
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3661/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області до Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області звернулося з позовом до Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов`язання ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Волинській області включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в сумі 2206634,05 грн. в реєстр вимог кредиторів у першу чергу та проміжний ліквідаційний баланс.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.10.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. З моменту внесення до ЄДР запису про ліквідацію у Головного територіального управління юстиції у Волинській області виникли зобов`язання перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно двох потерпілих на підприємстві - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог чинного законодавства Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області здійснило розрахунок капіталізованих платежів для виплати їх у майбутньому потерпілому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що станом на 14.11.2019 року становить 2206634,05 грн.
Листом від 19.11.2019 №01-17/1786 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області надіслало заяву відповідачу про визнання грошових вимог на юридичну адресу Головного територіального управління юстиції у Волинській області, зазначену у ЄДР.
Вищезазначену заяву задоволено не було, про що свідчить лист Головного управління юстиції у Волинській області від 03.12.2019 №1551/10396/08-15/08.
Позивач посилається на те, що згідно з частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутись до суду із позовом до ліквідаційної комісії. З огляду на викладене позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою суду від 16.12.2019 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1).
У відзиві на позовну заяву від 24.12.2019 вих. №09-8/5540 (а.с.37-41) відповідач позовних вимог не визнає з тих підстав, що розрахунок капіталізованих платежів здійснений позивачем на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі - Порядок №765), який втратив чинність 07.12.2019, після чого була подана позовна заява. На даний час є чинний Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 (далі - Порядок 986).
Крім того, під час розрахунку капіталізованих платежів не враховано позивачем індивідуальних програм реабілітації потерпілих на підприємстві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позивачем не доведено підставності здійснення розрахунку суми 2206634,05 грн. кредиторським вимог з посиланням на лист державної служби статистики України від 30.07.2019 № 10.3-5/118-19, оскільки в обох випадках МСЕК встановлені дати повторного огляду вищевказаних осіб. Аналіз наданих позивачем документів не дає підстав вважати, що встановлені втрата працездатності та група інвалідності даних осіб є пожиттєвими. Відтак, відсутні підстави щодо задоволення позовних вимог в розмірі, визначеному позивачем.
Звертає увагу суду на те, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" та наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 №3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України", у Головному територіальному управлінні юстиції у Волинській області розпочато процес ліквідації, як юридичної особи публічного права. Відповідно до абзацу 4 пункту 3 вищевказаної постанови, міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідовуються.
На думку відповідача, безпідставним є також посилання позивача на частину 2 статті 1205 ЦК України, яка регламентує правовідносини щодо відшкодування шкоди у разі припинення юридичної особи особам, що мають право на відшкодування шкоди у разі смерті потерпілого.
На підставі наведеного у задоволенні позову просить відмовити повністю.
У клопотанні від 24.12.2019 вих. №309-8/5544 відповідач просить передати дану справу на розгляд Господарському суду Волинської області, оскільки даний спір не є публічно-правовим, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 у справі №916/2455/17 (а.с.44-46).
08.01.2020 за вх. №371/20 до суду надійшла від позивача відповідь на відзив (а.с.49-51), в якій позивач вважає безпідставними заперечення відповідача позовних вимог, оскільки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області вірно застосувало до спірних правовідносин Порядок №765, який був чинний на момент внесення до ЄДР (17.10.2019) запису про знаходження підприємства в стані припинення. Крім того, заяву про визнання грошових вимог щодо капіталізованих платежів Головне територіальне управління юстиції у Волинській області отримало 20.11.2019 року, тобто в період дії Порядку №765. Розрахунок капіталізованих платежів здійснений правильно, з дотриманням Порядку №765, а також відповідає приписам Порядку №986. При цьому, капіталізація платежів розрахована на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Додатково звертає увагу на те, що Головне територіальне управління юстиції у Волинській області припиняється шляхом ліквідації, а не реорганізації, тому у відповідача виникли зобов`язання перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів.
Позивач не погоджується з трактуванням відповідача статті 1205 ЦК України, оскільки її положення поширюються не тільки щодо відшкодування шкоди особам у разі смерті.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити повністю.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що з оприлюднених відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач Головне територіальне управління юстиції у Волинській області знаходиться в стані припинення з 17.10.2019 (а.с.52-53).
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області направило до відповідача заяву за №01-17/1786 від 19.11.2019 про визнання грошових вимог, у якій запропоновано визнати вимогу управління в сумі 2206634,05 грн. та перерахувати зазначену суму. Відповідь на заяву про визнання грошових (кредиторських) вимог пропонувалось надати в термін, встановлений частиною 6 статті 105 ЦК України, а саме, не пізніше тридцяти днів з дня отримання вимоги (а.с.23-24).
Листом від 03.12.2019 №1551/10396/08-15/08 Головне територіальне управління юстиції у Волинській області повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" та наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 № 3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України", у Головному територіальному управлінні юстиції у Волинській області розпочато процес ліквідації, як юридичної особи публічного права. Відповідно до абзацу 4 пункту 3 вищевказаної постанови, міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідовуються.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з статті 59 Господарського кодексу України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Згідно з частиною 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Відповідно до частини 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Згідно з частиною 3 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Як визначено частиною 6 статті 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне територіальне управління юстиції у Волинській області від 17.10.2019 перебуває в стані припинення, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.52-53), постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" та наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 №3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України".
З моменту внесення до ЄДР запису про припинення, у Головного територіального управління юстиції у Волинській області виникли зобов`язання перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Як слідує з матеріалів справи, з працівником Головного територіального управління юстиції у Волинській області Войтюк Аллою Василівною 04.04.2007 стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що підтверджується актом за формою Н-1 від 17.05.2007 (а.с.17-18). Відповідно до виписки із акту огляду Профпаталогічною МСЕК від 08.01.2019 серії 12ААА №021122 вищезазначеній потерпілій встановлено третю групу інвалідності із 40% втрати працездатності, також було визначено погребу в додаткових видах допомоги, а саме: санаторно-курортне лікування, медикаментозне забезпечення (амбулаторно, стаціонарно) (а.с.19). Відповідно до постанови Відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 12 березня 2019 року призначено потерпілій ОСОБА_1 перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 3370,18 грн., та передбачено виплати проводити з 01 березня 2019 року по 10 листопада 2020 року включно (а.с.16).
Також з працівником Головного територіального управління юстиції у Волинській області Корнелюк Наталією Іванівною 07.12.2017 стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що підтверджується актом за формою Н-1 від 17.01.2018 (а.с.12-14). Відповідно до виписки із акта огляду МСЕК від 18.06.2019 серії 12ААА №021449 вищезазначеній потерпілій з 16.06.2019 встановлено 15% втрати працездатності, також було визначено потребу в додаткових видах допомоги, а саме: медикаментозне забезпечення (амбулаторно, стаціонарно) та лікарські засоби і вироби медичного призначення (а.с.15). Постановою Любомльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 18 червня 2019 року №0308/208/208 продовжено потерпілій ОСОБА_2 раніше призначену щомісячну страхову виплату в розмірі 1334,30 грн., та передбачено виплати проводити з 16 червня 2019 року по 10 червня 2021 року включно (а.с.11).
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області здійснило розрахунок потреби в капіталізації коштів по Головному територіальному управлінню юстиції для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 14.11.2019 року на загальну суму потреби коштів в розмірі 2206634,05 грн. (а.с.10).
У зв`язку із цим позивач 19.11.2019 звернувся на адресу Головного територіального управління юстиції у Волинській області із заявою №01-17/1786 щодо визнання грошових вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 2206634,05 грн. (а.с.23-24), однак отримав відмову листом від 03.12.2019 №1551/10396/08-15/08 (а.с.25).
Згідно з частинами 3, 4 статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Згідно з частиною 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
З моменту внесення 17.10.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у Головного територіального управління юстиції у Волинській області виникли зобов`язання перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як потерпілих на виробництві.
Так, правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV від 23.09.1999 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV від 23.09.1999 (далі - Закон України №1105-ХІV від 23.09.1999) встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пункт 1 частини 1 статті 35 Закону України №1105-ХІV визначає, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Статтею 41 Закону України №1105-ХІV встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до статті 36 Закону України №1105-ХІV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Частина 1 статті 42 Закону України №1105-ХІV вказує, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.
Статтею 1205 ЦК України визначено, що у разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників; у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
За змістом частини третьої статті 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
На момент виникнення у Головного територіального управління юстиції у Волинській області зобов`язання перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів, а саме з дати внесення запису до ЄДР про державну реєстрацію перебування в стані припинення юридичної особи (17.10.2019) діяв Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765, який втратив чинність 07.12.2019 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986, якою затверджений Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, що є чинним на даний час.
Суд звертає увагу на те, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області здійснило розрахунок потреби в капіталізації коштів по Головному територіальному управлінню юстиції для розрахунку з потерпілими на виробництві 14.11.2019 та направило відповідачу заяву про визнання грошових вимог 19.11.2019, при цьому отримало відмову останнього листом від 03.12.2019 №1551/10396/08-15/08, тобто в період дії Порядку №765.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Аналогічна позиція зазначена і у Порядку №986, пунктом 3 якого передбачено, що капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області здійснило розрахунок потреби в капіталізації коштів по Головному територіальному управлінню юстиції у Волинській області для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 14.11.2019, відповідно до якого загальна сума коштів становить 2206634,05 грн. (а.с.10).
Усі виплати включені до розрахунку, підтверджені медичним висновком, а саме відповідними довідками медико-соціальної експертної комісії. При цьому, якихось інших, спеціальних, додаткових тощо медичних висновків для виплат, включених у розрахунок, Порядок №765, як і Порядок №986, не передбачає. Посилання відповідача на відсутність індивідуальної програми реабілітації потерпілих є безпідставними, оскільки така програма реабілітації враховується органами МСЕК при встановленні ступеня втрати професійної працездатності потерпілого у відсотках, що передбачено пунктом 2.12 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.06.2012 № 420.
Пунктом 2 Порядку №765 визначено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином:
1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;
2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;
3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно- правовими актами;
4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів І групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;
5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду;
6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації;
7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.
Аналогічні вимоги містяться у пунктах 4, 5 Порядку №986, якими передбачено, що капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином:
1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;
2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;
3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;
4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки.
Капіталізація платежів перед застрахованими особами щодо витрат на професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року) проводиться із розрахунку середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації.
Розрахунок капіталізованих платежів позивачем також було здійснено з урахуванням листа Державної служби статистики України від 30.07.2019 №10.3-5/118-19 (а.с.20-22) та пункту 3 Порядку №765, яким визначено, що капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. Аналогічна вимога міститься і в пункті 4 Порядку №986.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що розрахунок капіталізованих коштів було здійснено позивачем відповідно до вимог законодавства.
Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №916/2455/17 суд не приймає до уваги у зв`язку із неоднаковими фактичними обставинами справ. При цьому, даний спір є публічно-правовими, що підтверджується правовою позицією, зазначеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 в адміністративній справі № 822/1472/17.
Таким чином, оскільки Головне територіальне управління юстиції у Волинській області припиняється шляхом ліквідації, а не реорганізації, тому у відповідача виникли зобов`язання перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога щодо зобов`язання ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Волинській області включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в сумі 2206634,05 грн. в реєстр вимог кредиторів у першу чергу та проміжний ліквідаційний баланс підставна та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Підстави для застосування статті 139 КАС України щодо розподілу судових витрат у суду відсутні.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Зобов`язати ліквідаційну комісію Головного територіального управління юстиції у Волинській області включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в сумі 2206634,05 грн. (два мільйони двісті шість тисяч шістсот тридцять чотири гривні 05 коп.) в реєстр вимог кредиторів у першу чергу та проміжний ліквідаційний баланс.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, код ЄДРПОУ 41317393).
Відповідач: Головне територіальне управління юстиції у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1, код ЄДРПОУ 34827061).
Суддя В.Д. Ковальчук
Судове рішення № 87163798, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 27.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/3661/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: