Ухвала суду № 87163522, 23.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

23 січня 2020 р. Справа № 120/2216/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши матеріали заяви представника Міністерства оборони України про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницький обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницький обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 30.09.2019 в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 скасовано Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі №120/2216/19-а та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено. Вирішено визнати протиправним і скасувати пункт 48 рішення Міністерства оборони України від 22 березня 2019 року №37 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи з 07.03.2019, внаслідок травми, так, пов`язаної із захистом батьківщини. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, як інваліду ІІІ групи з 07.03.2019 внаслідок травми, так, пов`язаної із захистом батьківщини відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 з урахуванням попередніх виплат.

23.12.2019 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 терміном на 2 місяці. В обґрунтування якої представник, посилаючись на норми Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013, вказав, що виконати рішення суду по даній справі можливо лише у випадку звернення позивача за призначенням даної допомоги.

Ухвалою від 24.12.2019 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.01.2020.

Ухвалою від 08.01.2020 розгляд заяви відкладено на 23.01.2020.

Позивач, представник відповідача (заявника) в судове засідання 23.01.2020 не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення повідомлялись завчасно та належним чином.

23.01.2020 представником третьої особи подано до суду заяву про проведення судового засідання без його участі в порядку письмового провадження.

В силу ч.2 статті 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 та 4 статті 378 Кодексу підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до частини 5 статті 378 Кодексу відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Тобто, в розумінні наведеної статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні заяв про відстрочення чи розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Підставою для відстрочення чи розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, наведена норма пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

При цьому, суд зауважує, що відстрочення та розстрочення виконання рішення суду є правом, а не обов`язком суду.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Так представник заявника, посилаючись на норми Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2019 та вказуючи, що виконати рішення суду поданій справі можливо лише у випадку звернення позивача за призначенням одноразової грошової допомоги порядку визначеному Порядком №975, не обґрунтував належними та допустимими доказами обставин, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення.

На момент звернення відповідача до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду відсутні докази звернення позивача до органів виконавчої служби з приводу примусового виконання судового рішення тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини, які обумовили подання вказаної заяви не є винятковими, рішення по справі №120/2216/19-а набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, інших обставин які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення заявником, до суду, не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви Міністерства оборони України про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Міністерства оборони України про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 по справі №120/2216/19-а - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович