Рішення № 87164265, 15.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 р. Справа№200/8416/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Ушенка С.В., при секретарі судового засідання – Гуменному М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про:

- визнання протиправними дій щодо нарахування пені за платежем “Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу ЗО 17060100 00”, в сумі 9 880, 23 грн.;

- зобов`язання здійснити коригування в інтегрованій картці за платежем “Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу ЗО 17060100 00”, шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 9880, 23 грн.;

- визнання протиправними дій щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці за платежем “Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу ЗО 17060100 00”, в сумі 9 880, 23 грн. на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені;

- зобов`язання здійснити коригування в інтегрованій картці за платежем “Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00”, шляхом розподілу, а саме: виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 9880, 23 грн. та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 9 880, 23 грн. в рахунок оплати податкових зобов`язань;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2019 року № 0020501200.

Свої позовні вимоги позивач вмотивував тим, що Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 по справі №805/1605/16-а стягнуто з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь Державного бюджету кошти на погашення податкового боргу з ПДВ в сумі 22 166 351, 61 грн. та зі збору цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, в сумі 1 672 273,91 грн., а всього 23 838625,52 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2016 у справі №805/1605/16-а розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року у справі № 805/1605/16-а шляхом погашення відповідачем боргу протягом 60 місяців відповідно до узгодженого між сторонами графіку, а тому ПАТ «Донецькоблгаз» здійснює платежі з урахуванням висновків суду.

На підставі пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 та у порядку ст.ст. 75,76 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств житлово-комунального господарства та будівництва Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" узгодженої суми грошового зобов язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності згідно «Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» за звітний період жовтень 2015 року та рішення суду про розстрочення податкового боргу.

За результатами даної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки щодо своєчасності сплати Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" узгодженої суми грошового зобов`язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності згідно «Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» за звітний період жовтень 2015 року та рішення суду про розстрочення податкового боргу від 15.03.2019 року №159/28-10-50-12-07/03361075.

На підставі акту камеральної перевірки складено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0020501200 від 10.04.2019, яким відповідно до ст. 126 ПКУ за затримку на 1184 каледндарних дні сплати грошового зобов`язання в сумі 333094, 30 грн. позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 66 618,85 грн. за платежем збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачем на підставі укладених ним договорів, нарахований до 01.01.2016.

Вважає дії позивача такими, що не відповідають чинному законодавству.

У матеріалах справи наявний відзив відповідача, вмотивований тим, що Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» узгоджених сум грошових зобов`язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності згідно «Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» за звітний період жовтень 2015 року та рішення суду про розстрочення податкового боргу, за результатми якої складено акт від 15.03.2019 № 159/28-10-50-12-07/03361075. Вказаним актом перевірки встановлено несвоєчасну сплату ПАТ «Донецькоблгаз» узгодженої суми грошового зобов`язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності відповідно до «Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» за звітний період жовтень 2015 року та рішення суду про розстрочення податкового боргу у сумі 333094,30 грн., що є порушенням п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Щодо нарахування пені за прострочення зобов`язання відповідача зазначив наступне.

Порядок внесення даних до ІКП визначає Державна фіскальна служба України. Офіс великих платників податків ДФС здійснює тільки внесення даних до інтегрованих карток платника податків, тому не має змоги відкоригувати дані у випадку їх невідображення у базі.

Норми ПК України надають право податковому органу нараховувати пеню та у встановлених законом випадках перерозподіляти грошові кошти, сплачені позивачем, в порядку черговості виникнення податкового боргу.

Нарахування пені здійснюється автоматично та пов`язано із фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов`язання.

Вважає позовні вимоги необґрунтованими і просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У визначений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2019 відкладено судовий розгляд у справі на 26.09.2019.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2019 вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 29.10.2019.

29.10.2019 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2019.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче судове засідання відкладено на 19.12.2019.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.01.2020.

Належним чином повідомлені учасники справи у визначений час до судового засідання не з`явились, надали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», код ЄДРПОУ 03361075, на час виникнення спірних відносин перебував на обліку у Харківському управлінні Офісу великих платників Державної фіскальної служби.

З червня 2015 року позивач зареєстрований за адресою: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 у справі №805/1605/16-а адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у загальній сумі 23 838 625 грн. 52 коп. задоволено, стягнуто з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь державного бюджету кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 22166351 грн. 61 коп. та зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності у сумі 1672273 грн. 91 коп.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2016 у справі №805/1605/16-а розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року в адміністративній справі № 805/1605/16а за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу загальною сумою 23838625 грн. 52 коп. строком на 60 місяців шляхом погашення відповідачем боргу протягом 60 місяців відповідно до узгодженого між сторонами графіку, у період з серпня 2016 року по червень 2021 року у сумі по 369439 грн. 19 коп. щомісячно та у липні 2021 року у сумі 369439 грн. 40 коп.

Харківським управлінням Офісу великих платників податків проведено камеральну перевірку та складено акт №159/28-10-50-12-07/03361075 від 15.03.2019 щодо своєчасності сплати ПАТ «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» узгоджених сум грошових зобов`язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності згідно «Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» за звітний період жовтень 2015р та рішення суду про розстрочення податкового боргу.

Перевіркою встановлено наступне.

ПАТ «Донецькоблгаз» 20.11.2015 до органу ДФС було надано «Податкову декларацію зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» за звітний період жовтень 2015 р.:

вх. № 9237802200, у Додатку 2 до якої по рядку 5 визначено податкове зобов`язання за звітний період у сумі 2318399,85 грн.;

вх. № 9237802024, у Додатку 2 до якої по рядку 5 визначено податкове зобов`язання у сумі 487448,86 грн.

Строк сплати податкового зобов`язання визначено пп. 1.7 п. 29 підрозділу 10 ХХ, абз. 1 п 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та припадає на 30.11.2015 включно.

Згідно даних інтегрованої картки платника ПАТ «Донецькоблгаз» за платежем: «17060100, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності,..» ІС «Податковий блок» станом на 30.11.2015 встановлено:

- обліковується переплата у сумі 98781, 36 грн.;

- 30.11.2015 ПАТ «Донецькоблгаз» сплату збору не проводило;

- 30.11.2015 нараховано основного платежу 2805848,71 грн. відповідно до «Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» за звітний період – жовтень 2015 року.

У зв`язку з чим 01.12.2015 виникла заборгованість у сумі 2707067,35 грн.

ПАТ «Донецькоблгаз» проводить погашення вказаної суми заборгованості згідно та у терміни, визначені постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/1605/16-а від 08.08.2016, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/1605/16-а від 29.08.2016, «графіка погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль справляння яких здійснюється органами ДФС (у тому числі, недоїмки зі сплати єдиного внеску за загальнообов`язкове державне страхування)» від 29.08.2016 № 805/1605/16-а до рішення суду від 08.08.2016 №805/1605/16-а, затвердженого головою комісії з реорганізації СДПІ ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС, графіка сплати ПАТ «Донецькоблгаз» (код ЄДРПОУ 03361075) податкового боргу зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності строком на 60 місяців у сумі 1672273,91 грн., підписаного в.о. голови правління О.С. Чарним та головним бухгалтером Г.Ф. Панковою, та узгодженого головою комісії з реорганізації СДПІ ОВП у м.Донецьку МГУ ДФС Сова С.Г., а саме – протягом 2018 року – лютого 2019 року.

В період з 15.01.2018 по 26.02.2019 ПАТ «Донецькоблгаз» була погашена заборгованість згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у тому числі, податковий борг за узгодженим податковим зобов`язанням згідно «Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» за звітний місяць - жовтень 2015 року).

За результатами перевірки встановлено несвоєчасну сплату ПАТ «Донецькоблгаз» узгоджених сум грошових зобов`язань у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності відповідно до «Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» за звітний період - жовтень 2015 року, погашення за якою проводиться за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 по справі № 805/1605/16-а та ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2016 по справі № 805/1605/16-а у сумі 33094,30 грн. протягом строків, визначених Податковим кодексом України № 2755- VI від 02.12.2010, що є порушенням п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2019 року № 0020501200, яким за затримку на 1184 календарних дні сплати грошового зобов`язання у сумі 33094, 30 грн. ПАТ «Донецькоблгаз» зобов`язано сплатити штраф 20% у сумі 66618 грн. 85 коп.

З рішенням та діями відповідача позивач не погодився, посилаючись на безпідставність прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками камеральної перевірки, протиправність нарахування пені на розстрочену суму податкового боргу та самостійне спрямування контролюючим органом поточних платежів на сплату такої пені.

Також, на думку позивача, штрафні санкції та пеня не застосовуються на період проведення антитерористичної операції.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням встановлених при розгляді справи обставин, суд виходить з наступного.

Стосовно порядку проведення камеральних перевірок суд зазначає, що відповідно до приписів статті 75 ПК України в редакції, яка діє на час проведення оскаржених перевірок:

75.1. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 ПК України, яка в діючий редакції передбачає:

76.1. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно до п. 76.2. ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 76.3. ст. 76 ПКУ камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, посилання позивача на застосування закону, який був чинний на час виникнення спірних відносин, суд вважає безпідставним, оскільки спір з наведених у позові підстав виник саме з приводу проведення камеральної перевірки, до яких підлягає застосуванню законодавство, що діє на час її проведення.

З урахуванням наведених норм позивачем не доведено порушення порядку та строків проведення камеральних перевірок з боку контролюючого органу.

З приводу правомірності нарахування пені на суми розстроченого податкового боргу за судовим рішенням суд зазначає, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені податковим законодавством строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Не сплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно із пунктом 129.4 ПК України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Отже, передумовою нарахування пені з підстав, визначених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Зі змісту статті 32 ПК України вбачається, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу, відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України, є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Тобто розстрочення (відстрочення) податкового боргу здійснюється виключно на платній основі, а плата (проценти) дорівнюють саме розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки розстрочення сплати податкового боргу є платним, то платою за розстрочення, що передбачено статтею 100 ПК України (за договором), є проценти, що дорівнюють розміру пені, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 ПК України, а за розстрочення сплати податкового боргу за судовим рішенням - пеня, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 ПК України.

З огляду на вищевикладене, а також те, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись, в тому числі, і у процедурі примусового стягнення податкового боргу, при такому розстроченні має враховуватись стаття 100 ПК України, яка містить правове регулювання з цього питання. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу шляхом розстрочення сплати боргу та не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, а така пеня фактично і є платою за таке розстрочення.

Суд зазначає, що постановлення Донецьким окружним адміністративним судом ухвали про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді його несплати і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі №2а-25767/10/0570; від 23 квітня 2019 року у справі №808/8492/13-а та від 25 жовтня 2019 року у справі №803/115/16.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відображена в інтегрованій картці платника (ІКП) пеня, нарахована у встановленому законом розмірі на суми податкового боргу, які були розстрочені судовим рішенням.

Щодо доводів позивача про зміну призначення здійснених ним платежів з боку контролюючого органу, суд зазначає, що відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до приписів статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1).

Згідно з пунктом 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Оскільки позивачем не доведено, що ним здійснений розподіл черговості платежів з урахуванням пені нарахованої на розстрочені суми податкового боргу, контролюючий орган правомірно здійснив розподіл таких сум відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України.

Стосовно правомірності відображення нарахованої пені в ІКП за відсутністю прийнятого податкового повідомлення-рішеня суд зазначає, що пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Станом на час внесення відповідачем даних про нарахування пені на суми податкового боргу, які були розстрочені судовим рішенням, в ІКП позивача діє Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі – Порядок № 422).

Вказаний Порядок № 422 містить спеціальний розділ VІ, яким врегульоване відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Главою 3 розділу VІ Порядку № 422 передбачена процедура перенесення до ІКП показників, пункт 1 якої містить такі приписи.

Надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов`язань (податкового боргу) відображається в ІКП як зменшення суми грошових зобов`язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).

Для відображення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов`язань (податкового боргу) в ІКП відображається обліковий показник (операція) щодо надання розстрочення (відстрочення) усієї суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу) згідно з договором про розстрочення (відстрочення).

Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду).

Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

При нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період: з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного у поданій ним звітності); з 1-ого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного органом ДФС).

При погашенні розстрочених (відстрочених) сум у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням) в ІКП здійснюється нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням).

Нарахування процентів, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України, відображається в ІКП шляхом операцій з нарахувань суми процентів за користування кредитом.

Нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) включно.

У разі дострокового погашення у повному обсязі розстрочених (відстрочених) сум датою реєстрації додаткової угоди до договору в ІКП проводиться:

- нарахування розстрочених (відстрочених) сум, строк сплати яких не настав;

- нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням);

- нарахування пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу);

- погашення розстрочених (відстрочених) сум, нарахованих процентів та пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу) [...].

Враховуючи вказані норми, судом не встановлено порушень з боку контролюючого органу в частині відображення нарахованої пені на суми відстроченого податкового боргу за судовим рішенням.

Посилання позивача на звільнення його від відповідальності за несвоєчасну сплату податків суд вважає такою, що не ґрунтується на законі з огляду на таке.

Відповідно до статті 3 Закону № 1669-VII органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1726-VIII установлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб`єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Зазначене положення пов`язує заборону проведення перевірки із провадженням суб`єктом господарювання своєї діяльності в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Посилання позивача на положення Закону № 1726-VIII та Закону №1669, як підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07 серпня 2018 року у справі №805/4013/17-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки норми наведених позивачем законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи зі змісту заявлених вимог, аналізу норм, які регулюють спірні відносини, та встановлених фактичних обставин на підставі оцінки поданих сторонами доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким чином, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір у суммі 5763,00 грн. (дві немайнових і одна майнова вимоги) підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджета.

Керуючись статтями 2, 9, 132, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Південна, 1; ЄДРПОУ 03361075) до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г; ЄДРПОУ 39440996) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1; ЄДРПОУ 03361075) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою ст. 299 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 15 січня 2020 року. Повний текст рішення складено 27 січня 2020 року.

Суддя С.В. Ушенко