загальному розмірі 6911,20 грн. (а.с.18).

Водночас, як вбачається з довідки Військової частини А0281 від 26.09.2018 №1657 ОСОБА_1 в березні 2018 року позивачу також було виплачено нараховані за лютий 2018 року щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 4202,40 гривень та надбавку за шифрувальну роботу в розмірі 304,00 гривень; в квітні 2018 року їй було виплачено нараховану за березень 2018 року надбавку за шифрувальну роботу в розмірі 652,00 гривень; а в травні 2018 року їй було виплачено нараховані за квітень 2018 року грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 11764,13 гривень та надбавку за шифрувальну роботу в розмірі 489,00 гривень (а.с.19).

Оскільки, з усіх вказаних в довідці Військової частини А0281 від 26.09.2018 №1657 виплат було нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, позивач вважає, що вони мають враховуватися при призначенні їй пенсії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині включення виплаченої позивачу в березні 2018 року щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 4202,40 гривень до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суд зазначає наступне.

Дослідивши в ході розгляду справи зміст довідки Військової частини А0281 від 26.09.2018 №1657 (а.с.19) суд встановив, що виплачена позивачу у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода була нарахована їй за лютий 2018 року, а отже вона не входить в грошове забезпечення позивача за березень 2018 року, та відповідно до вимог абзацу 7 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 не підлягає включенню до складу середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яка враховується при призначенні пенсії, оскільки для призначення пенсії враховувалось виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення, починаючи з березня 2018 року.

З приводу позовних вимог ОСОБА_1 щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, надбавки за шифрувальну роботу, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки Військової частини А0281 від 26.09.2018 №1657 в березні 2018 року позивачу було виплачено надбавку за шифрувальну роботу в розмірі 304,00 гривень, що була нарахована за лютий 2018 року, в квітні 2018 року їй було виплачено надбавку за шифрувальну роботу в розмірі 652,00 гривень, що була нарахована за березень 2018 року, а в травні 2018 року їй було виплачено надбавку за шифрувальну роботу в розмірі 489,00 гривень, що була нарахована за квітень 2018 року (а.с.19).

Оскільки, виплачена у березні 2018 року надбавка за шифрувальну роботу в розмірі 304,00 гривень є надбавкою нарахованою позивачу за виконання обов`язків військової служби у лютому 2018 року, то відповідно до вимог абзацу 7 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 вона не підлягає включенню до складу середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яка враховується при призначенні пенсії.

Натомість, з приводу виплаченої позивачу в квітні 2018 року надбавки за шифрувальну роботу в розмірі 652,00 гривень за березень 2018 року та виплаченої в травні 2018 року надбавки за шифрувальну роботу в розмірі 489,00 гривень за квітень 2018 року суд зазначає, що з наявної у матеріалах справи довідки Військової частини А0281 від 03.05.2018 №553 (а.с.18) про розмір додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, встановлено, що вказані виплати були включені до зазначеної довідки та відповідно враховані відповідачем при призначені ОСОБА_1 пенсії, що підтверджується розрахунком пенсії з пенсійної справи позивача (а.с.14).

На підставі викладено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Вирішуючи спірні правовідносини щодо включення матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суд зазначає, що вказані виплати є одноразовим додатковими видами грошового забезпечення, а тому не повинні враховуватись при призначенні пенсії.

Закон України №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Враховуючи наведене, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога, виплата яких здійснювалася не щомісячно, а одноразово не входить до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, а тому згідно з ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №522/11262/16-а.

Крім того суд зазначає, що згідно з довідкою Військової частини А0281 від 26.09.2018 №1657 така складова грошового забезпечення як матеріальна допомога позивачу в період з березня по квітень 2018 року не виплачувалась.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що підстави для включення до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманої позивачем грошової допомоги на оздоровлення, виплати якої здійснювалася не щомісячно, та яка не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області діяло у спосіб, що визначений законодавством України та у межах своїх повноважень, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись статями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про зобов`язання провести донарахування та виплату пенсії в новому розмірі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович