Рішення № 87164219, 22.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 р. Справа№200/12976/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Смаль О.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей»

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування рішення №0135124311 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску за період з 14.02.2015 до 25.01.2019 року у сумі 41626,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальний заклад культури «Донецький обласний художній музей», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення №0135124311 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску за період з 14.02.2015 до 25.01.2019 року у сумі 41626,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області було прийнято рішення від 27 серпня 2019 року №0135124311 про застосування до Комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в якому визначено суму штрафу у розмірі 14390,99 грн. та суму нарахованої пені у розмірі 27235,39 грн. за прострочення строку сплати недоїмки.

Позивач вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача, оскільки відповідно до вимог п. 9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Просив суд скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №00057145110135124311 від 27.08.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 14.02.2015 до 25.01.2019 року у сумі 41626,38 грн.

Ухвалою від 11 листопада 2019 року суд залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 25 листопада 2019 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 23 грудня 2019 року за правилами спрощеного позовного провадження.

11 грудня 2019 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

23 грудня 2019 року суд відклав розгляд справи на 14 січня 2020 року.

14 січня 2020 року суд відклав розгляд справи на 20 січня 2020 року.

16 січня 2020 року представник відповідача надав через канцелярію суду доповнення до відзиву.

20 січня 2020 року суд відклав розгляд справи на 22 січня 2020 року.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Строки звернення до суду визначені ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску. Для звернення до суду з відповідним позовом встановлено спеціальний 10-денний строк звернення до суду.

За змістом ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У рішенні від 13.09.2006 по справі №6-26370кс04 та постанові від 30.09.2015 по справі №21-2231а15 Верховний Суд України зазначив, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити "визнати поважними причини пропуску процесуальних строків".

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням положень ст.ст. 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У зв`язку з наведеним та враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними.

Позивач, Комунальний заклад культури «Донецький обласний художній музей» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (код ЄДРПОУ 00191678).

У зв`язку з окупацією частини Донецької області, та проведенням антитерористичної операції у 2014 році, відділення музею, яке відносилось до обласного художнього музею у місті Донецьку, опинилося на підконтрольній Україні території за адресою: Донецька область, Слов`янський район, село Прелесне, вулиця Шкільна, 2, де і знаходиться по теперішній час.

Згідно з Наказом №14 від 18.05.2015 року Донецької обласної державної адміністрації управління культури і туризму щодо переведення закладів культури на територію, підконтрольну української владі за їх фактичними адресами, відділення вищевказаного музею, 22 вересня 2015 року, було зареєстровано як КЗК «Донецький обласний художній музей» (номер державного реєстру 12661050006023565, копія Статуту КЗК «Донецький обласний художній музей»).

Після перереєстрації, від Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, позивачем була отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ю-766-23 від 01.12.2015 року у сумі 757119,61 грн. (копія знаходиться в матеріалах справи).

На запит позивача, щодо надання роз`яснень підстав виникнення боргу, Слов`янська ОДПІ листом від 23 грудня 2015 року за №10920/10/05-22-23 повідомила, що станом на 30.11.2015 року рахувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 75719,61 грн. На суму заборгованості в автоматичному режимі була сформована вимога про сплату боргу. 15 грудня 2015 року у зв`язку з перерахунком Комунальним закладом культури «Донецький обласний художній музей» коштів в сумі 88200,54 грн., заборгованість погашена.

Згідно Статуту Комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей» (далі - Музей) у новій редакції, від 19.06.2018 року, Музей був заснований на спільній власності територіальних громад, селищ, міст, що знаходяться в управлінні Донецької обласної ради, який розташований на підконтрольній України території за адресою: 84205, Україна, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Соборна, 6, та має назву Комунальний Заклад Культури «Донецький обласний художній музей», а музей, який знаходиться за адресою: Донецька область, село Прелесне, вулиця Шкільна, 2, став відділом КЗК «Донецький обласний художній музей», та отримав назву «Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в с. Прелесне».

Станом на час розгляду справи, а саме з 06.08.2018 року позивач перебуває на обліку Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області.

27 серпня 2019 року, Костянтинівсько-Дружківським управлінням Головного управління ДФС у Донецькій області на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийнято рішення №0135124311 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 41626,38 грн. з яких штраф у розмірі 5381,44 грн. (10%) за період з 22.07.2014 до 15.12.2015 та у розмірі 9009,55 грн. (20%) за період з 14.02.2015 року по 25.01.2019 року та пеня у розмірі 27235,39 грн.

Згідно відзиву на позовну заяву відповідач вказує на те, що згідно з даними ІС «Податковий блок» по коду бюджетної класифікації 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями по тимчасової непрацездатності» протягом періоду з 21.07.2014 по 25.01.2019 за позивачем обліковується заборгованість зі сплати ЄСВ,

Спірним питанням даної справи є правомірність винесення відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, з огляду на те, що позивач є звільненим від виконання зобов`язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року (далі за текстом – Закон №2464).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону №2464-VI).

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI (в редакції до 01.01.2015 року), орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Законом України № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі - Закон № 77), внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464 зокрема пункт 2 частини 11 статті 25 Закону «2464-VI викладено в наступній редакції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Місто Донецьк та місто Дружківка Донецької області, на території яких розташовані податкові інспекції в яких на обліку як платник єдиного внеску перебував та перебуває зараз позивач, входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населенного пункту, де проводилася така операція.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 30 березня 2018 року у справі №812/292/18.

Нормами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 27 серпня 2019 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 22.07.2014 року до 25.01.2019 року, тоді як антитерористична операція, розпочата з 14 квітня 2014 року.

Отже, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 року є протиправними, тобто без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

Водночас суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Суд виходить з того, що пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на цей час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо пункту 9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи податкового органу щодо втрати чинності положень цього пункту.

У позовній заяви позивач просив суд скасування рішення №0135124311 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску за період з 14.02.2015 до 25.01.2019 року у сумі 41626,38 грн., тоді як згідно спірного рішення штраф нараховано починаючи з 22.07.2014 року.

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та скасування рішення №0135124311 від 27.08.2019 року про застосування до Комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.07.2014 року по 25.01.2019 року на суму 41626,38 грн.

З огляду на вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, 139,243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати поважними причини пропуску Комунальним закладом культури «Донецький обласний художній музей» строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Позовну заяву Комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення №0135124311 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску – задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0135124311 від 27.08.2019 року про застосування до Комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.07.2014 року по 25.01.2019 року на суму 41626,38 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей» судовий збір у розмірі 1321 (одну тисячу триста двадцять одну) гривню.

Повний текст рішення складено та підписано 27 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко