Рішення № 87164168, 24.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 р. Справа№200/14564/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Молочної І. С., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавіста» про стягнення з платника податків податкового боргуна загальну суму 19507,14 гривень, -

встановив:

18 грудня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавіста» (юридична адреса: пл. Морського Вокзалу, буд. 10, м. Маріуполь, Донецька область, 87510; код ЄДРПОУ 41003453) про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавіста» (ЄДРПОУ 41003453) в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 19507,14 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем наявна сума податкового боргу у розмірі 19507,14 гривень, а саме:

- з податку на додану вартість з ввезених товарів у розмірі 15755,77 гривень.

- мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 3751,37 гривень.

Платником не виконуються належним чином обов`язок щодо своєчасної та в повному обсязі сплати податкових зобов`язань, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Копію ухвали про розгляд справи направлено поштою на юридичну адресу відповідача: площа Морського вокзалу, будинок 10, місто Маріуполь, Донецька область, 87510, відомості про яку містяться на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України https://online.minjust.gov.ua/edr-search/, та повернуто до суду поштовою службою з відміткою «інші причини» 02 січня 2020 року.

За правилами пункту 4 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальність Кавіста» є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06 грудня 2016 року за № 14441020000011011 (код ЄДРПОУ 41003453), зареєстроване за юридичною адресою: площа Морського вокзалу, будинок 10, місто Маріуполь, Донецька область, 87510.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби України у Донецькій області, Маріупольське управління, приморська ДПІ (Приморський район, м. Маріуполь) як платник податків за основним місцем обліку за №112316233526.

Відповідач має податковий борг в загальному розмірі 19507,11 гривень, який виник з причини несплати донарахованих грошових зобов`язань та пені, а саме:

1) з податку на додану вартість з ввезених товарів (код платежу 14070100) у розмірі 15755,77 гривень:

12264,80 гривень – податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002111409 від 19 березня 2019 на суму 12264,80 гривень, у тому числі: за податковим зобов`язанням – 9811,84 гривень, за штрафними санкціями – 2452,96 гривень;

3490,97 гривень – нараховано пені на підставі пп.129.1.2 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України.

2) мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (код платежу 15010100) у розмірі 3751,37 гривень:

2929,19 гривень - податкове повідомлення-рішенняформи «Р» № 0002121409 від 19 березня 2019 року на суму 2929,19 гривень, у тому числі за податковим зобов`язанням – 2336,15 гривень, за штрафними санкціями – 584,04 гривень;

831,18 гривень - нараховано пені на підставі пп.129.1.2 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України.

Зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акта перевірки від 04 березня 2019 року № 213/3/05991409/41003453, який направлявся на податкову адресу платника податків поштою, та повернутий до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням строку зберігання» 09 квітня 2019 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення у встановленому порядку направлялись на податкову адресу платника податків поштою, та повернуті до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням строку зберігання» 23 квітня 2019 року, і відповідно до п. 42.2 ст. 42, абз. 6 п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України повідомлення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися та у встановлений строк в повному обсязі виконані не були.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом на адресу відповідача надсилався корінець податкової вимоги форми «Ю» від 22 травня 2019 року № 27-17, та повернутий до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням строку зберігання» 15 липня 2019 року, і відповідно до п. 42.2 ст. 42, абз. 6 п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Вказані заходи не призвели до сплати податкового боргу.

Сума податкового боргу відображена в інтегрованих картках платника податків та станом на день розгляду справи не сплачена.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з п. 54.1 ст. 54, п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 ст. 57 вказаного Кодексу, яка визначає строки сплати податкового зобов`язання, встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу визначає випадки, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого контролюючим органом узгодженого грошового зобов`язання (п. 54.5 ст. 54 вказаного Кодексу).

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно достатті 54цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно дорозділу Vцього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої уподатковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111, п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання накладаються на платника податків в порядку, встановленому ст. 123 вказаного Кодексу.

Згідно з п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 вказаного Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 вказаного Кодексу у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йомуподаткову вимогувпорядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 вказаного Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вимог законодавства несплачений платником податків податковий борг підлягає стягненню з такого платника.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі №807/495/17, де Суд аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають предмет доказування у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, а натепер аналогічні положення містить ч. 2 ст. 73 Кодексу), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги, податкових повідомлень - рішень.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не оскаржена ані податкова вимога, ані податкові повідомлення - рішення, які були належним чином отримані, відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2-15, 31-32, 72-80, 139, 160-161, 168, 171, 241-246, 255, 263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавіста» (юридична адреса: пл. Морського Вокзалу, буд. 10, м. Маріуполь, Донецька область, 87510; код ЄДРПОУ 41003453) про стягнення з платника податків податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавіста» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 19507 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сім) гривень 14 копійок, а саме:

- з податку на додану вартість з ввезених товарів у розмірі 15755,77 гривень.

- мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 3751,37 гривень.

Рішення судом складено та підписано 24 січня 2020 року.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.С. Молочна