Рішення № 87163596, 25.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Справа № 160/10039/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки - 5377,90 грн., відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки - 5377,90 грн. відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зробити перерахунок пенсії з дня призначення пенсії з 21.05.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області та з 21.05.2018 р. отримує пенсію за віком, яка призначена на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 р. у справі №0440/6022/18. Вказує, що пенсійним органом невірно розрахований розмір її пенсії, а саме із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки. З такою методикою розрахунку позивач не погоджується, вказує, що при розрахунку пенсії повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачені страхові внески за 2 календарних (2016 та 2017 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

22.11.2019р. представником відповідача подано до канцелярії суду відзив на адміністративний позов (вх..№67913/19), в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.11.2006 р., ій було призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 13.11.2006 р. виплата пенсії позивачу була припинена у зв`язку з її працевлаштуванням на роботу.

16.05.2018 р. ОСОБА_1 подала заяву про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На виконання рішення суду від 12.09.2018р. у справі №0440/6022/18 позивачу призначено пенсію за віком з 21.05.2018р. Відповідач зазначає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.11.2006р. як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 13.11.2006 р. виплата пенсії ОСОБА_1 припинена з підстави працевлаштування її на роботу.

З 21.05.2018 року позивач отримує пенсію за віком призначену відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 р. у справі №0440/6022/18.

09.07.2019 р. позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про застосування для її пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за два календарні роки (2016 та 2017 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Листом від 05.08.2019 р. за № 5664/В-09 відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача, що згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами пенсійного фонду. Вказано, що пенсія за віком ОСОБА_1 призначена з 21.05.2018р. із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2015, 2016, 2017 роки, тому проводити розрахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016 та 2017 роки не має законних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).

Частиною 1 ст. 9 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п. 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Як встановлено в ході розгляду справи, первинно позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше у 2018 році після досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII (в редакції на час первинного призначення позивачу пенсії) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Враховуючи викладене, застосування відповідачем до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV є протиправним, оскільки в даному випадку було саме призначення пенсії за віком, а не переведення позивача з пенсії за вислугою років на пенсію за віком.

Позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004р. здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.

При цьому ст. 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016р. (справа №133/476/15-а), постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. (справа № 876/5312/17, провадження №11-731апп18) та постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. (справа №265/7301/16-а), і суд не вбачає підстав для відступу від неї.

За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки - 5377,90 грн., відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки - 5377,90 грн., відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зробити перерахунок пенсії з дня призначення пенсії з 21.05.2018 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

25 листопада 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

Згідно з оригіналом.

Суддя В.М. Олійник