Рішення № 87164250, 13.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2020 р. Справа№200/11043/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,

за участю

представника відповідача: Тернинко С.М.

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «АКВАЛАЙТ» до Державної фіскальної служби України; Державної податкової служби України; Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 1234609/38571171 від 24.07.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «АКВАЛАЙТ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України; Державної податкової служби України; Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 1234609/38571171 від 24.07.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 липня 2019 року приватному підприємству «АКВАЛАЙТ» надіслано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Донецькій області № 1234609/38571171 від 24.07.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної на тій підставі, що позивачем не було надано усіх необхідних документів. Позивач подав на вищевказане рішення скаргу до ДФС України, ДПС України. На вказану скаргу відповідача було надано рішення, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Зазначене рішення мотивовано тим, що позивачем не надано копій первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/робіт/послуг.

Позивач вказує, що вказане не відповідає дійсності, оскільки позивачем було надано усі необхідні копії документів, на підставі яких є однозначна можливість встановити реальність здійснення господарських операцій, на підставі яких відбулося постачання робіт та у зв`язку із якою виникла потреба у реєстрації податкової накладної у встановленому законодавством порядку. Позивач також зазначив, що він є добросовісним платником податків, який вже довгий час здійснює господарську діяльність та ніяких порушень чи ризиків в його діяльності не було. З огляду на вищевикладене просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Донецькій області № 1234609/38571171 від 24.07.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України та Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 17.05.2019 року на суму 1528381,42 грн., реєстраційний номер документу 9124137347 ПП «АКВАЛАЙТ»

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2019 року, прийняте рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін, замінено спрощене провадження на засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

16 грудня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання в якому просив судове засідання проводити без його участі та прийняти рішення на розсуд суду.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, надав письмовий відзив, в якому зазначив, що рішення № 1234609/38571171 від 24.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.05.2019 року було прийнято комісією в межах, у строки, у порядок та у спосіб передбачені Податковим кодексом України та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Тому підстави для визнання рішення № 1234609/38571171 від 24.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.05.2019 року протиправним та його скасування відсутні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач – приватне підприємство «АКВАЛАЙТ» (далі – позивач), є юридичною особою, код ЄДРПОУ 38571171, місцезнаходження: 85110, Донецька область, м. Костянтинівка, проспект Ломоносова, 111/3.

Приватне підприємство «АКВАЛАЙТ» та товариство з обмеженою відповідальністю «Оквін-5» (далі – замовник) уклали договір підряду № 10-05 від 10.05.2019 року (далі – Договір). У відповідності до умов Договору, ПП «АКВАЛАЙТ» (підрядник) зобов`язався на свій ризик та власними силами виконати роботи, а саме: «Реконструкція мережі зливової каналізації та споруд у місті Костянтинівка», а ТОВ «Оквін-5» (Замовник) зобов`язався прийняти та оплатити роботи.

Вартість будівельних робіт відповідно до п. 3.1. Договору із врахуванням ПДВ склала 1726929,68 грн., у тому числі ПДВ 287821,61грн. Детальний розрахунок вартості робіт був визначений у Договірній ціні, що є невід`ємним додатком до Договору.

Договором не було передбачено здійснення будівництва з матеріалів Замовника та не покладено обов`язок з матеріально-технічного забезпечення будівництва на Замовника.

На виконання договірних зобов`язань Позивач здійснив закупівлю відповідних будівельних матеріалів на підставі договору поставки № 3/1, укладеного із ТОВ «Жилремсервіс», яке здійснила постачання відповідних будівельних матеріалів для виконання Позивачем своїх зобов`язань за Договором підряду.

У травні 2019 Позивачем було виконано основну частину робіт за Договором підряду, у зв`язку із цим Позивачем та Замовником було складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБЗ) на суму 1528381,42 грн., та складений та підписаний акт виконаних робіт № 1 від 17.05.2019 на суму 1528381,42грн (в тому числі ПДВ 254730,24грн), у відповідності до п. 4.2.-4.3. Договору підряду.

Кошти за виконані роботи в травні 2019 Позивач не отримав, внаслідок чого у Замовника перед Підрядником утворилась заборгованість у розмірі 1528381,42 грн., про що був складений акт звіряння взаємних розрахунків.

Позивач та Замовник є платниками ПДВ, а тому Позивач склав податкову накладну та подав її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.06.2019 року позивач отримав повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної на підставі того, що на думку контролюючого органу обсяг постачання робіт по капітальному ремонту утеплення фасадів і покрівлі перевищує величину залишку обсягу придбання робіт по капітальному ремонту утеплення фасадів і покрівлі та обсягу його постачання; з вимогою надати підтверджуючи документи (копія додається). При цьому, де саме на думку контролюючого органу існує невідповідність, невідповідність яких саме робіт та чому саме, а також які саме документи бажає отримати контролюючий орган відповідне повідомлення не містить. Розрахований показник за кожним критерієм ризиковості, якому на думку контролюючого органу не відповідає позивач, у повідомлені про зупинення відсутній. Також, відсутні будь-які позначення щодо того, які саме документи мають бути подані позивачем для підтвердження реальності здійснення відповідних операцій.

22.07.2019 року Позивач надіслав документи, що підтверджують реальність здійснення усіх господарських операцій ПП «АКВАЛАЙТ».

24 липня 2019 року позивачу було надіслано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Донецькій області № 1234609/38571171 від 24.07.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної на тій підставі, що ПП «АКВАЛАЙТ» не було надано усіх необхідних документів. Проте, яких саме документів не було подано та які документи необхідно надати рішення про відмову реєстрації податкової накладної не містить.

На вказану скаргу Відповідачами 1, 2 було надано Рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 35032/38571171/2 від 08.08.2019 року, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Зазначене рішення мотивовано тим, що Позивачем не надано копій первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/робіт/послуг.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно - кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з ч. 1-4 ст. 879 ЦК України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов`язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Підрядник, який зобов`язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін

Відповідно до п. 187.1 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу

Згідно з п. 200.1. ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.16 та підпунктом 201.16.1 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У свою чергу, відповідно до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.06.2017 № 754/3062 для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв необхідно надати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена Договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв необхідно надати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (пункт 2 Вичерпного переліку, затвердженого наказом № 567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 754/30622).

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Питання підстав та порядку зупинення податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок № 117).

Згідно з пп. З п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку

При цьому, з наданої контролюючим органом квитанції про зупинку вбачається, що підставою для зупинки стало те, що на думку контролюючого органу обсяг постачання робіт по капітальному ремонту утеплення фасадів і покрівлі перевищує величину залишку обсягу придбання робіт по капітальному ремонту утеплення фасадів і покрівлі та обсягу його постачання. Однак, на порушення пп. 3. п. 13 Порядку № 117, контролюючим органом не вказано де саме на його думку існує невідповідність; невідповідність яких саме робіт та чому саме, відсутній розрахований показник за кожним критерієм ризиковості, якому на думку контролюючого органу не відповідає Позивач.

Також, відповідно до пп. 4 п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Отже, як вбачається із аналізу пп. 4 п. 13 Порядку № 117 та абз. 2 п. 21 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної має бути визначено конкретний перелік документів (або групу документів), приблизний перелік яких визначений п. 14 Порядку № 117 та бланком повідомлення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної, та які можуть підтверджувати реальність здійснення господарських операцій, тобто тих документів, які бажає бачити контролюючий орган та які розвіють його сумніви щодо ризиковості здійснених операцій.

Однак, як вбачається з квитанції, наданої контролюючим органом, на порушення пп. 4 п. 13 та п. 14 Порядку № 117, ніякого приблизного переліку необхідних контролюючому органу документів визначено не було, а лише вказана вимога або надати пояснення з приводу нібито існуючого ризику, або надати копії незрозуміло-яких (будь-яких) документів, які цей ризик розвіють. Тобто із вказаної вимоги вбачається, що достатньо надати лише пояснення, без будь-яких підтверджуючих документів, і сумніви контролюючого органу буде розвіяно.

Так само і в рішеннях Відповідачів № 1234609/38571171 від 24.07.2019 року та № 35032/38571171/2 від 08.08.2019 року наведені лише загальні норми, без зазначення конкретних мотивів та їх обґрунтувань щодо відмови у задоволені скарг Позивача та реєстрації податкової накладної.

Отже, зазначені порушення, допущені контролюючим органом (Відповідачами) порушують принцип правової визначеності, вмотивованості та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень відносно приватних осіб, що зумовлює їх протиправність.

Відповідно до п. 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (далі - Постанова КМУ № 731), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Згідно з п. 4 Постанови КМУ № 731, державній реєстрації підлягають нормативно - правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням зобов`язань України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу (acquis ЄС), практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно - правовий механізм їх реалізації; б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Отже, критерії ризиковості здійснення господарських операцій, на підставі яких відбувається зупинка реєстрації податкових накладних, що в свою чергу унеможливлює для приватних осіб - платників податку на додану вартість віднесення сум такого податку до податкового кредиту, беззаперечно зачіпають права приватних осіб, а тому такі критерії є нормативно-правовим актом, встановлюють норми права та набирають сили лише після їх прийняття та реєстрації у встановленому законодавством порядку.

При цьому, лист Держаної фіскальної служби від 29.10.2018 року № 3104/4/99-99-07-05-04-13 та будь-які інші подібні листи не є нормативно-правовими актами та на їх підставі не можливо визначати критерії ризиковості господарської діяльності приватних осіб, у тому числі Позивача. Таким чином, критерій ризиковості діяльності Позивача за обставинами цієї справи фактично не визначений, у зв`язку із чим протиправним є зупинення реєстрації податкової накладної без належного визначення відповідного критерію ризиковості.

Вказаний висновок підтверджується і практикою Верховного Суду.

Зокрема, у Постанові ВС/КАС по справі № 822/1878/18 від 02.04.2019 року вказується: «судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року № 679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Верховний Суд, надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкових накладних, поданих Товариством, враховує, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено, зокрема, у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, постанові від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, постанові від 09 липня 2019 року у справі № 140/2093/18».

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, однією із складових верховенства права, який закріплений також і у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, є принцип «належного урядування».

Зокрема у пункті 74 Рішення у справі «Лелас проти Хорватії» і пункті 70 Рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Веуеler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-1, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Тurkey [GС]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХІІ, «Megadat.com проти Молдови» (Megadat.om S.r.l. v. Моldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v.Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v.Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Таким чином, не надання належного обґрунтування та мотивів відмови у реєстрації податкових накладних, а також відмова у реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, визначених ненормативним актом, який не зареєстрований у встановленому законодавством порядку, свідчить про недотримання Відповідачами принципу «належного урядування», а, отже, і не відповідності дій Відповідачів вимогам Верховенства Права та Конституції України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1,3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі правомірність своїх дій та прийнятих рішень не довели, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду із даним позовом сплатив судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (квитанція № 19 від 11.09.2019 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «АКВАЛАЙТ» до Державної фіскальної служби України; Державної податкової служби України; Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 1234609/38571171 від 24.07.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Донецькій області № 1234609/38571171 від 24.07.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 17.05.2019 року на суму 1528381,42 грн. (ПДВ 254730,24 грн.), реєстраційний номер документу 9124137347 приватного підприємства «АКВАЛАЙТ» (85110, Донецька область, м. Костянтинівка, проспект Ломоносова, 111, кв. 3, код ЄДРПОУ 38571171).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «АКВАЛАЙТ» (85110, Донецька область, м. Костянтинівка, проспект Ломоносова, 111, кв. 3, код ЄДРПОУ 38571171) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1280 (одна тисяча вісімдесят) гривень 67 коп.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «АКВАЛАЙТ» (85110, Донецька область, м. Костянтинівка, проспект Ломоносова, 111, кв. 3, код ЄДРПОУ 38571171) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1280 (одна тисяча вісімдесят) гривень 67 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «АКВАЛАЙТ» (85110, Донецька область, м. Костянтинівка, проспект Ломоносова, 111, кв. 3, код ЄДРПОУ 38571171) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1280 (одна тисяча вісімдесят) гривень 66 коп.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 13 січня 2020 року.

Повний текст рішення виготовлений 23 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко